РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

№ 2-506/07

м. Запоріжжя                                                                         8 лютого 2007 року

Місцевий суд Шевченківського району м. Запоріжжя у складі головуючого судді Зарютіна П.В. при секретарі Чернишовій І.В. за участю адвокатів ОСОБА_8, ОСОБА_9, розглянувши   у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ „Максима", треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - про визнання протоколу збо­рів учасників та рішень зборів учасників ТОВ „Максима" недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в ІНФОРМАЦІЯ_1 року звернувся до суду з вище вказаним позовом.

В позові вказав про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року були проведені збори учасників ТОВ „Максима" за його участю та за участю всіх інших учасників товариства.

Проте порядок скликання зазначених зборів, порядок повідомлення учасників ТОВ „Максима" про проведення загальних зборів та про їх порядок денний були порушені.

Крім того, протокол вказаних зборів НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року було сфальсифіковано відповідачами ОСОБА_2. та ОСОБА_3., оскільки рішення зборів, що в ньому були зафіксовані, не відповідають дійсності та порушили права позивача і суперечать інтересам товариства в цілому.

Позивач просить суд визнати недійсними протокол зборів учасників ТОВ „Максима" від ІНФОРМАЦІЯ_3 року та рішення вище зазначених зборів ТОВ „Максима", що були оформлені названим протоколом.

В судовому засіданні позивач наполіг на заявлених позовних вимогах за вищевказани­ми підставами.

Представник відповідача ТОВ „Максима" адвокат ОСОБА_9 на позовні вимоги за­перечень не мав, погодився із заявленим позовом за вказаними в ньому підставами.

Відповідач ОСОБА_2, який діяв в засіданні як в своїх інтересах, так в інтересах третьої особи ОСОБА_4, представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_8, представник відповідача ОСОБА_3. - ОСОБА_10., яка діяла в засіданні як в інтересах відповідача ОСОБА_3., так в інтересах третьої особи ОСОБА_5, заперечили повністю на заявлені позовні вимоги, вказуючи на їх безпідставність та недоведеність їх суду під час су­дового розгляду.

Треті особи - ОСОБА_6. та ОСОБА_7 - не надали суду своєї згоди на їх участь у справі та відповідно до вимог ст. 36 ч. З ЦПК України справа розглядалася без зазначених осіб.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, вислухавши пояснення уча­сників судового розгляду, свідчення допитаних по справі свідків, дослідивши надані суду до­кази, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню.

Для оцінки правомірності рішень за спірним протоколом слід застосовувати законо­давство, яке діяло на момент прийняття таких рішень.

 

2

Статутом позивача, дослідженим судом, встановлено, що позивач за організаційно-правовою формою є господарським товариством - товариством з обмеженою відповідальніс­тю. Питання порядку скликання та прийняття рішень зборами учасників товариства з обме­женою відповідальністю на дату спірних рішень визначалось спеціальним законом - Законом України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. № 1576-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями).

Прийняття рішень та порядок скликання та проведення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю регламентується відповідно статтями 60 та 61 Закону України «Про господарські товариства».

Відповідно до ст. 61 зазначеного вище закону, про проведення загальних зборів това­риства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і міс­ця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до по­рядку денного зборів.

Відповідно до п. 4.1, 4.3 статуту ТОВ «Максима», збори вважаються правочинними, якщо на них були присутні учасники, які володіють більш ніж 60% голосів. По питанням, зазначеним в пп. а, б, м п. 4.3 статуту, рішення вважаються прийнятими, якщо за них прого­лосували учасники, що володіють в сукупності більш ніж 50% загальної кількості всіх голо­сів учасників Товариства, а по решті питань рішення приймається простою більшістю голо­сів.

Дослідженням наявного у справі протоколу зборів учасників ТОВ «Максима» НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3 р. встановлено, що цей протокол підписаний відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Зазначене відповідачами не заперечується.

Підписи інших осіб на цьому протоколі відсутні. В протоколі відсутні дані про рішен­ня учасників відносно надання всіма учасниками згоди на розгляд питань, що не були вклю­чені до порядку денного. Також в протоколі відсутні дані про те, яким чином здійснювалось голосування, і яка саме кількість голосів була подана за прийняття рішень. Також в протоколі відсутня інформація про те, ким підраховувались голоси учасників на зборах.

Відповідачами у справі не було надано до матеріалів справи жодних документів щодо формування порядку денного зборів учасників ТОВ «Максима», рішення яких вказані у спір­ному протоколі, повідомлень учасників про дату, місце и порядок денний зборів, документів про ознайомлення учасників ТОВ «Максима» у встановлений строк з порядком денним збо­рів.

Позивач ОСОБА_1. у своїх поясненнях вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_3 р. мали місце не збо­ри учасників, а лише зібрання, яке не мало юридичної сили зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Рішення на цій нараді не приймались. Вказане позивач пояс­нював тим, що порядок денний не був сформований, учасники, зокрема учасник ОСОБА_1., не були повідомлені про місце, час та порядок денний. Рішення про дачу згоди на розгляд пи­тань, не включених до порядку денного зборів учасники ТОВ «Максима» не приймали. Більш того, питання порядку денного «відчуження нерухомого майна ТОВ «Максима» взага­лі учасниками не обговорювалось, воно не ставилось на голосування, не голосувалось та рі­шення по ньому не приймалось.

Допитана в якості свідка ОСОБА_10. пояснила, що збори учасників були ініційовані всі­ма учасниками. В кінці ІНФОРМАЦІЯ_4 року відбулась неофіційна попередня нарада учасників щодо формування порядку денного зборів ТОВ «Максима» ІНФОРМАЦІЯ_3 р. Кожен учасник ТОВ «Максима» вніс на цій нараді свою пропозицію щодо питань до порядку денного зборів, яке має бути розглянуто зборами. Сама ОСОБА_10. в цій нараді участі не брала та на нараді не була присутня. Про факт цієї наради вона дізналась із заперечень та пояснень учасників. Порядок денний зборів учасників записував ОСОБА_2 Цей порядок денний вона бачила у ОСОБА_2 викладений на темному папірці. Чи був цій папірець підписаний будь-ким, та де зараз він знаходиться, вона не пам'ятає. Письмових повідомлень учасникам про порядок денний, місце

 

З

та час зборів ІНФОРМАЦІЯ_3 р. вона не бачила. Всі учасники про дату, час та порядок денний збо­рів ТОВ «Максима» повідомлялися усно. Щодо проведення зборів учасників ТОВ «Макси­ма» ОСОБА_10. пояснила, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_3 р. було зібрання учасників, і що текст оскар­жуваного протоколу відповідає дійсності. Всі учасники були згодні з таким порядком скли­кання та рішенням зборів.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_3. пояснив, що в ІНФОРМАЦІЯ_4 року відбулась неофіційна нарада учасників щодо формування порядку денного зборів ТОВ «Максима» ІНФОРМАЦІЯ_3 р. ОСОБА_3. брав участь в цій нараді. На цій нараді були присутні учасники ТОВ «Максима» ОСОБА_3., ОСОБА_7, ОСОБА_1., ОСОБА_2 Кожен учасник ТОВ «Максима» вніс на цій нараді свою пропозицію щодо питань до порядку денного зборів, яке має бути розглянуто зборами. Вів записи пропозицій до порядку денного ОСОБА_11. Всі учасники про порядок денний, місце та час зборів ТОВ «Максима», призначених на ІНФОРМАЦІЯ_3 p., були повідомлені усно, по телефону, а також при особистій зустрічі. Щодо про­ведення зборів учасників ТОВ «Максима» ОСОБА_3. пояснив, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_3 р. були збори учасників, і що текст оскаржуваного протоколу відповідає дійсності. Всі учасни­ки були згодні з таким порядком скликання та рішенням зборів.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_11. пояснив, що він є учасником ТОВ «Максима» та перебував на посаді генерального директора ТОВ «Максима». В ІНФОРМАЦІЯ_4 року відбу­лась неофіційна нарада учасників щодо формування порядку денного зборів ТОВ «Максима» ІНФОРМАЦІЯ_3 р. ОСОБА_11. брав участь в цій нараді. На цій нараді були присутні учасники ТОВ «Максима» ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_1., ОСОБА_2 Кожен учасник ТОВ «Максима» вніс на цій нараді свою пропозицію щодо питання до порядку денного зборів, яке має бути розглянуто зборами. За дорученням ОСОБА_3 ОСОБА_11. вів записи пропо­зицій учасників щодо порядку денного. Діловодство ОСОБА_11. не вивчав та діловодством не займався. Діловода в ТОВ «Максима» не було. Всі учасники про порядок денний, місце та час зборів ТОВ «Максима», призначених на ІНФОРМАЦІЯ_3 p., були повідомлені усно, по телефо­ну, а також при особистій зустрічі. Щодо проведення зборів учасників ТОВ «Максима» ОСОБА_11 пояснив, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_3 р. були збори учасників, і що текст оскаржуваного протоколу відповідає дійсності. Всі учасники були згодні з таким порядком скликання та рі­шенням зборів.

Допитані в якості свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6. пояснили, що у неофіційній нараді, яка відбулась у ІНФОРМАЦІЯ_4 р. і на якій вирішувались питання щодо порядку денного зборів ТОВ «Максима» ІНФОРМАЦІЯ_3 p., вони не були присутні. Про дату та час зборів ТОВ «Максима» ІНФОРМАЦІЯ_3 р. вони випадково дізнались напередодні. Про порядок денний цих зборів вони дізнались на самих зборах. Письмово про порядок денний, місце та час зборів ТОВ «Макси­ма», призначених на ІНФОРМАЦІЯ_3 р. повідомлені не були. Питання порядку денного «відчужен­ня нерухомого майна ТОВ «Максима» взагалі учасниками не обговорювалось, воно не стави­лось на голосування, не голосувалось та рішення по ньому не приймалось. Тому ОСОБА_7 зміст протоколу НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3 р. вважає невірним.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що на зазначеному зібранні учасників ТОВ «Максима» ІНФОРМАЦІЯ_6 р. обговорювалось одне питання - щодо реорганізації ТОВ «Максима». Оскільки це питання не було підготовлене, було прийняте лише рішення доручити генеральному дире­ктору ТОВ «Максима» ОСОБА_2. підготувати це питання для доповіді. Інших питань уча­сниками не обговорювалось. ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_7 був ознайомлений з текстом прото­колу зборів учасників НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3 р. Помітивши, що в цей протокол внесені неправдиві відомості, він ініціював скликання наступних зборів учасників ТОВ «Максима», на яких було прийнятий протоколНОМЕР_2 про визнання недійсним протоколу зборів учасників ТОВ «Макси­ма» НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3 р. (долучено до матеріалів справи). Проти фактично існуючого поряд­ку скликання зборів учасників ТОВ «Максима», при якому повідомлення учасників про дату, час та порядок денний зборів робилось в усному вигляді, він не заперечував, тому що попе­редні протоколи зборів містили вірну інформацію.

Проте суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_10. та ОСОБА_2 за підставами, вказаними нижче.

 

4

Зазначені свідки пояснили, що всі учасники ТОВ «Максима» звернулись з пропозиці­єю про внесення питань до порядку денного, генеральний директор ТОВ «Максима» ОСОБА_2 записав ці питання, сформував порядок денний. Всі учасники були повідомлені усно про дату, час, місце проведення та порядок денний зборів.

Відповідно до ст. З Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 р. №393/96-ВР, пропозиція та заява є однією з форм звернень громадян. Так, саме як заяву закон визначає звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституці­єю та чинним законодавством їх прав та інтересів. Таким чином, пропозиція учасника госпо­дарського товариства - громадянина щодо включення до порядку денного та розгляду питан­ня на зборах учасників за законом є зверненням у вигляді заяви. Відповідно до ст. 5 зазначе­ного закону, звернення може бути усним, тобто, викладеним усно та записаним посадовою особою. В ст. 19 цього закону зазначено, що керівники підприємств зобов'язані письмово по­відомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Питання здійснення діловодства по зверненням громадян на підприємствах регулю­ється Інструкцією з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місце­вого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях не­залежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженою постановою Кабі­нету Міністрів України №348 від 14.04.1997 р.

Відповідно до п. 1 цієї інструкції, особисту відповідальність за стан діловодства за зверненнями громадян несуть керівники організацій.

В п. 2 інструкції зазначено, що усі пропозиції, заяви і скарги, що надійшли, повинні прийматися та централізовано реєструватися у день їх надходження на реєстраційно-контрольних картах, придатних для оброблення персональними комп'ютерами, або в журна­лах.

В п. 9 інструкції вказано, що організації зберігають пропозиції, заяви і скарги для на­дання довідок і використання їх в інших цілях. Відповідальність за схоронність документів за пропозиціями, заявами і скаргами покладається на керівників, інших посадових осіб органі­зацій відповідно до їх функціональних обов'язків. Термін зберігання документів за пропози­ціями, заявами і скаргами визначається затвердженими керівниками організацій переліками документів і номенклатурами справ, що утворюються у процесі їх діяльності. Як правило, встановлюється п'ятирічний термін зберігання пропозицій, заяв і скарг та документів, пов'я­заних з їх розглядом і вирішенням.

Таким чином, законом встановлена обов'язкова письмова форма звернень та рішень по розгляду звернень. Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК, обставини щодо факту отримання звернен­ня громадянина, його тексту та факту винесення рішень, прийнятих за зверненням, при роз­гляді цивільної справи мають доводитись шляхом подання відповідних письмових доказів -текстів звернень та рішень, прийнятих на підставі зазначених звернень. На час прийняття та розгляду звернень учасників саме ОСОБА_2 як керівник - генеральний директор ТОВ «Максима», був відповідальний за стан діловодства та схоронність документів за звернення­ми громадян у ТОВ «Максима». Із його показань витікає, що належним чином робота з діло­водства у ТОВ «Максима» не велась. Встановлений термін схоронності відповідних докуме­нтів на дату розгляду справи не сплинув.

Крім того, під час допиту з'ясовано, що свідок ОСОБА_2 є чоловіком третьої особи по справі ОСОБА_4 Свідок ОСОБА_10. є матір'ю ОСОБА_5 та представником цієї ж, тре­тьої особи у даній справі. Свідок ОСОБА_3. є чоловіком свідка ОСОБА_10. - матері третьої особи ОСОБА_5, як зазначалося. Крім того, своїми поясненнями суду ОСОБА_2 та ОСОБА_10. неодноразово заперечували проти задоволення позовних вимог у даній справі, що під­тверджує їх особисту зацікавленість у вирішенні справи. Також, як виконання рішень за спі­рним протоколом жінка відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4., та дочка свідка ОСОБА_10. - ОСОБА_5 придбали від ТОВ «Максима» в особі ОСОБА_2 у спільну сумісну власність 290,4 кв. м нежитлового приміщення за його балансовою вартістю.

На підставі викладеного суд критично оцінив свідчення ОСОБА_10., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зазначеній частині.

 

5

Таким чином, суду не надано належних доказів того, що всі учасники ТОВ «Максима» повідомлялись не менш як за ЗО днів до скликання зборів про місце, час та порядок денний зборів учасників ТОВ «Максима», які оформлені протоколом НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3 р. Зазначене також підтверджується поясненнями позивача ОСОБА_1., а також показаннями допитаних в якості свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7. За таких обставин суд вважає недоведеним відпо­відачами факт повідомлення учасників ТОВ «Максима» не менш як за ЗО днів до скликання зборів про місце, час та порядок денний зборів учасників ТОВ «Максима», які оформлені протоколом НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3 р.

Суду також не було надано належних доказів того, що за наслідками розгляду звернень учасників товариства порядок денний був сформований, а питання включені до порядку ден­ного зборів. Також відсутні докази того, що учасники приймали рішення відносного згоди кожного учасника на розгляд питань, не включених до порядку денного зборів.

За таких обставин суд прийшов і до висновку, що питання порядку денного зборів учасників ТОВ «Максима», які значаться в протоколі НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3 р. не були включені до порядку денного і рішення щодо можливості їх розгляду учасниками ТОВ «Максима» не приймалось.

Відповідно до ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», з питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасни­ків, присутніх на зборах.

Крім цього, як пояснили позивач ОСОБА_1., а також допитані в якості свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, питання порядку денного «відчуження нерухомого майна ТОВ «Макси­ма»» взагалі не обговорювалось, воно не ставилось на голосування, не голосувалось та рі­шення по ньому не приймалось.

У суду немає підстав не довіряти свідченням ОСОБА_7., ОСОБА_6. та пояснен­ням позивача ОСОБА_1. зв'язку з наступним. Так, ОСОБА_7 (належить 31% часток в ста­тутному фонді позивача), ОСОБА_6. (належить 13% часток в статутному фонді позивача) та ОСОБА_1. (належить 23% часток в статутному фонді позивача) у сукупності мали на дату зборів 67% часток у статутному фонді ТОВ «Максима». Показання зазначених свідків є логічними, послідовними і узгоджуються між собою та іншими матеріалами справи. Родин­них стосунків зазначених свідків між собою, особистої зацікавленості у вирішенні справи не встановлено. Тому зазначені показання та пояснення слід вважати достовірними доказами тих обставин, що питання порядку денного «відчуження нерухомого майна ТОВ «Максима» ІНФОРМАЦІЯ_3 р. взагалі не обговорювалось, воно не ставилось на голосування, не голосувалось та рішення по ньому не приймалось.

Таким чином, рішення зборів учасників ТОВ «Максима», зазначені у протоколі НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3 p., прийняті з всупереч встановленого порядку і мають бути визнані недійсними.

Суд вважає за необхідне додатково зазначити, що на відміну від кооперативів, де всі члени мають рівну кількість голосів (один член кооперативу має один голос), в товариствах з обмеженою відповідальністю учасники мають нерівну кількість голосів. Згідно законодавст­ва України кількість голосів учасника товариства з обмеженою відповідальністю визначаєть­ся кількістю належним йому часток у статутному фонді. І товариства з обмеженою відпові­дальністю і акціонерні товариства належать до господарських товариств відповідно до Зако­ну України «Про господарські товариства». Акції є однією з форм корпоративних прав, за змістом аналогічного частці у статутному фонду товариства з обмеженою відповідальністю. Конституційний Суд України в ухвалі по справі НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_6р. (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив таке:

«Дослідження, проведене Конституційним Судом України, свідчить, що легітимний інтерес акціонерного товариства не є простою сукупністю законних інтересів його акціоне­рів. Індивідуальні інтереси останніх, як правило, відрізняються суперечливістю, а нерідко й конфліктністю, оскільки спрямовуються на пошук і використання або створення шляхів і за­собів для задоволення різних за обсягом і змістом потреб та відрізняються різними мотивами у таких бажаннях і прагненнях. Не можуть бути завжди тотожними інтереси власника однієї акції та інтереси держателя контрольного пакету акцій, лабільні інтереси міноритарного (дрі­бного) акціонера, стратегічні інтереси акціонерного товариства у цілому тощо.

 

6

Про це свідчить низка положень законів України, зокрема Закону України "Про госпо­дарські товариства", який встановлює різний рівень майнової відповідальності акціонерів за зобов'язаннями акціонерного товариства, виходячи з кількості належних їм акцій (частина друга статті 24), різний обсяг прав акціонерів, які володіють у сукупності більш як 10 відсот­ками голосів (частина четверта статті 41, частина друга статті 43, частина четверта статті 45), та інших учасників акціонерного товариства. Суттєвою є відмінність інтересів власників іменних акцій, акцій на пред'явника, привілейованих акцій, простих акцій за змістом статей 4, 5 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу". Цими та іншими приписами законів України відкривається шлях для законного закріплення нерівності, а отже, і різноманітності легітимних інтересів акціонерів з різною кількістю, видами акцій у статутах акціонерних то­вариств».

Згідно з ч. 2 ст. 150 Конституції України, ст. 65, 69 Закону України "Про Конституцій­ний Суд України", рішення Конституційного Суду України складаються, зокрема, з мотивува­льної та резолютивної частини, та є обов'язковими для виконання на території України по­вністю, без винятків.

Таким чином, Конституційним Судом України встановлено, що нерівність власників акцій та інших корпоративних прав є цілком законною. Тому суд критично відноситься до доводів відповідачів щодо того, що вони лише викупали майно, за яке раніше були внесені кошти, і скасування оскаржуваного рішення порушить їх права.

Крім того, на думку суду, в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним про­токолу зборів учасників ТОВ «Максима» НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3р. слід відмовити у зв'язку з тим, що протокол зборів є не рішенням, а лише формою документу, в якому фіксуються рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 57-60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсними рішення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальні­стю „Максима" від ІНФОРМАЦІЯ_3 року за протоколом НОМЕР_1 зборів учасників товариства з обме­женою відповідальністю „Максима" від ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через район­ний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.