Справа № 1-290/2009 року
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2009 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Білоуса М.В.
при секретарі Карпенко В.О.
з участю прокурорів Луценка М.В. Трохименка О.О.
та адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуках кримінальну справу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр.України, ученя 9-го класу школи №10, раніше судимого вироком Прилуцького міськрайонного за ч.3 ст. 185 КК суду від 03 квітня 2009 року до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, по обвинуваченню за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України;
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4// кв.23, українець, гр.України, не працюючий, ІНФОРМАЦІЯ_5, неодружений, раніше судимого вироком Прилуцького міськрайонного суду від 03 квітня 2009 року до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, по обвинуваченню за ч.3 ст. 185 КК України;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше судимого вироком Прилуцького міськрайонного суду від 03 квітня 2009 року до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, по обвинуваченню за ч.3 ст.185 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 будучи засудженим 03.04.2009 року Прилуцьким міськрайонним судом за ч.3 ст.185 КК України на підставі ст.ст.75,76,104 КК України, якого звільнено від відбування покарання за даним вироком з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, в період іспитового строку на шлях виправлення не став та повторно скоїв нові злочини.
Так 29.06.2009 року о 23 год. будучи судимим за попереднім вироком, тим самим за ознакою повторності з метою крадіжки грошей, прибув до магазину «Ювілейний» по вул. Київська,216/2 у м.Прилуках, що належить ОСОБА_5, де шляхом пошкодження даху проник в середину приміщення і з допомогою труби , яку приніс з собою, зірвав навісний замок на дверях, які ведуть до приміщення зали, де в одному із торгових столів забрав гроші в сумі 500,25 грн. але при спробі залишити місце злочину був затриманий працівниками відділу державної служби охорони в приміщенні магазину.
В період часу з 23.07.2009 року по 25.07.2009 року ОСОБА_2 повторно за попередньою змовою з ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_4 з метою крадіжки чужого майна прибули до гаражів в дворі будинку №42/2 по вул.Ярмарковій у м.Прилуках, де шляхом пошкодження даху проникли в приміщення гаражу, що належить ОСОБА_6, звідки викрали майно, що належить останньому, а саме: програвач DVD BBK з пультом вартістю 414 грн.; дві газові горілки до газової колонки вартістю 291 грн. та радіатор вартістю 291 грн.;казанок алюмінієвий ємністю 6 л. вартістю 49,30 грн. та 7 л. вартістю 53,55 грн.; 2 кг. алюмінієвого дроту вартістю 13 грн. Всього викрали майна на загальну суму 1141,85 грн. Після чого з викраденим з місця скоєння злочину зникли.
В ніч на 08.08.2009 року за ознакою повторності ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_4 з метою крадіжки чужого майна прибули до гаражів, що знаходяться в м.Прилуках в кооперативі «Будмашивець-1», де шляхом пошкодження даху проникли в приміщення гаражу №38, що належить ОСОБА_7, звідки таємно викрали 4 мотки дроту, а саме: алюмінієвого дроту довжиною 200 м. розрізом 10 мм/кв. вартістю 1,5 грн. за один метр, на суму 300 грн.; алюмінієвого дроту в 20-ть жил розрізом 2,5 мм/кв. довжиною 75 м., вартістю 48 грн. за один метр., на суму 3600 грн.; та мідної шини довжиною 20 м. розрізом 8 x 4, вартістю 52 грн. за один метр, на суму 1040 грн. Всього викрали майна на загальну суму 6531,2 грн., після чого з викраденим з місця скоєння злочину зникли.
Будучи допитаним в якості підсудного, ОСОБА_2, визнав себе винним в обвинуваченні повністю та підтвердив факт незаконного проникнення і таємного викрадення грошових коштів з магазину «Ювілейний» та за попередньою змовою з ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_4 викрали чуже майно з приміщень гаражів які належать ОСОБА_6 та ОСОБА_7, завідомо усвідомлюючи, що на той час за вироком суду знаходився на іспитовому строці. Він усвідомлює свою вину та відповідальність, розкаюється у скоєному і запевняє про недопущення в подальшому подібного, просить не призначати суворої міри покарання.
Крім особистого зізнання ОСОБА_2, його винуватість у скоєнні інкримінованого йому злочині підтверджується також протоколами огляду місця події та протоколами відтворення, висновками товарознавчих та дактилоскопічних експертиз, що зазначені в обвинувальному висновку, та які узгоджуються між собою.
А покази самого підсудного, що узгоджуються з іншими доказами, доводять його винність у скоєнні всіх інкримінованих йому злочинів
Оцінюючи наведене в сукупності, суд приходить до висновку про те, що органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_2 щодо замаху на крадіжку грошових коштів з таємним проникненням в приміщення магазину «Ювілейний», що належить ОСОБА_5, та будучи затриманим охоронцями відділу державної служби охорони в гьому, органами досудового слідства кваліфіковані правильно за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, тобто особою виконано усі необхідні дії для доведення злочину до кінця, однак такий не був закінчений з причин, не залежних від нього, та крадіжку чужого майна поєднана з проникненням у приміщення за ч.3 ст.185 КК України.
Обираючи підсудному ОСОБА_2 покарання, суд враховує, суспільну небезпеку скоєного, дані про особу винного, а саме те , що він повністю визнав себе винним у скоєнні злочину, активно сприяв його розкриттю, кається в скоєному, що є обставинами, злочин скоїв у неповнолітньому віці, що є обставинами котрі пом”якшують його відповідальність,
Обставин, що обтяжують відповідальність Фетісова.А.С. суд не знаходить.
Вирішуючи ж долю цивільного позову, заявленого потерпілим ОСОБА_6 у розмірі 333 грн. в рахунок відшкодування нанесеної йому матеріальної шкоди, суд вважає необхідним задовольнити такий в повному обсязі, який ґрунтується матеріалами кримінальної справи.
Будучи допитаним в якості підсудного, ОСОБА_3, визнав себе винним в обвинуваченні повністю та підтвердив факт, що за попередньою змовою з ОСОБА_2 та неповнолітнім ОСОБА_4 викрали чуже майно з гаражів, які належать ОСОБА_6 та ОСОБА_7 завідомо знаючи, що він перебуває на іспитовому строці за вироком суду. Він усвідомлює свою вину та відповідальність, розкаюється у скоєному і запевняє про недопущення в подальшому подібного, просить не призначати суворої міри покарання.
Крім показів ОСОБА_3, його винуватість у скоєнні інкримінованого йому злочині підтверджується протоколами огляду місця події та показами потерпілих ОСОБА_6, і ОСОБА_7, протоколами відтворення обставин події злочину, висновками товарознавчих та дактилоскопічних експертиз, що зазначені в обвинувальному висновку, та які узгоджуються між собою.
А покази самого підсудного, що узгоджуються з іншими доказами, доводять його винність у скоєнні всіх інкримінованих йому злочинів.
Оцінюючи наведене в сукупності, суд приходить до висновку про те, що органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_3 щодо таємного викрадення майна з гаражів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 органами досудового слідства кваліфіковані правильно ч.3 ст.185 КК України, тобто крадіжка чужого майна поєднана з проникненням у приміщення.
Обираючи підсудному покарання, суд враховує, ступінь суспільної небезпеки скоєного, дані про особу винного, а саме те , що він повністю визнав себе винним у скоєнні злочину, активно сприяв його розкриттю, кається в скоєному, що є обставинами, котрі пом”якшують його відповідальність.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_3 суд не знаходить.
Будучи допитаним в якості підсудного, ОСОБА_4 визнав себе винним в обвинуваченні повністю та підтвердив факт, що за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 викрали чуже майна з гаражів, що належать ОСОБА_6 та ОСОБА_7 завідомо знаючи про те, що за вироком суду перебуває на іспитовому строці. Він усвідомлює свою вину та відповідальність, розкаюється у скоєному і запевняє про недопущення в подальшому подібного, просить не призначати суворої міри покарання.
Крім особистого зізнання ОСОБА_4, його винуватість у скоєнні інкримінованого йому злочині підтверджується показами потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 також протоколами огляду місця події та протоколами відтворення, висновками дактилоскопічних експертиз, що зазначені в обвинувальному висновку, та які узгоджуються між собою.
А покази самого підсудного, що узгоджуються з іншими доказами, доводять його винність у скоєнні всіх інкримінованих йому злочинів.
Оцінюючи наведене в сукупності, суд приходить до висновку про те, що органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_4 щодо таємного викрадення майна з гаражів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 органами досудового слідства кваліфіковані правильно ч.3 ст.185 КК України, тобто крадіжка чужого майна поєднана з проникненням у приміщення.
Обираючи підсудному покарання, суд враховує, суспільну небезпеку скоєного, дані про особу винного.
Суд враховує, що він повністю визнав себе винним у скоєнні злочину, активно сприяв його розкриттю, кається в скоєному, злочин скоїв у неповнолітньому віці, що є обставинами, котрі пом”якшують його відповідальність,.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_4 суд не знаходить.
Потерпілим ОСОБА_6 заявлений цивільний позов у розмірі 1000 грн., з яких в інтересах підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 добровільно відшкодовано під час розгляду справи, а відносно підсудного ОСОБА_2 збитки нанесені ним підлягають стягненню з його законного представника з ОСОБА_8 у розмірі 333 грн.
По епізоду проникнення в магазин «Ювілейний» відносно ОСОБА_2 була проведена дактилоскопічна експертиза, відповідно до якої затрачені кошти підлягають відшкодуванню за рахунок його законного представника ОСОБА_8 в розмірі 162,26 грн.
По епізодах проникнення підсудних в гаражні приміщення потерпілих були проведені дактилоскопічні експертизи, витрати за які підлягають стягненню пропорціонально з законних представників неповнолітніх підсудних, та з підсудного ОСОБА_3 безпосередньо.
Зважаючи, що кожен з підсудних будучи засудженим вироком Прилуцького міськрайонного суду до позбавлення волі, під час іспитового строку не став на шлях виправлення та скоїв нові умисні злочини, тому у відповідності з вимогами закону їм слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі, шляхом ізоляції від суспільства.
Керуючись ст.ст.323,324, 327 КПК Украни, суд-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання:
за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України - у вигляді 3 років позбавлення волі;
за ч.3 ст.185 КК України – у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого більш суворим покаранням призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі 71 КК України в строк до призначеного покарання частково зарахувати невідбуту частину покарання за вироком Прилуцького міськрайонного суду від 03.04.2009 року у вигляді 1 року позбавлення волі, та остаточно призначити покарання ОСОБА_2 до відбуття 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_3 визнати винним за ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України в строк до призначеного покарання частково зарахувати невідбуту частину покарання за вироком Прилуцького міськрайонного суду від 03.04.2009 року у вигляді 6 місяців позбавлення волі, та остаточно призначити покарання ОСОБА_3 до відбуття 4 роки позбавлення волі.
ОСОБА_4 визнати винним за ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України в строк до призначеного покарання частково зарахувати невідбуту частину покарання за вироком Прилуцького міськрайонного суду від 03.04.2009 року у вигляді 3 місяців позбавлення волі, та остаточно призначити покарання ОСОБА_4 до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_2 залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в слідчому ізоляторі м.Чернігова, рахуючи йому початок відбуття покарання з 08 серпня 2009 року.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Стягнути витрати на проведення дактилоскопічних експертиз з законних представників неповнолітніх підсудних – ОСОБА_8 і ОСОБА_9, та з підсудного ОСОБА_3 у розмірі 81,13 грн. з кожного на користь держави в особі НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області.
Стягнути з ОСОБА_10 333 грн. в рахунок відшкодування нанесеної матеріальної шкоди на користь ОСОБА_6.
Речові докази у справі: бухту дроту довжиною 102 м. розрізом 4 мм.кв. кожної жили, мідний в чотири жили в чорній ізоляції; бухту мідної шини довжиною 20 м., розрізом 8 х 4 мм, вкрита лаком; бухта алюмінієвого дроту довжиною 200 м. в білій ізоляції в одну жилу, розрізом 10 мм/кв, та бухту алюмінієвого кабелю довжиною 75 м. в 20 жил в ізоляції білого кольору, зовні покритого ізоляцією сірого кольору, розрізом кожної жили 2,5 мм/кв., які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_7 залишити йому за належністю.
Речові докази: бухту алюмінієвого дроту довжиною 7 м. діаметром 1,5 см. в 7 жил, та бухту алюмінієвого дроту довжиною 25 м. в 3 жили в різнокольоровій ізоляції, повернути за належністю ОСОБА_7.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
ГОЛОВУЮЧИЙ : М.В.Білоус