Кодимський районний суд Одеської області

________________________________________________________________________________________________ Справа № 503/1395/17

Провадження №2/503/676/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2017 року м. Кодима Одеської області

Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Сопільняка О.М.

при секретарі Вдовиченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кодима Одеської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБагнк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») 25 липня 2017 року звернулось до Кодимського районного суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача ОСОБА_2 (діє відповідно до довіреності від 17 січня 2017 року) в позовній заяві вказав, що 23 червня 2010 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 1800,00 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки.

Укладений сторонами кредитний договір складається із заяви позичальника ОСОБА_1 та Умов і правил надання банківських послуг.

Відповідач ОСОБА_1 ухиляється від виконання взятого на себе зобов’язання, зокрема не повертає кредитні кошти та не сплачує відсотки за їх використання в порядку та строки, передбачені кредитним договором, що призвело до виникнення кредитної заборгованості, загальний розмір якої станом на 30 червня 2017 року склав 24487 грн. 23 коп., з яких 2384 грн. 34 коп. заборгованості за кредитом, 17660 грн. 64 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2800 грн. 00 коп. пені, а також 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 1142 грн. 25 коп. штрафу (процентна складова).

Вказані кошти, а також сплачений позивачем судовий збір в сумі 1600 грн., представник позивача просив стягнути з відповідача, розглянувши справу без його участі, про що надав до суду відповідне письмове клопотання.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, хоча належним чином завчасно з дотриманням вимог ч.4 ст.74 ЦПК України була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

З урахуванням того, що доказів, які б свідчили про поважність неявки до залу суду відповідача ОСОБА_1 надано не було, враховуючи необхідність дотримання судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст.157 ЦПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, суд вирішив розглянути справу за відсутності відповідача з урахуванням всіх письмових доказів, які були надані позивачем.

Згідно з ч.2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. З цих підстав суд вважає можливим подану представником позивача заяву задовольнити та розглянути зазначену цивільну справу без його участі на підставі наявних у ній письмових доказів.

Дослідивши позовну заяву позивача та надані сторонами письмові докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача і такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставами їх виникнення, окрім іншого, є договори та правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК).

У справі, що розглядається, судом встановлено, що 23 червня 2010 року між ПАТ КБ "ПриватБанк та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № б/н, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 1800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % річних на залишок заборгованості, згідно копії заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг, обумовивши пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і правил надання банківських послуг, право банку на зміну (збільшення або зменшення) кредитного ліміту в будь-який момент.

Відповідно до п.2.1.1.2.1 Умов і правил надання банківських послуг, банк видає клієнту картку, її вид та строк дії визначений в заяві і в памятці клієнта, підписанням якого клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг; датою укладання договору є дата отримання картки, що зазначена в заяві.

При цьому, суд з врахуванням роз’яснень, які є в пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», укладеним сторонами кредитним договором визнає заяву відповідача ОСОБА_1 від 23 червня 2010 року про надання кредиту, Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку.

Згідно з п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов’язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

При розгляді справи встановлено, що позивач виконав свої зобов’язання перед відповідачем і надав відповідачу платіжну картку «Універсальна», з кредитним лімітом 1800,00 гривень.

Однак, відповідачем зобов’язання за договором належним чином не виконувались, у зв’язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, згідно розрахунку заборгованості за договором, станом на 30 червня 2017 року склав 24487 грн. 23 коп., з яких 2384 грн. 34 коп. заборгованості за кредитом, 17660 грн. 64 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2800 грн. 00 коп. пені, а також 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 1142 грн. 25 коп. штрафу (процентна складова).

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша кредитна установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст.ст.526 та 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, у встановлений строк його виконання.

Згідно ст.1049 ЦК України (правила якої застосовуються до відносин за кредитним договором) позичальник зобов’язаний повернути кредитодавцю грошові кошти у такій самій сумі, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що всупереч цих вимог відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань за вказаним кредитним договором належним чином не виконує.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Доказів належного виконання зобовязань по сплаті кредиту відповідачем надано не було.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача має бути стягнута сума заборгованості по кредиту за кредитним договором б/н від 23 червня 2010 року, а саме: 2384,34 грн. заборгованість за кредитом; 17660,64 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної ним у постанові від 21 жовтня 2015 року по справі № 6-2003цс15, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

За ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене Верховний Суд України прийшов до висновку, що штраф та пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.

Суд в свою чергу зазначає, що умовами кредитного договору від 23 червня 2010 року, укладеного між сторонами, фактично закріплена подвійна цивільна відповідальність позичальника одного виду за одне та за одне й те саме порушення, оскільки відповідач повинен сплатити на користь банку за порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, як два штрафи, так й нараховану суму пені.

 На підставі переліченого суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог банку в частині стягнення з відповідача фіксованої суми штрафу в розмірі 500 грн. та відсоткового штрафу в розмірі 1142,25 грн., за кредитним договором від 06 жовтня 2014 року, оскільки два штрафи являють собою подвійну цивільно-правову відповідальність одного виду за одне й те саме правопорушення, при наявності такої відповідальності, як пеня, за те саме порушення умов даного договору.

Проте, суд вважає необхідним стягнути з відповідача розмір нарахованої пені та комісії у розмірі 2800,00 гривень.

У зв’язку з цим позов ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню.

Окрім цього, на підставі ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві було відмовлено.  З огляду на викладене, з відповідача по справі ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача по справі ПАТ КБ «ПриватБанк» кошти по сплаті судового збору в розмірі 1492,80 грн. (1600 грн. 00 коп. (100%) 107 грн. 20 коп. (6,70%), при цьому 6,70% =1642,25 грн. (загальна сума по штрафах).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” (поштовий індекс 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, розрахунковий рахунок для погашення заборгованості 29092829003111) заборгованість за кредитним договором від 23 червня 2010 року (станом на 30 червня 2017 року) в сумі 22844 грн. 98 коп., у тому числі: 2384 грн. 34 коп. заборгованості за кредитом, 17660 грн. 64 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2800 грн. 00 коп. заборгованості по пені та комісії.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” 1492,80 грн. судового збору.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Кодимського районного суду Одеської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач вправі оскаржити заочне рішення шляхом подачі до апеляційного суду Одеської області через Кодимський районний суду апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Сопільняк О.М.