Справа № 2-а-4397/09р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2009 року
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого - судді Чаку Є.В., при секретарі Євчевій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської Ради про визнання дій відповідача неправомірними, зобов’язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також призначити допомогу у відповідному розмірі , -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1, звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської Ради про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В обґрунтування заявлених вимог вказувала на те, що працює, є матір'ю малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримує допомогу по догляду за дитиною в мінімальному розмірі - 23% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, виплату якої проводить УПСЗН Жовтневого району Маріупольської міської Ради. Вважає, що повинна отримувати зазначену допомогу в розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років відповідно до норм діючого законодавства, але відповідач відмовляється надати їй допомогу у вказаному розмірі. Просила суд зобов’язати відповідача провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності з діючим законодавством, за період з 05.02.2007 року по 31.12.2007 року та стягнути на її користь недоплачену допомогу в розмірі 3 442 грн., 26 коп., з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі 4 753,80 грн., а з 01.01.2009 року зобов’язати відповідача сплачувати їй щомісячно допомогу в розмірі прожиткового мінімуму на 2009 рік. Крім того просила визнати неправомірними дії посадових осіб відповідача, які полягають у відмові сплатити їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності з діючим законодавством.
В судове засідання позивач не з’явилася, від неї до суду надійшла заява про підтримання позовних вимог, наполяганні на їх задоволенні в повному обсязі, на підставах викладених в позовній заяві, та про розгляд справи у її відсутності.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської Ради надала суду письмову заяву з проханням розглянути справу у відсутності представника відповідача. Крім того, надала суду письмові заперечення, в яких вказала, що позивач є особою, яка застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, звернулась до УПСЗН Жовтневого району Маріупольської міської Ради за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку 26.02.2007 року. Розпорядженням від 03.03.2007 року їй було призначено вказану допомогу в мінімальному розмірі, а саме, 23% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 05.02.2007 року по 31.03.2007 року в розмірі 120,75 грн., з 01.04.2007 року по 30.09.2007 року в розмірі 129,03 грн., з 01.10.2007 року по 05.12.2009 року - 130,64 грн. в місяць. Розпорядженням управління від 28.01.2008 року, зазначена допомога призначена в наступному розмірі: з 01.01.2008 року по 05.12.2009 року в розмірі 144,10 грн. в місяць. Виплату позивачу було здійснено у встановленому законом розмірі відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» та розділу II Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» з урахуванням індексу інфляції. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними деякі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до 3-х років, але не внесені відповідні зміни до законодавства, яке регулює це питання. Перерахунок за 2008 рік повинен здійснюватися по аналогії до 2007 року, проте в ст. 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми» внесені зміни, тому допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року п. 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» неконституційним не визнаний.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми", покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій у місцеві бюджети. Таким чином розмір вказаної допомоги встановлений Законом України про державний бюджет на відповідний рік. Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України будь - які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються при наявності відповідного бюджетного призначення, які у свою чергу встановлюються законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України, відповідно до ст. 22 якого УПТЗН є головним розпорядником бюджетних коштів, тобто неправоздатне виплачувати більше, ніж передбачено Законом про Державний бюджет на відповідний рік. Просила у задоволенні позову ОСОБА_1, відмовити, та застосувати наслідки пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
При вирішенні справи, суд у відповідності з вимогами ст. 11 КАС України, вважає можливим вийти за межі позовних вимог, так як це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, працює, є застрахованою особою, згідно зі свідоцтвом про народження є матір'ю малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та отримує грошову допомогу, передбачену чинним законодавством, виплату якої здійснює УПСЗН Жовтневого району Маріупольської міської Ради. На підставі розпорядження управління від 03.03.2007 року позивачу, згідно з її зверненням, була призначена допомога з 05.02.2007 року по 31.03.2007 року в розмірі 120, 75 грн., з 01.04.2007 року по 30.09.2007 року в розмірі 129,03 грн., з 01.10.2007 року по 05.12.2009 року - 130,64 грн. в місяць. Розпорядженням управління від 28.01.2008 року, зазначена допомога призначена в наступному розмірі: з 01.01.2008 року по 05.12.2009 року в розмірі 144,10 грн. в місяць.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей, спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми", тобто цей Закон є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 5 цього Закону всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Згідно з п. 2 Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13, призначення і виплата допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації або місцем проживання застрахованої особи.
Таким чином, суд вважає, що Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району м. Маріуполя як орган владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок щодо нарахування та виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення нею трирічного віку, є належним відповідачем в даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Статтею 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 1 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, з аналізу цієї норми не вбачається, що Кабінету Міністрів України делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Пунктом І частини І статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року № 9 визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Відповідно до статті 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-У допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-У зупинена на 2007 рік дія статті 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-У.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, з 9 липня 2007 року відновлено дію статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" затверджений на 2007 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень. Таким чином, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року при здійсненні виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідач повинен був керуватись зазначеними сумами.
З урахуванням викладеного з 9 липня по 31 грудня 2007 року :
- розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку відповідач повинен був нарахувати позивачу складає 2 679 грн. 52 коп. ( 343 грн. 52 коп. за липень (463х23:31) + 926 грн.(463 грн. х 2 міс.) + 1410 грн. (470 грн. х 3 міс.)
- розмір фактично сплаченої відповідачем позивачу допомоги складає 783 грн. 10 коп. ( 95 грн. 73 коп. за липень (129,03х23:31) + 132,64 грн. за серпень +134,45 грн. за вересень + 136,13 грн. за жовтень + 140,05 грн. за листопад + 144,10 грн. за грудень).
Таким чином, сума недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає 1896 грн. 42 коп. (2679 грн. 52 коп. – 783 грн. 10 коп.)
Згідно з п. 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», яка викладена у наступній редакції: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп. 2008 п. 23 розділу II Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", не визнаний неконституційним, тому суд вважає, що дії відповідача з 01.01.2008 року є правомірними та виплати позивачу допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснені у порядку та розмірі, визначеному діючим, на момент виплати, законодавством України.
При цьому суд в цій частині не приймає до уваги, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп був визнаний неконституційним п. 25 розділу II Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік», яким вносились зміни в Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», оскільки за діючим законодавством питання нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною відносяться до компетенції Управління ПСЗН, а не Фонду. Відповідач УПСЗН Жовтневого району Маріупольської міської Ради не має жодних повноважень щодо встановлення розміру допомоги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" і зазначеним Законом такі повноваження УПСЗН також не встановлені, у зв'язку з чим суд вважає необхідним в позовних вимогах щодо перерахунку та стягнення допомоги по догляду за дитиною за 2008 рік відмовити.
За цими ж підставами суд вважає необхідним відмовити позивачу в задоволенні вимог щодо зобов’язання відповідача нараховувати та виплачувати на його недоплачену допомогу за період з 1.01.2009 року, оскільки Конституційним Судом України з цього приводу не визнані неконституційними положення Закону України «Про Держаний бюджет України на 2009 рік».
Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Є достатньо підстав для визнання противоправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Стосовно посилання відповідача на порушення позивачем строку для звернення до адміністративного суду з позовною заявою, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані ( частина друга), при прийняті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускаються звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод – це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.
Згідно статті 5 Сімейного кодексу України держава охороняє сім’ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім’ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. До вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується відповідно до статті 20 Сімейного кодексу України.
Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Статтею 23 вказаного закону передбачено, що рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку.
Відповідно до пункту 57 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, у разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги по вагітності і пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням та допомоги на дітей одиноким матерям перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум. За пунктом 55 вказаного Порядку призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім’ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.
Вказаним Порядком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751 та Порядком призначення і виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року №13, не встановлені кінцеві терміни звернення за виплатою допомоги особою, яка має право на отримання її у зв’язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Жодним з перелічених нормативних актів не встановлені обмеження щодо звернення за виплатою передбаченого відповідним законодавством розміру допомоги та оскарження дій суб’єкта владних повноважень щодо відмови у виплаті допомоги в належному розмірі.
Виходячи з наведених норм законодавства, суд вважає, що приписи частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обмеження річним строком звернення до суду, до правовідносин пов’язаних з забезпеченням державою надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не застосовуються.
Частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено якщо адміністративний позов задоволено частково судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено. Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України ( або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа ) . Таким чином, з місцевого бюджету підлягає стягненню на користь позивача сплачений нею судовий збір в сумі 1,7 грн.
На підставі ст. 19, 92 Конституції України, Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» керуючись ст. ст. 2, 8-11, 88, 94, 116, 159, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України ,-
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської Ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської Ради призначити, нарахувати ОСОБА_1 відповідно до ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року №2811-XII щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку починаючи з 9.07.2007 року до 1.10.2007 року у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років – 463 грн., починаючи з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року - 470 грн.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської Ради виплатити ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 1896 грн. 42 коп.
Стягнути з місцевого бюджету на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1 грн. 70 коп.
В задоволенні інших вимог ОСОБА_1 відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови до Донецького Апеляційного Адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького Апеляційного Адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя