Копія

Справа № 1-332-2009 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

04 листопада 2009 року             Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі:

головуючого – судді       Коваля А.Б.

при секретарі                   Коваленко Н.В.

з участю прокурора        Печенюк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані кримінальну справу про обвинувачення  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, інваліда ІІ групи, раніше не судимого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 лінія, будинок № 2,  

у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, –  

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_1 21 листопада 2008 року близько 04 години 30 хвилин по 04 годину 50 хвилин в с. Ладижинка Уманського району Черкаської області, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, зайшов в приміщення кафе-бару „Садочок”, який знаходиться по вул. Гагаріна, вказаного населеного пункту, біля автодороги Київ-Одеса, діючи умисно з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок в частині забезпечення спокійних умов відпочинку і побуту людей, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, а саме застосовуючи нецензурну лайку вчинив хуліганські дії відносно ОСОБА_2, які виразились в тому, що ОСОБА_1 зневажливо ставлячись до громадського порядку, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки і моральності, прагнучи протиставити себе суспільству, проявити грубу силу та п’яну хвацькість, безпричинно виражався в адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою. Після чого вийшовши із приміщення кафе-бару „Садового”, ОСОБА_1 підійшов до холодильника MEDIUM ХШВ-400 „Живчик” АNТ і перекинув його. Від чого останній впав і продукція, яка була в середині на суму 475 гривень та сам холодильник вартістю 4693 гривні 34 копійки був пошкоджений. Таким чином, своїми хуліганськими діями ОСОБА_1 заподіяв матеріальну шкоду на загальну суму 5168 гривень 34 копійки.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину не визнав, вважає, що інцидент стався з необережності. Пояснив, що перебуваючи близько 5 години ранку на зупинці в с. Ладижинка Уманського району, оскільки їхав з м. Одеса в с. Колодисте Уманського району та чекаючи автобуса, зайшов до кафе-бару зігрітися.  Заказав горілки і кави, дівчата, що працювали в кафе, поставилися до нього недоброзичливо, показали, що вони не задоволені, що він прийшов до бару в такий час. Випивши, заказав ще горілки і вийшов з бару, в якому пробув лише хвилин 10-15. Коли виходив, зачепив холодильник плечем і він впав. Холодильник не піднімав, оскільки розгубився, сів на поріг кафе і  дочекався дільничного ОСОБА_3. Останній надів на нього наручники, якими прищепив його до дерева, допитав присутніх та потім відвіз його до відділку. На освідування його возили, але з результатами не ознайомили, протокол про адміністративне правопорушення було складено і направлено до м. Одеси, але розгляд матеріалів не відбувся так як було направлено копію постанови про притягнення до адмінвідповідальсності. Цивільний позов не визнає, оскільки працівниками міліції на місці не було зроблено опис пошкодження холодильника, а тому об’єктивно завданої шкоди ніхто не оцінював.  

В ході розгляду справи підсудний подав до суду заяву та не заперечує проти застосування відносно нього ЗУ „Про амністію” та закриття провадження у справі.  

Не зважаючи на невизнання своєї вини підсудним, його винність доведена зібраними по справі доказами, а саме:  

- показаннями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2, яка пояснила, що працює на посаді бармена в кафе „Садочок” 1 рік. 21.11.2008 року вона була в барі на роботі, оскільки була її зміна, разом із напарницею, двері до бару були зачинені, так як час був нічний. Підсудний дуже просився, щоб йому відчинили і продали 100 грам горілки та кави. Відчинивши йому двері, він підійшов до барної стійки і почав щось розповідати, їй це не сподобалося і вона попросила його пересісти за столик. Підсудному це прохання не влаштувало і він почав кидатися чашкою з кавою, тому вона зробила йому зауваження і запропонувала вийти на двір. Він випив 200 грам горілки і вийшов, за весь час, що він перебував в приміщенні постійно лаявся і виражався нецензурною лайкою. Коли він вийшов, вона через вікно побачила, що він взяв дві великі сумки, з якими пішов на трасу, але потім повернувся. Вона з напарницею почули, що він розхитує холодильник, і коли вона вийшла, то холодильник вже впав, оскільки підсудний дуже його розхитав і кинув на землю. Коли холодильник впав, підсудний сів на поріг кафе, і, на її думку, заспокоївся, від того, що вчинив. Вона зразу зателефонувала власниці кафе і через деякий час приїхав чоловік власниці. Оскільки ввечері холодильник тільки завантажили товаром, вона дуже переживала що всі пляшки розіб’ються;

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_4, яка по справі пояснила, що 21.11.2008 року їй зателефонували дівчата, які є найманими працівниками в її кафе, і повідомили, що якийсь п’яний чоловік розхитавши холодильник, що стоїть на дворі коло кафе, упустив його на землю. Дівчата злякались його агресивних дій, але потерпіла їй повідомила, що коли почула і побачила, що холодильник падає, вибігла на двір до цього чоловіка і хотіла втримати холодильник, але не змогла, так як він був заповнений товаром і тому був дуже важкий. Її чоловік одразу ж поїхав до кафе і побачив, що холодильник лежить на землі, товар частково пошкоджений, навколо багато скла. Холодильник, їй як власниці кафе, було надано фірмою в оренду, для реалізації товару, після того, як підсудний перекинув його, він не придатний до експлуатації;  

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_5, який пояснив, 21.11.2008 року вранці його дружині ОСОБА_6, як власниці кафе,  зателефонували працівники і повідомили, що п’яний чоловік перекинув холодильник. Дружина попросила його поїхати до кафе і розібратися, приїхавши, побачив на дворі потерпілу та Семенюк, коло перекинутого холодильника, підсудний в цей час спав позаду кафе. Зателефонувавши до дільничного, оглянув двір, знайшов портмоне та гроші підсудного, які віддав, дільничному, коли той приїхав на місце події. На час приїзду міліції підсудний ще був дуже п’яний. Працівники міліції опитували присутніх, і зі слів потерпілих, стало відомо, що підсудний в кафе вчинив сварку, напився та кинув холодильник на землю. Оскільки холодильник дуже важкий, то щоб його перевернути, необхідно докласти значних зусиль;  

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_3, який пояснив, що працює дільничним інспектором Уманського РВ УМВС України в Черкаській області і був присутній при затримці підсудного коли сталась пригода. Приїхавши на виклик до кафе, підсудний перебував в стані сильного алкогольного сп’яніння. Опитавши працівників та власника кафе, підсудного було доставлено в лікарню, а потім до відділку ОСОБА_7 Підсудний від дачі пояснень відмовився, і через годину або дві покинув відділок, в подальшому розслідуванні справи він участі не брав;

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, який пояснив, що є власником кафе „Садочок”, але оскільки не має ліцензії на торгівлю тютюновими та горілчаними виробами, роботою кафе займається його донька, яка і повідомила йому про те, що якийсь п’яний чоловік розхитав холодильник і перекинув його на землю, викликали міліцію, але він приїхав до кафе в середині дня, а тому нічого не бачив. Працівники міліції розповіли, що підсудний їхав з міста ОСОБА_3, зайшов до бару, випив горілки і почав грубити, на зауваження не реагував, а вийшовши перекинув холодильник. Вважає, що випадково цього зробити не можна, оскільки сам холодильник дуже важкий, в ньому також було багато товару, тому для цього необхідно докласти багато зусиль. Холодильник не є їх власністю, вони його орендують, на даний час холодильний не придатний до експлуатації.  

Також винність підсудного підтверджується дослідженими в судовому засіданні іншими письмовими доказами.

Дії підсудного суд кваліфікує за ч. 1 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив клопотання про закриття відносно нього кримінальної справи на підставі ОСОБА_9 України „Про амністію” від 26 грудня 2008 року.  

Прокурор в судовому засіданні не заперечує проти задоволення вищезгаданого клопотання.

Суд, вислухавши підсудного, потерпілу, свідків та дослідивши письмові докази по справі, вважає, що винність ОСОБА_1 У вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України доведена. Суд бере до уваги ту обставину, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується по місцю проживання та є інвалідом ІІ групи загального захворювання.  

За вказаних обставин, суд вважає за можливе застосувати відносно підсудного ОСОБА_9 України „Про амністію” від 26 грудня 2008 року.  

У зв’язку з закриттям провадження  у справі суд вважає, що цивільні позови підлягають залишенню без розгляду.  

Речові докази: металевий холодильник передати за належністю.

Судові витрати по справі відсутні.  

На підставі викладеного та керуючись ст. 6 п. 4 КПК України, ст. 1 п „г” ст. 6 ЗУ „Про амністію” від 12.12.2008 року, суд –  

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст. 296 ч. 1 КК України провадженням закрити на підставі ст. 1 п. „г” ЗУ „Про амністію” від 12 грудня 2008 року, звільнивши його від кримінальної відповідальності.

Міру запобіжного заходу підписку про невиїзд – скасувати.  

Речові докази передані за належністю ОСОБА_6 (а.с. 34).

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області на протязі 7 діб з моменту її проголошення.

Суддя – підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Уманського міськрайонного суду                             А.Б.Коваль

Постанова виготовлена головуючим власноручно