Ухвала

іменем україни

10 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Крещенка А. М.,

суддів: Єлфімова О. В., Шибко Л. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Бражника М. В.,

прокурора Парусова А. М.,

переглянула в судовому засіданні ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 14 березня 2017 року за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1

Вироком Великолепетиського районного суду Херсонської області від 26 грудня 2016 року, залишеним без зміни апеляційним судом,

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Херсона, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, такого, що не має судимості,

визнано невинуватим та виправдано за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України за відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він, будучи фізичною особою - підприємцем, маючи у своєму підпорядкуванні двох найманих працівників, тобто являючись службовою особою юридичної особи приватного права, який наділений функціями адміністративно-господарського та організаційно-розпорядчого характеру, у грудні 2015 року з метою привласнення бюджетних коштів районного бюджету Великолепетиської районної ради Херсонської області, шляхом зловживання своїм службовим становищем, скоїв кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 з корисливою метою у смт. Велика Лепетиха, Великолепетиського району, Херсонської області уклав договір підряду № 3 від 24 грудня 2015 року з Комунальним закладом «Великолепетиський районний Будинок культури» Великолепетиської районної ради Херсонської області в особі директора ОСОБА_2 на виконання капітального ремонту мережі електропостачання вказаного комунального закладу, розташованого по вул. Щорса, 5 в смт. Велика Лепетиха Великолепетиського району Херсонської області, зі строком виконання робіт грудень 2015 року.

В подальшому, з вказаною корисливою метою, ОСОБА_1 умисно вчинив службове підроблення офіційних документів, тобто вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, а саме: в акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року вніс завідомо неправдиві відомості про об'єми виконаних робіт на суму 215452,00 грн.. Вартість невиконаних робіт станом на 14 січня 2016 року на момент огляду об'єктів правоохоронними органами разом із залученим будівельно-технічним експертом, по вказаним актам з урахуванням заробітної плати працівникам та експлуатації механізмів склала 119241,92 грн.

Після цього, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що всі роботи по капітальному ремонту мережі електропостачання Комунального закладу «Великолепетиський районний Будинок культури», невиконані, умисно, з корисливою метою заволодіння бюджетними коштами, зловживаючи своїм службовим становищем, подав вказані документи, які містять завідомо неправдиві відомості, до оплати, у результаті чого йому було безпідставно перераховано 119241,92 грн., чим спричинено матеріальну шкоду місцевому бюджету Великолепетиського району Херсонської області на вказану суму невиконаних робіт по капітальному ремонту.

У касаційній скарзі прокурор, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв'язку з істотним порушенням судом вимог кримінального процесуального закону і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог статей 370, 419 КПК не надав оцінки всім доводам апеляційної скарги прокурора щодо передчасного рішення суду щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу злочину та безпідставно залишив її без задоволення. Стверджує, що апеляційний суд не спростував доводи прокурора про те, що ОСОБА_1 є службовою особою, тобто суб'єктом злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК. Вважає, що вказівка апеляційного суду про порушення вимог ст. 79 КК є безпідставною. Зазначає, що суд не вказав обґрунтованих підстав, з яких поставив під сумнів висновок судової будівельно-технічної експертизи. Посилається на те, що апеляційний суд залишив поза увагою доводи прокурора щодо порушення судом першої інстанції вимог ст. 23 КПК щодо безпосередності дослідження доказів. Стверджує, що апеляційним судом також порушено вимоги статей 7, 22, 404 КПК.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який, не погоджуючись з виправданням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 366 КК, частково підтримав доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зі змісту статей 370, 404 КПК випливає, що суд апеляційної інстанції зобов'язаний перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, в тому числі за необхідності і шляхом дослідження доказів. Крім того, з огляду на закріплену в ст. 7 цього Кодексу засаду змагальності вказаний суд має перевірити всі аргументи, наведені стороною обвинувачення під час апеляційного провадження, й у випадку незгоди з ними зазначити підстави їх необґрунтованості.

Відповідно до вимог ст. 419 вказаного Кодексу в своїй ухвалі суд апеляційної інстанції зобов'язаний навести докладні мотиви прийнятого рішення; при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Недотримання наведених положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.

Проте у цьому кримінальному провадженні згаданих вимог закону апеляційним судом належно не виконано.

Прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на матеріали провадження, докладно обґрунтував свої доводи про незаконність вироку у зв'язку з необґрунтованим, на його думку, висновком суду про виправдання ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК, у зв'язку з відсутністю в діях обвинуваченого складу кримінальних правопорушень. Крім того, вказував на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.

Проте апеляційний суд, залишаючи апеляцію без задоволення, не навів в ухвалі переконливих аргументів на спростування доводів прокурора і не зазначив підстав, з яких визнав апеляцію необґрунтованою, а лише навів перелік доказів, якими обґрунтовано виправдувальний вирок, не проаналізувавши і не співставивши їх у сукупності із наявними у справі показами представників потерпілого, обвинуваченого про строки виконання договірних зобов'язань ОСОБА_1 та оформленням про це офіційних документів з передачею їх для оплати, показаннями свідків, експертів та з іншими доказами, якими було обґрунтовано обвинувачення ОСОБА_1.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційний перегляд кримінального провадження всупереч вимогам ст. 2 КПК відбувся формально. Ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 вказаного Кодексу і її не можна визнати законною, обґрунтованою й вмотивованою. Зазначене рішення постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Допущені порушення норм процесуального права перешкоджають суду касаційної інстанції дійти безспірного висновку щодо правильності застосування щодо ОСОБА_1 закону України про кримінальну відповідальність. Тому, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, оскаржувану ухвалу необхідно скасуватиі призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно врахувати зазначене, ретельно перевірити доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, крім того, перевірити інші доводи, наведені в касаційній скарзі прокурора, дати на все вичерпну відповідь і ухвалити рішення, яке б відповідало положенням ст. 370 КПК.

Керуючись статтями 433-436, 438 КПК, п. 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 14 березня 2017 року щодо ОСОБА_1 скасуватиі призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

А. М. Крещенко   О. В. Єлфімов  Л. В. Шибко