справа № 2-1894/07

№ провадження -

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19 березня 2007 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська в складі:

головуючого, судді: Л.І. Стасовской

при секретарі: О.В. Бардадим

з участю позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до Виконкому Дніпродзержинської міської ради, управління головного архітектору, треті особи ОКП Дніпродзержинське БТІ про визнання права власності на переплановане нерухоме майно зі зміною цільового призначення, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулися до суду із позовною заявою про визнання права власності на переплановане, реконструйоване зі зміною цільового призначення нерухоме майно.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, в обґрунтування яких суду зазначив, що на підставі договору дарування BBC № 312277, який було укладено 27 квітня 2002 року, позивачеві належить магазин непродовольчих товарів, який розташований за адресою: вул. Сировиця № 6 (вбудоване приміщення 02) в м. Дніпродзержинську.

Після отримання нерухомого майна для поліпшення підприємницької діяльності позивач, магазин (вбудоване приміщення № 02) самовільно перепланував та самовільно змінив цільове призначення частини магазину під офіс, у наслідок чого, загальна площа реконструйованого магазину з офісом (вбудоване приміщення № 02)стала складати 319,3 кв.м.

Позивач звернувся до відповідних органів з листом, в якому просив надати окрему адресу нерухомому майну, а саме магазину непродовольчих товарів та офісному приміщенню, але йому було відмовлено у зв'язку з тим, що підвал відноситься до допоміжних приміщень магазину і має призначення складу, тому надавати адресу підвалу магазина непродовольчих товарів за адресою вул. Сировиця,6 (вбудоване приміщення № 02) не має законних підстав.

Відповідно до технічних висновків про стан конструкцій магазину з офісом вбудоване приміщення № 02) розташованого в житловому будинку №6 по вул. Сировиця в м. Дніпродзержинську після самовільної реконструкції було встановлено, що виконана реконструкція не змінила конструктивну схему споруди і не вплинула на його міцність та устойчивість. Приміщення, зазначені на технічному плані, зробленому ОКП Дніпродзержинське БТІ номерами 02-7 - 02-12, які належать позивачу, розташовані в підвалі та мають два обособлених виходу на вулицю через східну клітку, обособлений під'їзд та лічильники обліку води та електроенергії. Приміщення, зазначені на плані ОКП Дніпродзержинське БТІ номерами 02-1 - 02-6, також належать позивачеві,розташовані на першому поверсі та мають два самостійних виходу на вулицю, обособлений під'їзд та лічильник обліку води та електроенергії. Виходячи з наведеного, спеціалісти ДПІ „Дніпродзержинськцивільпроект" вважають можливим подальшу безпечну експлуатацію приміщення після виконання реконструкції та розподіл приміщень магазину та офісу в окремі об'єкти з наданням самостійних поштових адрес.

Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації внесло відповідні зміни до

технічного паспорту,який виготовлений за станом на 09.01.2007р.,указавши при

цьому, про самовільне змінення цільового призначення, реконструкцію та перепланування.

Однак у прийнятті в експлуатацію об'єкта управління головного архітектора виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради позивачеві було відмовлено, тому що Державна приймальна комісія не має підстав для розгляду питання про прийняття в експлуатацію зазначеного об'єкта в зв'язку з тим, що позивачем не було отримано в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю дозвіл на проведення реконструкції і рекомендовано звернутися до суду.

В теперішній час, для здійснення підприємницької діяльності позивач не має реальної можливості в повному обсязі здійснювати право власника ( володіти, користуватися, розпоряджатися) нерухомим майном, яке розташоване в м. дніпродзержинську по вул. Сировця № 6 (вбудоване приміщення № 02) у зв'язку з тим, що воно не прийняті в експлуатацію, та не внесені зміни в реєстр прав власності.

В судовому засіданні позивач викладені в позовній заяві вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, і наполягає на їх задоволенні.

Представники відповідачів та треті особи в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивача, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, на підставі договору дарування ВВС № 312277, який було укладено 27 квітня 2002 року, позивачеві належить магазин непродовольчих товарів, який розташований за адресою: вул. Сировиця № 6 (вбудоване приміщення 02) в м. Дніпродзержинську.

Як вбачається з матеріалів справи, після отримання нерухомого майна для поліпшення підприємницької діяльності позивач, магазин (вбудоване приміщення № 02) самовільно перепланував та самовільно змінив цільове призначення частини магазину під офіс, у наслідок чого, загальна площа реконструйованого магазину з офісом (вбудоване приміщення № 02)стала складати 319,3 кв.м.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідних органів з листом, в якому просив надати окрему адресу нерухомому майну, а саме магазину непродовольчих товарів та офісному приміщенню, але йому було відмовлено у зв'язку з тим, що підвал відноситься до допоміжних приміщень магазину і має призначення складу, тому надавати адресу підвалу магазина непродовольчих товарів за адресою вул. Сировиця,6 (вбудоване приміщення № 02) не має законних підстав.

Відповідно до технічних висновків про стан конструкцій магазину з офісом

вбудоване приміщення № 02) розташованого в житловому будинку № 6 по вул. Сировиця в м.Дніпродзержинську після самовільної реконструкції було встановлено, що виконана реконструкція не змінила конструктивну схему споруди і не вплинула на його міцність та устойчивість. Приміщення, зазначені на технічному плані, зробленому ОКП Дніпродзержинське БТІ номерами 02-7 - 02-12, які належать позивачу, розташовані в підвалі та мають два обособлених виходу на вулицю через східну клітку, обособлений під'їзд та лічильники обліку води та електроенергії. Приміщення, зазначені на плані ОКП Дніпродзержинське БТІ номерами 02-1 - 02-6, також належать позивачеві, розташовані на першому поверсі та мають два самостійних виходу на вулицю, обособлений під'їзд та лічильник обліку води та електроенергії. Виходячи з наведеного, спеціалісти ДПІ „Дніпродзержинськцивільпроект" вважають можливим подальшу безпечну експлуатацію приміщення після виконання реконструкції та розподіл приміщень магазину та офісу в окремі об'єкти з наданням самостійних поштових адрес.

3 матеріалів справи вбачається, що Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації внесло відповідні зміни до технічного паспорту, який виготовлений за станом на 09.01.2007р., указавши при цьому, про самовільне змінення цільового призначення, реконструкцію та перепланування.

Однак у прийнятті в експлуатацію об'єкта управління головного архітектора виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради позивачеві було відмовлено, тому що Державна приймальна комісія не має підстав для розгляду питання про прийняття в експлуатацію зазначеного об'єкта в зв'язку з тим, що позивачем не було отримано в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю дозвіл на проведення реконструкції і рекомендовано звернутися до суду.

В теперішній час, для здійснення підприємницької діяльності позивач не має реальної можливості в повному обсязі здійснювати право власника(володіти,користуватися,розпоряджатися)нерухомим майном, яке розташоване в м. Дніпродзержинську по вул. Сировця № 6 (вбудоване приміщення № 02) у зв'язку з тим, що воно не прийняті в експлуатацію, та не внесені зміни в реєстр прав власності.

Згідно ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ ( майно), яке воно здійснює згідне з законом по своїй волі, не залежно від волі інших осіб.

Відповідно зі ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст.392 ЦК України, власник майна може надати позов про визнання права власності, якщо це право заперечується або не визнається іншою, особою....

Також згідно ст. 320 ЦК України, власник має право використовувати своє майно для використання підприємницької діяльності ....

Відповідно зі ст. 331 Цивільного кодексу України - право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Таким чином, з урахуванням обставин справи та наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача за пред'явленим ним позовом.

На підставі вищевикладеного й керуючись ст. 316, 319, 392, 331, 355, 356, 357, 358, 364 ЦК України, ст.4, ст.48 Закону України «Про власність», ст. З,4,11,15, 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд:

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на магазин з офісом вбудоване приміщення № 02) розташованого в житловому будинку № 6 по вул. Сировиця в м. Дніпродзержинську, загальною площею 319,3 кв.м., для подальшого використання за власним розсудом.

3. Зобов'язати ОКП „Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати право власності на магазин з офісом вбудоване приміщення № 02) розташованого в житловому будинку № 6 по вул. Сировиця в м. Дніпродзержинську, загальною площею 319,3 кв.м., шляхом внесення змін в реєстр прав власності.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Стасовська Л.І.