Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22 - 2375 / 2009 р.                                  Головуючий  у  1 інстанції: Дацюк О.І.

                                                                                        Суддя-доповідач:                  Боєва В.В.                                        

У Х В А Л А

Іменем України

                    02 липня   2009 року.                                                                   м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:         Полякова  О.З.,

Суддів:                     Боєвої В.В., Прокопенко О.Л.,

При секретарі:         Карацюпі О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  заступника прокурора Шевченківського  району м. Запоріжжя в інтересах Лютого Володимира Івановича  на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 квітня 2009 року у справі за заявою прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя в інтересах Лютого Володимира Івановича про видачу судового наказу про стягнення з ТОВ „Завод будівельних теплоізоляційних матеріалів” про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2009 року прокурор Шевченківського району м. Запоріжжя в інтересах Лютого В.І.  звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ТОВ „Завод будівельних теплоізоляційних матеріалів” про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати .

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 31 березня 2009 року заява була залишена  без руху та заявнику надано строк для усунення недоліків заяви до 13.04.2009 року.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 квітня 2009 року заява визнана неподаною та повернута заявнику.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою,  прокурор Шевченківського  району  в інтересах  Лютого В.І.    подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити на новий розгляд.

Дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1) частини 1 статті 312 ЦПК України передбачено, що  розглянувши  скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо  судом першої інстанції постановлено  ухвалу з додержанням вимог закону.

З матеріалів справи видно, що 25.03.2009 р. прокурор Шевченківського району звернувся до суду з заявою в інтересах  Лютого В.І. до ТОВ „Завод будівельних теплоізоляційних матеріалів” про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не сплаченої робітнику суми заробітної плати.

В заяві зазначав, що перевіркою встановлено факт невиплати заробітної плати працівникам ТОВ „Завод будівельних  теплоізоляційних матеріалів”.

Прокурор, виходячи з результатів перевірки,  вважає,  що підставою для звернення з даною заявою до суду є неспроможність Лютого В.І. самостійно захистити гарантоване ст.. 43 Конституції України право  на своєчасне одержання винагороди за працю.

31 березня  2009 року   ухвалою судді заява  прокурора  залишена  без  руху, оскільки  всупереч вимогам ст. 119 ЦПК України в заяві відсутні зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину,  а заявнику  надано строк до 13 квітня 2009 року  - для усунення недоліків позовної заяви.  

Суд першої інстанції, залишаючи  без руху дану заяву прокурора на підставі  ненадання доказів щодо звернення Лютого В.І. до прокуратури з заявою про  представництво його інтересів в суді  та  відсутності належним чином оформленої довідки  про заборгованість по заробітній платі,  діяв в межах своїх повноважень та вимог процесуального закону.

Так, в матеріалах справи (а. с. 20-21) знаходиться копія незрозумілого за своїм призначенням списку (без назви),  в якому зазначено прізвища 30 працівників (вказано посади, проте не вказано, що це саме працівники ТОВ „Завод будівельних  теплоізоляційних матеріалів”). В цьому списку супротив прізвищ робітників зазначені певні грошові суми,  проте, не зазначено, за який саме період нарахована заробітна плата, з яких складових  утворилась  сума заборгованості тощо.  

Навіть, припускаючи, що цей список складено бухгалтерією за місцем роботи Лютого В.І., такий список не може бути підставою для видачі судового наказу, оскільки не є довідкою про стягнення на користь Лютого В.І.  нарахованої, але не сплаченої робітнику суми заробітної плати. Крім того, список належним чином не завірений підписами керівника підприємства та головним бухгалтером, а лише з незрозумілих причин  на ньому  знаходиться трикутний штамп  прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник не  виконав  ухвалу судді від 31 березня 2009 року  і  не усунув зазначені в ній недоліки.

16 квітня 2009 року суддею постановлено  ухвалу, якою на підставі вищевказаних обставин  заяву прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя в інтересах Лютого Володимира Івановича про видачу судового наказу про стягнення з ТОВ „Завод будівельних теплоізоляційних матеріалів” про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати  визнано  неподаною  та повернуто  заявнику.

Судова колегія вважає, що оскаржувана  ухвала про визнання  заяви прокурора   неподаною та повернення її заявнику  постановлена  з  додержанням вимог закону, підстав для   скасування  ухвали  колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст.  307, 312, 314, 317   ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу  заступника прокурора Шевченківського району в інтересах Лютого Володимира Івановича    відхилити.  

Ухвалу судді  Шевченківського  районного суду м. Запоріжжя  від 16 квітня  2009 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення, проте може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді: