ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.11.2009 року Справа № 25/133-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),
суддів: Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Стуковенковій О.В.
за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 05.11.09 р.:
від позивача: ОСОБА_1 (дов. ВМЕ № 875793 від 13.07.09 р.); ОСОБА_2 (дов. ВМЕ № 875793 від 13.07.09 р.);
від відповідача: Кохляков В.С. (дов. б/н від 24.07.09 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “АКТА” м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2009 р. у справі № 25/133-09
за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності –приватного підприємця ОСОБА_4 м. Дніпропетровськ
до Закритого акціонерного товариства “АКТА” м. Дніпропетровськ
про стягнення 62 512 грн. 97 коп.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 21.09.09 р. у справі № 25/133-09 (суддя Чередко А.Є.) частково задоволено позов Суб’єкта підприємницької діяльності –приватного підприємця ОСОБА_4 до Закритого акціонерного товариства “АКТА” про стягнення сплаченого за договором оренди завдатку у подвійному розмірі та орендної плати у сумі 36 556 грн. 80 коп., а також збитків у розмірі 25 956 грн.
З відповідача на користь позивача стягнуто грошові кошти у сумі 23 280 грн., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 232 грн. 80 коп., 115 грн. 63 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовлено.
ЗАТ “АКТА” не погодилося з вказаним рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення з відповідача 18 624 грн. завдатку у подвійному розмірі, у решті рішення залишити без змін.
Скаржник вважає, що підставою для скасування рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права.
На думку відповідача судом не взято до уваги пункт 2.5 договору оренди, текстуальним змістом якого чітко передбачено, що сума 9 312 грн. є завдатком та при невиконанні відповідачем своїх зобов”язань за договором, а рівно як і відмови від оренди, поверненню не підлягає.
Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує у скарзі, що із змісту частини 1 ст. 570 ЦК України не вбачається застосування завдатку лише з метою забезпечення виключно грошових зобов”язань, а отже вважає, що п.2.5 договору не суперечить вимогам статті 570 ЦК України і це повинно було бути прийнято до уваги господарським судом при вирішенні спору.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду по даній справі без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, так як вважає, що обґрунтування та висновки, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, є необ’єктивними, незаконними та такими, що не мають під собою правових підстав.
Позивач вказує у відзиві, що згідно з п.3.1.1 договору відповідач був зобов’язаний передачу права користування “об’єкту оренди” оформити актом прийому-передачі в будь-якому випадку не пізніше 10.10.2008 р., однак свої зобов’язання по передачі об’єкту оренди позивачу у встановлений строк не здійснив.
Відповідачем не доведені обставини про те, що позивачем були не виконані які-небудь зобов’язання за договором. Позивачу не направлялися зі сторони відповідача листи чи повідомлення з попередженням про неналежне виконання договору.
Фізична особа –підприємець ОСОБА_4 зазначає у відзиві, що надані до суду відповідачем листи № 451/М від 22.09.2008 р. та № 511/М від 03.11.2008 р. ніколи не направлялися позивачу. Опис вкладення, який надав відповідач в судове засідання, не є належним документом підтвердження ні відправки поштової кореспонденції, ні її отримання.
Позивач 31.08.2009 р. звертався до Дніпропетровської дирекції Поштамту № 1 з питанням щодо надходження вказаних відповідачем листів і отримав відповідь про те, що “ згідно ст. 22 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., при відправці поштових відправлень (посилки, рекомендовані листи) оператором поштового зв’язку відправнику видається розрахунковий документ (чек), в якому вказано: дата, час відправки, номер та категорія поштового відправлення”, “опис не є підтверджуючим документом про відправку поштового відправлення”.
Позивач також стверджує, що ним надсилався дизайн-проект відповідачеві, цей факт самим відповідачем в судовому засіданні не заперечувався.
Відповідач під час судових засідань вказував, що сама форма дизайн-проекту не відповідала вимогам “Правил і положень торгівельно-розважального комплексу “Мост-сіті центр” про зміст і порядок узгодження дизайн-проекту “об’єкта оренди”, які не надавалися позивачу для ознайомлення та підписання.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 05.11.2009 р. до 12.11.2009 р. до 14 год. 40 хвилн.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між ЗАТ “АКТА” (орендодавець) та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4 (орендар) укладено договір № 2/М/А-244 оренди нежитлового приміщення від 19.09.2008 р. з Додатками № 1,2,3.
Згідно з умовами п.1.1 договору орендодавець зобов’язався передати, а орендар прийняти у термінове оплатне користування (оренду) частину нежитлового приміщення у торгівельно-розважальному комплексі (ТРК) “Мост-сіті” площею 3 кв. м, розташованому за адресою АДРЕСА_1.
П.2.1 договору встановлено, що розмір орендної плати за перший календарний місяць починається з дати підписання акта прийому-передачі, але у будь-якому випадку не пізніше 10 жовтня 2008 р. і складає 4 656 грн. в т.ч. ПДВ.
Умовами п.2.5 договору передбачено, що орендар протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання договору вносить на розрахунковий рахунок орендодавця суму в розмірі 13 968 грн., в т.ч. ПДВ, яка враховується за договором наступним чином:
- 4 656 грн. , в т.ч. ПДВ –орендна плата за перший календарний місяць, починаючи з дати підписання акту прийому-передачі;
- 9 312 грн., в т.ч. ПДВ –є завдатком і при невиконанні орендарем своїх зобов”язань за договором, а рівно як і відмови від оренди, поверненню не підлягає.
При неналежному виконанні орендарем своїх зобов”язань за цим договором, платіж буде враховано наступним чином:
- 4 656 грн., в т.ч. ПДВ –зараховується за рахунок оплати за послідуючий місяць оренди...
- 4 656 грн., в т.ч. ПДВ в рахунок страхового платежу, який підлягає поверненню орендарю по закінченні договору оренди або при достроковому його розірванні...
Згідно з п.2.5 договору та рахунку-фактури № 2/М/А-244-А від 19.09.2008 р. позивач 19.09.2008 р. сплатив на рахунок відповідача 10 000 грн., а 20.09.2008 р. 3 968 грн., про що свідчать квитанції ПриватБанку (а.с. 23) та не заперечується відповідачем.
Пунктом 3.1.1 сторони за договором встановили, що передачу права користування “об’єктом оренди” орендодавець зобов’язаний оформити актом прийому-передачі, але у всякому разі не пізніше 10.10.2008 р.
В порушення умов п.3.1.1 договору орендодавець не оформив передачу права користування об’єктом оренди актом прийому-передачі до 10.10.2008 р., у зв’язку з чим орендар звернувся до орендодавця з листом 26.01.2009 р. з проханням передати об’єкт оренди нежитлового приміщення та надати ясність щодо передачі права користування об’єктом оренди.
Відповідно до п.3.3.11 договору орендар зобов’язався надати для узгодження орендарю дизайн-проект “об’єкт оренди” в строк до 20.09.2008 р. і узгодити матеріалами, що вживаються з урахуванням кольорових і стильових рішень корпоративного стилю орендаря.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач відмовився від виконання зобов”язань щодо передачі позивачу по акту-прийому-передачі в оренду частини нежитлового приміщення, передбаченого п.1.1 договору, внаслідок невиконання орендарем умов пункту 3.3.11 договору, тобто у зв’язку з тим, що орендар не надав йому для узгодження дизайн-проект “об’єкта оренди” в строк до 20.09.2008 р.
Колегія суддів вважає, що орендодавець неправомірно відмовився від виконання своїх зобов”язань щодо передачі орендарю право користування “об’єктом оренди” шляхом підписання акта прийому-передачі у зв’язку з невиконанням орендарем умов п.3.3.11 договору, так як пункт 3.1.1 договору зобов’язує орендодавця передати об’єкт оренди у будь-якому випадку не пізніше 10.10.2008 р.
За невиконання умов п.3.3.11 договору, п.4.3.1 орендарем передбачена відповідальність.
Відповідно до ст. 765 ЦК України, наймодавець зобов’язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
В силу ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічну норму містить і ст. 193 ГК України.
Згідно із ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
За ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачу майно в користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 795 ЦК України, передача наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформлюється відповідним документом (актом), що підписується сторонами договору.
Статтею 766 ЦК України, встановлено, що якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: 1)вимагати від наймодавця передачу майна та відшкодування збитків спричинених затримкою; 2) відмовитися від договору найму та вимагати відшкодування спричинених йому збитків.
Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків, під якими за ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержанні нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язань або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Позивачем було направлено відповідачеві листа б/н від 22.04.2009 р., який одержано останнім 24.04.2009 р., що вбачається з відмітки на листі, про відмову від договору внаслідок не передачі об’єкту оренди та повернення грошових коштів у розмірі 67266,17 грн., з яких 36 960,00грн. –орендна плата та завдаток у подвійному розмірі, 30 306,17 грн. –збитки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено на користь відповідача орендну плату за перший місяць оренди з дати підписання акту прийому-передачі у сумі 4656,00 грн. та 9 312,00 грн., які сторони визначили у договорі як завдаток, що забезпечує виконання орендарем своїх зобов'язань за договором.
Отже, сплачена позивачем сума у розмірі 4 656,00 грн. є витратами, здійсненими позивачем на виконання договору (авансовим платежем) та є збитками позивача внаслідок не виконання відповідачем своїх зобов’язань по договору, що призвело до відмови позивача від договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 571 ЦК України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.
Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
З огляду на приписи ч. 1 ст.759 ЦК України, обов’язком відповідача за договором було передання об’єкту оренди в користування позивача. Оскільки відповідачем було порушено зазначене зобов’язання, то останній зобов’язаний повернути позивачеві суму одержаного завдатку у подвійному розмірі в силу ч. 1 ст. 571 ЦК України.
Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження звернення позивача до відповідача з листом б/н від 06.11.2008 р. щодо повернення сплачених по договору грошових коштів, а також відповіді відповідача на лист позивача від 06.11.2008р. листом за № 556 від 11.11.2008р. щодо розірвання договору з 10.11.2008 р.
Так, позивачем не надано оригіналів цих листів, що є необхідним з огляду на ст. 36 ГПК України та те, що позивач заперечує направлення відповідачеві листа від 06.11.2008 р. та одержання від відповідача листа за № 556 від 11.11.2008 р. Не надано відповідачем і доказів направлення позивачеві листа за № 556 від 11.11.2008 р. До того-ж, розірвання відповідачем в односторонньому порядку договору з 10.11.2008 р., про що зазначено у листі № 556 від 11.11.2008 р., суперечить п. 5.4. договору оренди.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача сплаченої суми орендної плати за перший місяць оренди у розмірі 4 656,00грн. та подвійного розміру завдатку у сумі 18624,00 грн., а всього 23 280,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В решті ж позовних вимог господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні позову, виходячи з того, що позивачем здійснено розрахунок суми авансу та завдатку, що підлягають поверненню з використанням формули встановленої договором для визначення розміру щомісячної орендної плати, що суперечить вищенаведеним нормам чинного законодавства України, які застосовуються до спірних правовідносин та не передбачено договором оренди у випадку відмови від нього повернення сплачених за ним коштів.
Не обґрунтованими є посилання позивача на понесення ним реальних збитків внаслідок не виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором.
Так позивач зазначає, що ним були укладені договори на предмет придбання необхідного обладнання для здійснення господарської діяльності на об’єкті оренди, отриманні рахунки та сплачені відповідні платежі, а саме: згідно рахунку № 22345-2 від 20.09.2008 р. сплачено 19 072,76 грн. за комп'ютерну техніку, що підтверджується товарним чеком від 20.09.2008 р., згідно рахунку № 401 від 22.09.2008 р. сплачено 4300,00 грн. за стіл офісний, що підтверджується товарним чеком від 22.09.2008 р., 2583,41 грн. сплачено за придбання іншого необхідного устаткування, що підтверджується товарним чеком № 129 від 23.09.2008 р.
Однак з наданих позивачем документів не вбачається, що здійснені ним витрати стосуються виконання договору. Окрім того, придбані ним матеріальні цінності мали залишитися у володінні позивача та могли бути використані для здійснення підприємницької діяльності, що свідчить про відсутність заподіяння реальних збитків позивачеві та унеможливлює покладення цих витрат на відповідача у вигляді збитків.
Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння збитків є правопорушення, яке включає у якості складових елементів: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки, причинний зв’язок між ними, а також вину особи, що заподіяла збитки.
З огляду на вищенаведені обставини справи та надані сторонами докази колегія суддів вважає, що місцевий суд правомірно відмовив у стягненні збитків у розмірі 25956,17 грн., що є витратами на придбання обладнання.
На підставі викладеного, керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “АКТА” м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2009 р. у справі № 25/133-09 залишити без змін.
Головуючий Р.М. Бахмат
Судді: Л.О. Лотоцька
О.С. Євстигнеєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
12.11.2009 р.