КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-18047/08 Головуючий у першій інстанції: Сержанюк А.С.
Суддя-доповідач: Федорова Г.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 листопада 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого:
Суддів:
при секретарі:
за участю: Федорової Г.Г.,
Мельничука В.П. Заяць В.С.
Скирді Б.К.,
Позивача – ОСОБА_6,
Представника позивача – ОСОБА_7,
Представника Київміськради – Рог О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 липня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6 до Київської міської ради, Святошинської районної у місті Києві ради, Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю про визнання рішення та будівництва незаконними,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 (далі – позивачі) звернулися до Святошинського районного суду м. Києва із позовом до Київської міської ради (далі – відповідач-1, Київська міськрада), Святошинської районної у місті Києві ради (далі – відповідач-2, Святошинська райрада) Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – відповідач-3, фірма «Т.М.М.» - ТОВ), в якому із внесеними змінами та уточненнями просили визнати нечинними п.п. 2,3 рішення Київської міської ради № 332-4/492 від 27 березня 2003 р. «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» та визнати незаконним будівництво фірмою «Т.М.М.» - ТОВ житлових будинків на двох будівельних майданчиках, розміщених на перетині вулиць Якуба Колоса та Петра Чадаєва та на перетині вулиць Жмеринської та Петра Чадаєва у Святошинському районі м. Києва.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що зазначене рішення Київської міськради в частині, що стосується відведення земельних ділянок фірмі «Т.М.М.» - ТОВ для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з гостьовою автостоянкою та об'єктів соціально-культурного побуту, не відповідають вимогам ст.ст. 8,18 Закону України "Про планування і забудову території, ст.5 Закону України "Про основи містобудування", ст.25 Закону України "Про архітектурну діяльність", а також вимогам земельного законодавства і порушують їх права як співвласників прибудинкових територій та землекористувачів земельних ділянок і будівель, які розташовані поряд з місцем будівництва.
Крім того, вказують на порушення відповідачами вимог ч.1 ст. 155 Земельного кодексу України, де передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 07 липня 2005 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що п.п. 2,3 рішення Київської міської ради від 27.03.2003 р. № 332-4/492 прийняті з дотриманням норм діючого законодавства, а тому будівництво житлових будинків на вищевказаних земельних ділянках не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивачів.
Позивачі не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернулися з апеляційною скаргою, в якій зазначають, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просять скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 липня 2005 року та прийняти нове, яким їх вимоги задовольнити повністю.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до пунктів 2,3 рішення Київської міської ради від 27.03.2003 р. № 332-4/492 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" затверджено проекти відведення земельних ділянок фірмі "Т.М.М."-ТОВ для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків з гостьовою автостоянкою та об'єктами соціально-культурного побуту у дострокову оренду на 25 років, на перетині вулиць Якуба Коласа і Петра Чаадаева площею 0,44 га та на перетині вулиць Жмеринської та Петра Чаадаева площею 0,32 га у Святошинському районі м. Києва, за рахунок земель міської забудови (а.с.57-61).
Зазначені проекти відведення земельних ділянок були погоджені з Головним управлінням містобудування та архітектури КМДА (висновки від 14.02.2003 року № 18-248 та № 18-249), з Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві (висновки від 14.03.2003 року № 08-8-20/1547 та № 08-8-20/1550), з Головним державним санітарним лікарем м. Києва (висновки від 06.03.2003 року № 1437 та № 1438), з Управлінням охорони пам’яток історії, культури та історичного середовища (висновки від 16.01.2003 року № 54 та № 53), а також з Головним управлінням земельних ресурсів КМДА (висновки від 19.03.2003 року № 03-15/335-В та № 03-15/337-В).
На виконання вищевказаного рішення, 12 серпня 2003 року між фірмою «ТММ» ТОВ та Київською міською радою був укладений Договір оренди земельної ділянки строком на 25 років загальною площею 4192 кв.м. для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з гостьовою автостоянкою та об'єктами соціально-культурного побуту на перетині вулиць Я. Коласа та Петра Чаадаєва у Святошинському районі м. Києва, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Руденком В.О. під реєстровим номером 7489 та зареєстрований 03.12.2003 р. Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації в книзі записів державної реєстрації договорів за № 75-6-00092 (а.с.44-49).
Крім того, 12 серпня 2003 року між фірмою «ТММ» ТОВ та Київською міською радою був укладений Договір оренди земельної ділянки строком на 25 років загальною площею 3236 кв.м. для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з гостьовою автостоянкою та об'єктами соціально-культурного побуту на перетині вулиць Жмеринської та Чаадаєва у Святошинському районі м. Києва, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Руденком В.О. під реєстровим номером 7490 та зареєстрований 03.12.2003 р. Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації в книзі записів державної реєстрації договорів за № 75-6-00093 (а.с.50-56).
Вказані договори оренди землі у встановленому законом порядку не оскаржувалися, а відтак на момент виникнення спірних правовідносин були чинними.
Проект будівництва було погоджено з Київською міською санепідемстанцією, що підтверджується наявними в справі висновками № 347 від 29.04.2004 року ( а.с. 103-106) та № 481 від 14.06.2004 року (а.с. 111-112).
Архітектурно-планувальну частину вказаних проектів було погоджено з архітектурно-містобудівною радою в установленому законом порядку. Замовником було отримано позитивні висновки комплексної державної експертизи – служби «Київдержекспертиза» від 17.05.2004 року (а.с. 102) та від 21.07.2004 року (а.с.110).
На замовлення фірми «ТММ» - ТОВ Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища було виконано архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) № 03-0098 та 03-0099 на проектування вищевказаних будинків.
За результатами санітарно-епідеміологічних експертиз № 19/4512 від 29.10.2003 року та № 19/4512 від 04.11.2003 року, проведених Інститутом гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, було зроблено висновок про те, що будівництво фірмою «ТММ» - ТОВ житлових будинків не призведе до порушення санітарних вимог відповідно до СН 2605-82 та СНИП ІІ-4-79 та умов забезпечення нормативної інсоляції та природного освітлення прилеглих до будівництва будинків.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб та надання земельних ділянок у користування в м. Києві відноситься до компетенції Київської міської ради.
Виходячи зі змісту статей 123, 124, 186 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за проектами відведення цих ділянок, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди. Право на оренду земельно ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Згідно ч.5 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року №161-XIV, невід’ємною частиною договору оренди земельної ділянки, зокрема, є проект відведення земельної ділянки, у випадках передбачених цим Законом.
Положенням ст.ст. 141, 142 Земельного кодексу України та ст. 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди земельної ділянки може бути розірваний за згодою сторін та достроково розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 12 Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до п. 1,2 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, а набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Пунктом 1 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно п.п. «в» п.1 ст. 186 ЗК України, проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки.
Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі по тексту – Закон № 280/97-ВР), до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить зокрема вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин .
Згідно ч.3 ст. 24 Закону № 280/97-ВР, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій а також забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів, регулюються Законом України "Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 року № 1699-ІІІ із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1699-ІІІ).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1699-ІІІ та ст. 17 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 року № 2780-XII, містобудівна документація є основою для вирішення питань раціонального використання територій, регулювання розселення, підготовки обґрунтованих пропозицій щодо встановлення та зміни меж населених пунктів; підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації; вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб.
Разом з тим слід зазначити, що відповідно до абз.3 ч.1 ст. 1 проекту Закону України «Про землеустрій», термін «документація з землеустрою» визначено як затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної, приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за використанням проектів тощо. Тому проекти відведення спірних земельних ділянок не є правовстановлюючими документами спрямованими на набуття, зміну або припинення прав та обов’язків.
Згідно ст. 24 Закону №1699-ІІІ, фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об'єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації. До заяви додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. У разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову. Перелік інших документів та матеріалів, необхідних для отримання дозволу на будівництво, які додаються до письмової заяви, порядок їх розгляду визначаються регіональними та/або місцевими правилами забудови.
Відповідно до ст. 29 Закону №1699-ІІІ, дозволом на виконання будівельних робіт являється документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів. Вказаний дозвіл надається на підставі документів, перелічених у вказаній статті Закону.
Згідно з п. 3.12. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 5 грудня 2000 р. № 273, дозвіл видається на весь термін будівництва об'єкта нормативний або передбачений контрактом.
Відповідно до п. 6.3. Розділу 3 Правил благоустрою у м. Києві, затверджених Рішенням Київської міської ради № 47/207 від 26.09.2002 p., забороняється проводити земляні, будівельні, монтажні та інші роботи без ордера Головного управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва на їх виконання або з порушенням вимог проекту організації робіт, будівництва.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання будівельних робіт Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва було надано дозволи за № 1014-Св/С від 07.06.2004 року зі строком дії дозволу до 07.06.2005 року (продовжено до 08.06.2006 року) та № 1079-Св/Т від 30.07.2004 року зі строком дії дозволу до 30.07.2006 року.
Крім того, фірмі «ТММ» - ТОВ Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища було видано ордер № 04080051 на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв’язку із встановленням тимчасової огорожі.
Що стосується твердження позивачів про порушення меж прибудинкової території, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до п. 2.1 Положення про порядок встановлення та закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та надання у спільне користування або спільну сумісну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Державного комітету України по житлово-комунальному господарству, Державного комітету України у справах містобудування і архітектури, Фонду державного майна України від 5 квітня 1996 р. № 31/30/53/396 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 квітня 1996 р. за № 203/1228, прибудинкова територія - це встановлена за проектом поділу території мікрорайону (кварталу) та проектом забудови земельна ділянка багатоквартирної несадибної житлової забудови, яка необхідна для розміщення та обслуговування житлового будинку (будинків) і пов'язаних з ним господарських та технічних будівель і споруд. Прибудинкова територія встановлюється для будинку (будинків) і не може виділятися для частини будинку (блоку, поверху, секцій квартир тощо).
Склад та поділ території мікрорайону кварталу на окремі земельні ділянки прибудинкових територій визначаються необхідністю забезпечення ефективного утримання та експлуатації житлового будинку та прибудинкових територій на підставі дотримання встановлених будівельних, протипожежних і санітарних норм.
Згідно п. 2.3. Положення, розміри земельних ділянок прибудинкових територій визначаються пропорційно в залежності від загальної площі житлових, допоміжних і нежилих приміщень, поверховості будинків, їх розташування в межах населеного пункту відповідно до державних норм і правил і затвердженої проектно-технічної документації.
Відповідно до п. 2.4. Положення, межі земельних ділянок прибудинкових територій встановлюються за проектами відведення цих ділянок відповідно до затверджених у встановленому порядку норм і проектно-технічної документації. Затверджений відповідними органами місцевого самоврядування за місцем розташування цих ділянок проект поділу території мікрорайону (кварталу), групи будинків є підставою для розробки проектів відведення земельних ділянок прибудинкових територій будинку (будинків) цього мікрорайону (кварталу).
Згідно наявних у справі копій висновків заступника головного державного санітарного лікаря м. Києва (Київської міської санепідемстанції) від 29.04.2004 року №347 та від 14.06.2004 року №481, земельна ділянка загальною площею 0,32 га відведена для будівництва житлового будинку з гостьовою автостоянкою та об’єктами соціально-культурного побуту на перетині вул. Жмеринської та Чаадаєва у Святошинському районі м. Києва входить до складу 1 мікрорайону житлового району Микільська Борщагівка-1 та відноситься до сельбищної території з багатоповерховою забудовою. Найближчий житловий будинок розміщений на відстані 30 м. від житлового будинку, що проектується. Влаштування паркінгу, гостьової автостоянки при житловому будинку не призведе до погіршення стану навколишнього природного середовища.
Таким чином, позивачами не доведено порушення відповідачами норм ст. 155 Земельного кодексу України та їх прав як співвласників прибудинкових територій. Їх право власності щодо прибудинкової території не підтверджене.
Крім того, в матеріалах даної справи містяться копії розпоряджень Голови Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 30.06.2006 року № 1094 та від 27.06.2007 року № 1133 «Про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку з гостьовою автостоянкою та об’єктами соціально-культурного призначення на перетині вулиць Я. Коласа і П. Чаадаєва та Жмеринської і П. Чаадаєва в Святошинському районі м. Києва.» та наявні копії актів Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 29 червня 2006 року та від 26 червня 2007 року, що в свою чергу дає підстави стверджувати про законність проведення фірмою «ТММ» - ТОВ будівництва житлових будинків, яке було проведене у відповідності до вимог діючого законодавства та за наявності відповідної дозвільної документації з землеустрою.
Таким чином, з підстав вищевикладених обставин та з урахуванням норм чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про правомірність рішення Київської міської ради № 332-4/492 від 27 березня 2003 р. «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею».
Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.
Апелянтами не було надано доказів на підтвердження заявлених ними вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 липня 2005 року - залишити без задоволення .
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 липня 2005 року – залишити без змін .
Матеріали справи повернути до Святошинського районного суду м. Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:
_____________________ Г.Г. Федорова
_____________________ В.П. Мельничук
_____________________ В.С. Заяць
Повний текст ухвали складено та підписано – 09.11.09.