Справа № 234/10573/17

Провадження № 2-а/234/381/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі судді Карпенко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Аксеніної В.М.,

позивачки ОСОБА_1,

представник відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Краматорську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Краматорську про визнання рішення протиправним, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Краматорського міського суду з позовом до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Краматорську про визнання рішення протиправним, зобов’язання вчинити певні дії, в обґрунтування позову зазначила, що вона, ОСОБА_1, з 28.08.2013 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Краматорську та згідно за законом України «Про державну службу» Мені призначено пенсію, як державному службовцю. Для призначення пенсії вона надала в ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України у м. Краматорську (надалі Відповідач) Довідки про складові заробітної плати від 28.08.2013 № 3301/10/05-15-05-012, в якій зазначені посадовий оклад, надбавка за рани, надбавка за вислугу років станом на 15.08.2013 та від №3300/10/05-15-0 5-012 про складові заробітної плати. Довідки видані Державною податковою інспекцією в м. Краматорську. Також, є пояснення, що суми допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати нарахований та сплачений єдиний внесок на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Але. Відповідач залишив поза увагою постанову правління. Пенсійного Фонду України від 114.02.2011р. №5-1 «Про виконання рішення окружного суду м. Києва по справі 2а-4753/2670» та не врахував індексацію заробітної плати, матеріальну допомогу на оздоровлення до щорічної відпустки, які вона просила, врахувати в мою заробітну плату, з якої розраховано пенсію. В грудні 2015 року їй стало відомо, про те, що Відповідач порушив її права при при­значенні пенсі, а саме: не врахував для призначення пенсі суми з яких сплачені страхові внески на загальнообов’язкове пенсійне страхування, 22.12.2015 року вона звернулась до Відповідача із заявою про усунення порушень та проведення перерахунку призначено пенсі. Відповідач відмовив в перерахунку пенсії з посиланням на Постанову КМУ від 31.05.2000 №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірі заробітку для обчисленні заробітної плати» у зв’язку з невнесенням змін щодо розширення переліку складових заробітної плати державного службовця, що враховується при призначенні чи перерахунку пенсії. Також, було посилання на ст.33 Закону України «Про державну службу», в якій сума матеріальної допомоги на оздоровлення та індексація заробітної плати не входять до складу заробітної плати державного службовця, тому при обчислення пенсії враховані не були. Ці виплати носіть нерегулярний, одноразовий характер та не є складовими заробітної плати, а сам факт отримання вищезазначених виплат, із утриманням збору на обов’язкове державне пенсійне страхування не є підставою для включення їх до складу заробітної плати та не враховуються при обчисленні пенсії. Але, згідно зі ст.37 Закону України «Про державну службу» (в ред. від 13.06.2012 року) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 01.11.2007 року страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Вона не згодна з тим, що індексація заробітної плати та виплата грошової допомоги мають нерегулярний та одноразовий характер. Індексація її заробітної плати провадилась щомісячно, а грошова допомога щорічно. Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій доплати за ранги, надбавку за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

У відповідності до ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно з ч.1 ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до заробітної плати (доходу)для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати(доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оплату праці» та Наказу Державного комітету статистики України № 5«Про затвердження інструкції зі статистики заробітної плати» від 13 січня 2004 року зазначають, що структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у тому числі компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, суми виплат, пов'язані з індексацією заробітної плати, матеріальна допомога, яка надається всім або більшості працівників, та виплати соціального характеру.

Постановою Правління Пенсійного фонду від 04.09.2013 року №15-1 (зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 26 вересня 2013 року за №1661/24193) на виконання рішень Окружного адміністративного суду міста Києва по справах №2а- 8893/12/2670, N 2а-4753/09/2670 встановлено форму довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу». У формі довідки є колонки «Інші», де слід зазначати виплати, які не увійшли до заробітної у попередніх колонках, але мають враховуватись при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та з яких сплачено страхові внески, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування.

Окрім того, відповідно до листа Пенсійного фонду України від 13.07.2011 року №14399/03-20 «Щодо нарахування ЄСВ на суму матеріальної допомоги» базою для нарахування єдиного внеску є сума заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Порядок нарахування та сплати єдиного внеску визначений Інструкцією про порядок нарахуваання і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року №21-5 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року за №994/18289.

Згідно з підпунктом 4.3.5 зазначеної Інструкції визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004р. №5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.01.2004р. за №114/8713.

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати оплата роботи в надурочний час і у святкові та неробочі дні у розмірах та за розцінками, установленими чинним законодавством (п.2.2.4.); суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати працівників (п.2.2.7.); оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних відпусток у розмірах, передбачених законодавством (п.2.2.12.); відносяться до додаткової заробітної плати. Матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників відносяться з: заохочувальних та компенсаційних виплат (п.2.3.3.). Усі перелічені виплати відносяться до додаткової заробітної плати або заохочувальних та компенсаційних виплат, а отже є базою для нарахування та утримання ЄСВ і, відповідно, для нарахування пенсії.

Така правова позиція висловлена уповноваженою Верховної Ради України з прав людини звернулась до ПФУ (лист від 11.12.2015). В цьому листі зазначено, що неприйняття вищевказаних виплат порушують права пенсіонерів на пенсію в більшому розмірі.

Також вона зверталась зі скаргою до начальника Головного управління ПФУ в Донецькій області 02.03.2016 року. Але їй також було відмовлено з посиланням на ст.33 Закону України «Про державну службу» матеріальна допомога та індексація заробітної плати не входить до складу заробітної плати. А також, з 01.06.2015 року пенсії державним службовцям не призначаються і не перераховуються.

Вона не просить перерахувати її пенсію, а лише встановити правильний її розмір, з урахуванням всіх вищенаведених складових заробітної плати (тобто матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати).

Враховуючи вищенаведене, вважає, що рішення Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області від 05.01.2016р. №131/13-17-01-03 щодо відмови в встановленні їй правильного розміру пенсії державного службовця, з урахуванням додаткових виплат, передбачених системою оплати праці державних службовців, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки та індексації заробітної плати – є протиправними, та такими, що підлягає негайному скасуванню.

Вона не може погодитись з даною відмовою, тому що відповідач залишив поза увагою постанову правління Пенсійного Фонду України від 14.02.2011р. №5-1 «Про виконання рішення окружного суму м. Києва по справі 2а-4753/2670» та не врахував матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачені страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, чим порушені її Конституційні права на соціальний захист, гарантований державою.

Просить суд: 1. визнати відмову ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області в проведенні правильного розрахунку її пенсії протиправними. 2. Зобов’язати ОСОБА_3 пенсійного Фонду України в м. Краматорську Донецької області перерахувати та виплачувати їй, призначену пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 80% від суми заробітної плати з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, та щомісячної індексації заробітної плати, отриманих нею за попередні місяці роботи із дня призначення пенсії, тобто з 28.08.2013 року, з яких сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, з урахуванням сплачених сум та проведенням індексації цієї пенсії, яка проводилась за період з 28.08.2013 року. 3. Скасувати рішення УПФУ в м. Краматорську Донецької області від 05.01.2016 року №131/В-17-01-03. 4. Стягнути понесені нею судові витрати.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги та доводи на яких вони ґрунтуються, просила позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області заперечувала щодо задоволення позовних вимог посилаючись на те, що ОСОБА_1 з 28.08.2013 призначено пенсію за віком як держслужбовцю згідно статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ “Про державну службу” (далі - Закон № 3723) із розрахунку 80% від суми її заробітної плати на момент звільнення, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Розмір пенсії склав 2829,01грн. від заробітку 3536,26грн. (3536,26*80%=2829,01грн.). Розрахунок середньомісячної заробітної плати, з якої обчислено пенсію за віком, проведено на підставі довідки про складові заробітної плати від 28.08.2013 №3300/10/05-15-05-012 за період роботи з 01.08.2008 по 31.07.2013, виданих Державною податковою інспекцією у м.Краматорську. Посилання позивача на те, що управління залишило поза увагою постанову правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року за №5-1 “Про виконання рішення окружного адміністративного суду м.Києва по справі № 2а-475 3/2670” є безпідставними, оскільки вищезазначена постанова лише затверджує форму довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», а не визначає порядок призначення пенсії. Відповідно до статті 37 Закону № 3723 від 16.12.1993 «Про державну службу» (в редакції на момент виходу позивача на пенсію) «на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за вікоммінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ст.33 Закону №3723 «заробітна плата державних службовців складається з посадовій окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок». Відповідно до ст.33 Закону №3723 «заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок». Таким чином, пенсію ОСОБА_1 розраховано в розмірі 80% від заробітної плати відповідно до діючого на той час законодавства. Отже, вимагати перерахувати пенсію із урахуванням середньомісячної суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати позивач не має законних підстав. Статтею 99 КАС України передбачено шестимісячний строк звернення до Суду. Позивач вважає, що її право було порушено з 28.08.2013 року, але з позовом до суду вона звертається з пропуском строку звернення до суду, оскільки дата подачі позову 18 липня 2017 року. При цьому, позивач не наводить підстав щодо поважності пропуску строку та не надає жодного документу, підтверджуючого поважність пропуску строку звернення до суду. ОСОБА_3 не погоджується з твердженням позивача про те, що їй не було відомо, що при призначенні пенсії їй не враховано індексацію та матеріальну допомогу, оскільки позивач є колишнім працівником управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області. Як колишній працівник Пенсійного фонду була обізнаною в пенсійному законодавстві, знала порядок та умови призначення пенсій державним службовцям. Правова позиція щодо застосування ст.99 КАС України викладена в постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 у справі №415/3374/16а. В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 13.06.2012 №1483/12/13/12 зазначено, що вимоги про нарахування та проведення органами Пенсійного фонду України пенсійних виплат є публічно-правовими, а не цивільно-правовими. У зв’язку з цим, строки позовної давності, встановлені главою 19 Цивільного кодексу України, строки, визначені частиною другою статті 46 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, частиною другою статті 87 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, до цих відносин не застосовуються. Для призначення пенсії згідно Закону України "Про державну службу" позивачем були надані довідки про складові заробітної плати, оформлені відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 №15-1 „Про виконання рішень Окружного адміністративного суду міста Києва по справах №2а-8893/12/2670, №2а-4753/09/2670”. З 28.08.2013 розрахунок середньомісячної заробітної плати, з якої обчислено пенсію за віком, проведено на підставі довідки про складові заробітної плати від 28.08.2013 № 3301/10/05-15-05-012, в якій зазначені посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років станом на 15.08.2013, та на підставі довідки про складові заробітної плати (надбавки та премії за 24 календарних місяці роботи) від 28.08.2013 №3300/10/05-15-05-012 за період роботи з 01.08.2008 по 31.07.2013, виданих Державної податковою інспекцією у м. Краматорську. З 28.08.2013 розмір пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" склав 2829,01 грн. (3536,26 грн. * 80%). Матеріальну допомогу на оздоровлення для вирішення соціально-побутових питань, індексацію пенсії не можна віднести до виплат, передбачених статтею 33 Закону України "Про державну службу", оскільки вони носять нерегулярний, а одноразовий характер та не є складовими частинами заробітної плати, а сам факт утримання із суми допомоги збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не є підставою для включення їх до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру пенсії державного службовця. Тому провести перерахунок пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації пенсії немає підстав. На підставі вищевикладеного, управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську вважає, що не порушило прав позивача, діяло в межах повноважень та й у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п.18 ст.5 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (у редакції Закону України №1774-VIII від 06.12.2016) Пенсійний фонд України та його органи звільнені від сплати судового збору. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши доводи позивачки та заперечення представника відповідача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушено її права, свободи та інтереси.

Положення ст.6 КАС України є реалізацією ч.1 ст.55 Конституції України, що, визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 6 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" передбачено, що відповідно до частини першої статті 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 4 ч.1 ст.18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.4 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії тощо.

Відповідно до п.1, 2 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову, суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення (дій чи бездіяльності) суб'єкта владних повноважень та зобов'язати відповідача вчинити певні дії.

Як вбачається із матеріалів справи позивач з 30.04.2008 року перебуває на обліку в ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області як отримувач пенсії за віком, призначеної позивачу відповідно до Закону України «Про державну службу». При зверненні до відповідача для здійснення перерахунку призначеної пенсії, з врахуванням суми отриманої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та грошової винагороди ОСОБА_1 було відмовлено, що підтверджується рішенням відповідача по справі №131/В-17-01-03 про відмову в перерахунку пенсії від 05.01.2016 року.

Згідно довідки Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області №3300/10/05-15-05-012 від 28.08.2013 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 02.09.2016 року, вбачається, що позивачу були виплачені: матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, грошова винагорода (допомога при виході на пенсію). На матеріальні допомоги та індексацію заробітної плати нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. (а.с.6).

Тобто, ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області безпідставно не включено вищезазначені виплати в дохід.

Таким чином, ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області були порушені права позивача як громадянина України, відповідно до ст.3 Конституції України та ст.7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що привело до суттєвого зменшення її пенсійного забезпечення, що підтверджується відповіддю позивачу та запереченнями до матеріалів справи.

На заперечення представника відповідача суд зазначає наступне, що відповідно до ст.ст.22, 64 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про державну службу») є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-рп/2005 конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав свобод.

Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007 року зазначив, що невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави. Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права.

Ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Тобто береться до уваги посадовий оклад, а не сума заробітку.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань, індексація, входила до системи оплати праці державного службовця.

Згідно з ч.6 ст.95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оплату праці» у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст.ст.1, 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"; індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Об’єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення), як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

Суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за №114/8713.

Згідно з ст.2 Закону України «Про оплату праці» структуру заробітної плати складають: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Ухвалою суду від 11.10.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Краматорську про визнання рішення протиправним, зобов’язання вчинити певні дії, в частині заявлених вимог у позові, за період з 28.08.2013 року по 17.01.2017 включно – залишено без розгляду.

Ст. 99 КАС України передбачає шестимісячний строк звернення до суду.

Позивач вважає, що її право було порушено з 28.08.2013 року, але з позовом звернулась до суду18.07.2017 року, при цьому не наводить підстав щодо поважності пропуску строку.

Тому суд вважає за необхідне застосувати ст. 99 КАС України.

Виходячи із вказаної норми закону та часу звернення позивачки із заявою про перерахунок пенсії (22 грудня 2015 року), суд зобов’язує відповідача здійснити її перерахунок та виплату з 18 січня 2017 року.

Верховний Суд України неодноразово висловлював свою позицію щодо того, що суми інших виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань, сума індексації заробітної плати, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії. Така правова позиція зі спірного питання вже була викладена у постанові від 20.02.2012р. в справі №21-430а11, у постанові від 28.05.2013р. в справі №21-97а13, у постанові від 14.05.2013 р. в справі №21-125а13. Згідно з ч.1ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов’язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Аналізуючи норми права чинного законодавства, які регулюють зазначені правовідносини, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв’язок доказів у їх сукупності суд встановив, що ОСОБА_3 Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області при призначенні позивачу пенсії не враховувались суми отриманих позивачем матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації, з яких сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а тому, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за період з 17.01.2017 року по 18.07.2017 року включно.

При зверненні з позовом до суду позивачкою ОСОБА_1А сплачено судовий збір в розмірі 640,00грн. (а.с.1).

Відповідно до ст.94 ч.1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Законом України №1491-VІІІ від 07.09.2016 року були внесені зміни до Закону України «Про судовий збір», що набрали чинності з 01.01.2017 року, якими Пенсійний фонд України та його органи звільнені від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях.

Приймаючи рішення відповідно до ст.94 КАС України суд вважає необхідним присудити позивачці ОСОБА_1А понесені нею документально підтверджені судові витрати в сумі 640,00грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень УПФУ у м. Краматорську Донецької області, що виступає відповідачем у даній справі, розуміючи це не покладанням обов’язку сплатити судовий збір, а рішенням про відшкодування понесених позивачкою судових витрат.

Керуючись ст.ст.11, 158-163, 183-2 КАС України, ст.95 ч.6 КЗпП України, ст.ст.33, 37 Закону України «Про державну службу», ст.1 ч.1, ст.2 Закону України «Про оплату праці», ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст.41, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.1, 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Краматорську про визнання рішення протиправним, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії ОСОБА_3 Пенсійного фонду України у м. Краматорську щодо відмови в проведенні правильного розрахунку пенсії.

Зобов’язати ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області перерахувати та виплатити ОСОБА_1, призначену пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 80% від суми заробітної плати з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, та щомісячної індексації заробітної плати, отриманих нею за попередні місяці роботи, з яких сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне страхування, з урахуванням сплачених сум та проведенням індексації цієї пенсії, яка проводилась за період з 17.01.2017 року по 18.07.2017 року включно.

Скасувати рішення ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області від 05.01.2016 року №131/В-17-01-03.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в розмірі 640 грн. (шістсот сорок гривень 00 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана в Донецький апеляційний адміністративний суд через Краматорський міський суд протягом 10 днів після проголошення.

Постанова ухвалена й видрукувана в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Краматорського

міського суду ОСОБА_4