Справа № 2-о-58/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2010 року Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Лисенко М.Є.,

при секретарі - Колодязній Л.М.,

з участю заявника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року ОСОБА_1, звернулася до суду з заявою про встановлення факту прийняття спадщини. В заяві послалася на таке, що 16 січня 2003 року померла її мати ОСОБА_2, яка мала в приватній власності земельну ділянку для ведення товарного сільгоспвиробництва розміром 3,75 га розташованої на території Афанасіївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області та заповідала її їй. Вона з дня народження та по день смерті матері проживала разом з нею. А тому вважала що фактично вступила у правління та володіння спадковим майном. Але коли в 2010 році звернулася до нотаріальної контори для отримання Свідоцтва на право власності на майно спадкодавця за заповітом, то отримала відмову, оскільки на протязі шести місяців з дня відкриття спадщини не звернулася із заявою про прийняття спадщини. їй рекомендовано звернутися до суду про встановлення факту прийняття нею спадщини після смерті матері.

У судовому засіданні заявниця заяву підтримала повністю.

Заінтересована особа до суду не з'явилася, але надіслала заяву, просить справу розглядати у її відсутність, проти заяви не заперечувала.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 Цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що 16 січня 2003 року померла ОСОБА_2, яка мала в приватній власності земельну ділянку для ведення товарного сільгоспвиробництва розміром 3,75 га розташованої на території Афанасіївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області. Згідно заповіту вона заповідала її своїй доньці ОСОБА_1, яка мешкала разом з матір’ю з дня народження до дня її смерті. Що стверджується свідоцтвом про народження, копією паспорта заявниці, свідоцтвом про укладення шлюбу а також довідкою Афанасіївської сільської ради. І яка після смерті матері фактично вступила управління та володіння спадковим майном. Про що свідчили в судовому засіданні допитані свідками ОСОБА_3, ОСОБА_4

Відповідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки її вартість становить 43092,56 гривень.

Як вбачається з листа Снігурівської державної нотаріальної контори ОСОБА_1В, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки вона не звернулася з заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців та рекомендовано звернутися до суду з заявою про встановлення факту прийняття спадщини після смерті матері.

Встановлення факту прийняття спадщини заявниці потрібно для отримання в нотаріальній конторі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Суд вважає, що заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню на підставі ч.2 ст.256 257, 258, 259 ЦПК України.

Керуючись ст. 208, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1, що складається з земельної ділянки для ведення товарного сільгоспвиробництва розміром 3,75 га вартістю 43092,56 гривень розташованої на території Афанасіївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, яка залишилася після смерті її матері ОСОБА_2, яка померла 16 січня 2003 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 10-ти днів з дня проголошення апеляційної скарги. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ