У Х В А Л А

10 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Гуменюка В.І.,

Охрімчук Л.І., Сімоненко В.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 липня 2017 року, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року та рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 січня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа - ОСОБА_5, про визнання поруки припиненою,

в с т а н о в и л а :

Оболонський районний суд м. Києва рішенням від 22 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21 квітня

2016 року, в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовив.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 5 липня 2017 року касаційну скаргу

ОСОБА_4 відхилив, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21 квітня

2016 року залишив без змін.

3 жовтня 2017 року до Верховного Суду України звернулася

ОСОБА_4 із заявою про перегляд ухвалених у справі рішень з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

На підтвердження доводів заявниця надала постанови Верховного Суду України від 21 січня, 2 вересня 2015 року, 27 січня та 22 червня 2016 року.

Перевіривши доводи заявниці, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

При цьому під застосуванням норм матеріального права у подібних правовідносинах слід розуміти такі правовідносини, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявниця, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної й касаційної інстанцій, виходив з відсутності підстав, визначених частиною четвертою статті 559 ЦК України, для визнання поруки припиненою. При цьому суди встановили, що банк, надіславши 25 лютого 2015 року вимогу про дострокове повернення кредиту, змінив строк виконання основного зобов'язання на підставі частини другої статті 1050 ЦК України, та пред'явив 7 серпня 2015 року позов в межах шестимісячного строку, передбаченого частиною четвертою статті 559 цього Кодексу.

У наданих для порівняння постановах Верховного Суду України містяться висновки про те, що:

- пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й зобов'язаний пред'явити позов до боржника протягом трьох років, а до поручителя протягом шести місяців (частина четверта статті 559 цього Кодексу), від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту

(від 2 вересня 2015 року 6-1077цс15; 27 січня 2016 року 6-990цс15);

- якщо кредитор на підставі частини другої ?????? 1050 ?? ??????? <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_844142/ed_2014_10_30/pravo1/T030435.html?pravo=1> змінив строк виконання основного зобов'язання, то передбачений частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати (від 21 січня 2015 року 6-190цс14; 22 червня

2016 року 6-368цс16).

У справі, в якій прийнято надані заявницею для порівняння постанови та у справі, рішення в якій просить переглянути заявник, встановлено різні фактичні обставини.

Підстави для висновку про те, що зазначена ухвала суду касаційної інстанції не відповідає викладеним у вказаних постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, відсутні.

За таких обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись статтями 353, 355, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа - ОСОБА_5, про визнання поруки припиненою за заявою ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 липня 2017 року, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року та рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 січня 2016 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.І. Гуменюк

Л.І. Охрімчук

В.М. Сімоненко