Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

Ухвала

Іменем України

№162/2010

16 березня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних спра­вах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Мельничук Н.М.,

суддів: Андрушкевича С.З.,Яковлєва С.В.

з участю прокурора: Філь С.В.

засудженого : ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі криміна­льну справу за апеляцією засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Богунського районного суду м.Житомира від 21 грудня 2009 року.

Цим вироком ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України ,неодруженого, на утриманні малолітня донька, жителя м Житомира, провул. 3-й Боженка №5,раніше судимого:

- 13.09.2007 р. Коростишівським районним судом

м.Житомира за ст.ст.286 ч.І КК України на 2 роки обмеження волі, на підставі ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком два роки,

засуджено за ст.187 ч.2 КК України на сім років позбавлення волі з конфіс­кацією майна, за ст.289 ч.3 КК України - на сім років шість місяців позбав­лення волі з конфіскацією майна. На підставі ст.70 ч.І КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_1 сім років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 71, 72 України частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком та остаточно визначено покарання сім років сім місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 обчислено з 14 травня 2008 року.

Запобіжний захід залишено попереднім - утримання під вартою до на­брання вироком чинності.

Стягнуто на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 329 грн.86 коп. судових витрат, на користь ОСОБА_4 3426 грн., на користь ОСОБА_5 1539 грн.80 коп.

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст.81 КПК України.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, непрацюючого , ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, неодруженого, має на утриманні малолітню дитину, раніше судимого :

-16.06.1994 року Тернопільським міськсудом за ст.140 ч.3 КК України 1960 р. на два роки виправних робіт з конфіскацією майна,

-08.10.1996 року Тернопільським міськсудом за ст.140 ч.2,215-3 ч.2,145 ч.І,42 КК України 1960 р. на один рік позбавлення волі з конфіскацією майна,

-28.11.1996 року Тернопільським міськсудом за ст.140 ч.2, 215-3 ч.2,145 ч.І,42 КК України 1960 р. на два роки виправних робіт

з утриманням 20% заробітку ,

-01.07.1999 року Тернопільським міськсудом за ст.140 4.3,141 ч.2,145 ч.І,42,43 КК України1960 р. на три роки 36 днів позбавлення волі

засуджено за ст.27 ч.5, 289 ч.2 КК України на п’ять років позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 обчислене з 16 березня 2008 року.

Запобіжний захід залишено попереднім - утримання під вартою до набрання вироком чинності.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України Житомирській області 329 грн.86 коп. судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 в солідарному порядку 60525 грн. на відшкодування вартості автомобіля, 326 грн. 50 коп. витрат на лікування, моральної шкоди - 10000 грн., на користь ОСОБА_6 53530 грн.

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст.81 КПК України.

Як визнав суд, 26 лютого 2008 року близько 20 год.30 хв. в м. Житомирі ОСОБА_1, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, з по­грозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я особи, що зазнала нападу, підготувавши та взявши з собою поліетиленовий пакет з ножем та липкою стрічкою, став підшукувати об’єкт для нападу і заволодіння чужим майном. Близько 22 год.30 хв. на вул.Тетральній в м.Житомирі ОСОБА_1 здійснюючи злочинний умисел , підійшов до автомобіля НОМЕР_1 служби радіо-таксі” Євро-таксі” під керуванням ОСОБА_4 і замовив поїздку на вул.Островського. Неподалік будинку №50 на вказаній вулиці, перебуваючи на задньому сидінні автомобіля позаду водія, ОСОБА_1 приставив ножа до горла ОСОБА_4, погрожуючи застосуванням насильства, змусив останнього зупинити автомобіль, за допомогою липкої стрі­чки зв’язав руки потерпілого, змусив його самого зв’язати стрічкою ноги, вивів потерпілого з автомобіля, після чого завів двигун і з місця події поїхав. 27.02.2008 року близько 7 год. ОСОБА_1 викрадений автомобіль доставив в обумовлене з ОСОБА_2 місце - с. Кам’янка Підволочиського району Тернопільської області, де передав його останньому. ОСОБА_2, будучи достовірно обізнаним про походження автомобіля, залишив його в гаражі с. Богданівна Підволочиського району з метою приховання. В подальшому 28.02.2008 року автомобіль ОСОБА_2, спільно з іншими особами, був розібраний та проданий на запчастини. Діями ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_7 було заподіяно матеріальної шкоди на суму 60525 грн.

6 березня 2008 року близько 20 год.30 хв. в м. Житомирі ОСОБА_1, повторно, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом ,з по­грозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я особи, що зазнала нападу, підготувавши та взявши з собою поліетиленовий пакет з ножем та липкою стрічкою, став підшукувати об’єкт для нападу і заволодіння чужим майном. Близько 22 год. на вул. Московській ОСОБА_1, здійснюючи зло­чинний умисел, підійшов до автомобіля НОМЕР_2 служби радіо-таксі „088” під керуванням ОСОБА_5 і замовив поїздку на вул.Зелену. Неподалік перехрестя вул.Зеленої-вул.Якубовського, перебу­ваючи на задньому сидінні автомобіля позаду водія , ОСОБА_1 приставив ножа до горла ОСОБА_5 , погрожуючи застосуванням насильства, змусив останнього зупинити автомобіль , за допомогою липкої стрічки зв’язав руки потерпілого, заволодів мобільним телефоном останнього вартістю 1369 грн. 80 коп., змусив потерпілого зв’язати липкою стрічкою ноги, вивів його з автомобіля і погрожуючи іграшковим пістолетом, наказав залізти до багажного відділення. ОСОБА_5, сприймаючи погрози як реальні, виконав вимога останнього. В подальшому ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля і поїхав в напрямку міського кладовища по Західному шосе. Біля кладовища ОСОБА_1 погрожуючи ножем, висадив потерпілого з багажника автомобіля, прив'язав останнього липкою стрічкою до дерева і з місця події поїхав, заволодівши автомобілем вартістю 47000 грн., радіостанцією вартістю 1500 грн., автомагнітолою вартістю 900 грн., газовим обладнанням вартістю 4000 грн.,40 літрами газу вартістю 130 грн., а всього майном на суму 54919 грн. 80 коп.

В апеляції засуджений ОСОБА_8 просив пом’якшити призначене йому покарання, застосувати ст.69 КК України та призначити йому покарання - позбавлення волі строком на п’ять років.

На обгрунтування апеляції вказував, що судом не було враховано його з’явлення із зізнанням, те , що він активно сприяв розкриттю злочину, раніше не судимий за умисний злочин, має на утриманні малолітню дитину, позити­вно характеризується, хворіє.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просив пом’якшити призначене йому покарання, зважити на наявність на утриманні малолітньої дитини, ма­тері - інваліда 2 групи, яка потребує його догляду. Тому просив застосувати ст.69 КК України і зменшити строк покарання.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора про залишення вирою без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляціях доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляції не підлягають задоволен­ню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини засуджених ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих їм злочинів підтверджується сукупніс­тю досліджених під час судового розгляду і наведених у вироку доказів, є об­ґрунтованим і законним, ніким з можливих апелянтів не оскаржується.

Що стосується покарання, яке суд обрав ОСОБА_8 і ОСОБА_2, то воно призначене відповідно до вимог ст. 65 КК України з врахуванням тяжкості вчинених ними злочинів, даних про їх особи, обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання.

За обставини, які пом'якшують ОСОБА_8 покарання визнано те, що він визнав свою вину у скоєному, щиро розкаявся. Засуджений характери­зується, посередньо, раніше судимий, злочин вчинив перебуваючи в стані ал­когольного сп’яніння, під час випробувального терміну за попереднім виро­ком.

За обставини, які пом’якшують ОСОБА_2 покарання визнав те, що він визнав свою вину у скоєному, щиро розкаявся, його молодий в: те що він посередньо характеризується , має на утриманні малолітню дитину.

Суд призначив ОСОБА_8 та ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, що колегія суддів вважає правильним. Визнані судом обста­вини, які пом’якшують та обтяжують покарання засуджених, дані про їх особи, на які послався суд, ґрунтуються на матеріалах справи.

Посилання засуджених в апеляції на те, що суд при призначенні покарання не взяв до уваги та не врахував належним чином всі обставини, що характеризують їх особи, колегією суддів до уваги не беруться, так як вказане не ґрунтується на матеріалах справи.

Колегія суддів відмовляє у задоволенні поданої апеляції, так як суд першої інстанції достатньо врахував особи засуджених і обставини, які по­м'якшують покарання та призначив їм покарання в межах, визначених кримі­нальним законом.

Підстав для зміни вироку щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, і пом'якшення призначеного їм покарання немає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляції засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Богунського районного суду м.Житомира від 21 грудня 2009 року щодо них - без зміни.

Судді: