Справа № 2-а-2311
2009 року
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2009 року м. Кам»янець-Подільський
Кам»янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі : головуючого судді Лисюка І.В. при секретарі Сопрун С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Кам»янець-Подільському про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги , -
В С Т А Н О В И В :
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Кам»янець-Подільському про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги.
Позивачі в обґрунтування своїх позовних вимог вказують, що на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вони мають право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте, фактично підвищення пенсії у 2006-2007 роках не було, у 2008 році виплачувалася у неповному обсязі.
Просять поновити пропущений строк для звернення до суду, визнати дії відповідача неправомірними, стягнути недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії та зобов»язати відповідача нарахувати підвищення, яке передбачене законом.
В судове засідання позивачі не з»явилися, до початку судового засідання направили заяви про розгляд справи у їхній відсутності. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Представник відповідача – Управління Пенсійного фонду в місті Кам»янець-Подільському в судове засідання не з»явилися, однак до початку розгляду справи представник ОСОБА_3 направила клопотання в якому просить справу слухати без участі представника Пенсійного фонду , направивши відповідне заперечення по даному позову де вказує, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4 – дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Згідно ст. 7 цього закону, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим розпорядником державних коштів України відповідно до ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» є Міністерство Фінансів та Державне казначейство.
Відповідно до ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було встановлено , що у 2007 році підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Тобто цією нормою було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою встановлювалося до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, натомість встановлено підвищення особам, які є інвалідами ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано таким, що не відповідає Конституції України, пункт 12 статті 71 № 489-5 від 19.12.2006 р., яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-4 від 18.11.2004 р.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. п. 4 роз. 2 зазначеного Закону визнаний таким, що є неконституційним. Зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій, гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого, додаткового правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає ст.ст. 1,3 ч. 2, ст. 6, ч. 2 ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст.ст. 21,22, п. 1 ч. 2 ст. 92, ст. 95 Конституції України. Зазначені зміни внесені до закону України «Про соціальний захист дітей війни».
На підставі викладеного, просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення невиплаченої щомісячної допомоги до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повністю .
Суд вивчивши матеріали справи , заперечення представника Управління Пенсійного фонду України в місті Кам»янець-Подільському районі Хмельницької області, ОСОБА_3, вважає що позовні вимоги позивачів підлягають частковому задоволенню.
Як встановлено судом, позивачі мають статус дитини війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Згідно ст. 6 даного Закону, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 п. 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено розмір підвищення особам, які є інвалідами.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищенням у розмірі надбавки , встановленої для учасників війни ( п. 41 ).
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 року від 09 липня 2007 року та № 10-рп/2008 року від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ) п. 12 ст. 71 з врахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Тому з дня прийняття рішень Конституційним Судом України відповідно з 09 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинно нараховуватися і виплачуватися підвищення розміру пенсії, визначене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України і доплату позивачам до пенсії проводить Управління Пенсійного фонду України в місті Кам»янець-Подільському. Саме їх слід зобов»язати провести нарахування та виплату підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Суд може вийти за межі позовних вимог згідно ч. 2 ст. 11 КАС України в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін.
Що стосується вимог позивачів про зобов»язання нарахування підвищення пенсії за 2006 рік, то задоволенню вони не підлягають, так як дії відповідача за цей період відповідають вимогам Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік.
Суд вважає за можливе поновити пропущений строк для звернення до суду, оскільки визнає причину пропуску строку поважною.
Керуючись ст. ст. 158-160 кодексу Адміністративного судочинства України, суд-
В И Р І Ш И В :
Позов задоволити частково.
Поновити пропущений строк для звернення до суду .
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Кам»янець-Подільському Хмельницької області щодо невиплати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підвищення пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2007-2008 р.р.
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в місті Кам»янець-Подільському Хмельницької області провести нарахування та виплату за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
На постанову суду може бути подана заява про апеляційне оскарження до апеляційного адміністративного суду Львівської області протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ