Справа №4/2-2676/07

РІШЕННЯ

Іменем України

05 лютого 2007 року          Вишгородський районний суд Київської області в складі:

 судді                          - Заріцького СМ.,

при секретарі        - Смілянець І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у грудні 2006 року звернувся в суд з позовом до Комунального підприємства житлового і комунального господарства (КПЖ і КГ) Вишгородської міської ради з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди.

Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що з 01 березня 2006 року він був зарахований на посаду заступника директора - начальника відділу КПЖ і КГ Вишгородської міської ради.

Щомісячна заробітна плата складала 1813,5 грн.

22 серпня 2006 року відповідач запропонував йому посаду економіста із заробітною платою значно нижчою, ніж та яка була раніше, через що він був змушений відмовитись від цієї пропозиції.

За серпень та вересень 2006 року позивач отримав заробітну плату не в повному обсязі, без будь-який пояснень.

18 вересня 2006 року позивач написав заяву про звільнення із займаної посади і наказом від 29 вересня 2006 року його було звільнено із займаної посади за п. 6 ст. 36 КЗпП України. При звільненні відповідач не провів з ним розрахунку, а лише 27 жовтня 2006 року виплатив розрахункові кошти і не в повному обсязі.

Посилаючись на викладене на підставі ст. ст. 2,2-1,32,103,116,117,237-1,233 КЗпП України, ст.ст. 21,22 Закону України «Про оплату праці» позивач просить стягнути з відповідача:

-      заборгованість по заробітній платі в розмірі 1428,86 грн.;

-      1720,60 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;

-      1000 грн. завданої моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач збільшив позовні вимоги і просив стягнути з позивача невиплачену заробітну плату за липень 2006 року в розмірі 323,90 грн., а також 1000 грн. витрат на правову допомогу.

Представник відповідача позов визнав в частині виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, але без урахування премії, решту позовних вимог представник відповідача не визнав і пояснив, що позивач неналежним чином виконував свої посадові обов'язки, через що директор підприємства прийняв рішення про невиплату йому премії. Затримка розрахунку при звільненні була зумовлена відсутністю достатніх грошових коштів на рахунку підприємства.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши письмові докази та інші матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких міркувань.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01 березня 2006 року по 29 вересня 2006 року перебував з відповідачем КПЖ і КГ Вишгородської міської ради в трудових відносинах.

Зазначені обставини стверджуються дослідженими в судовому засіданні наказами про призначення та звільнення ОСОБА_1, а також відповідними записами в його трудовій книжці.

Згідно штатного розпису посадовий оклад ОСОБА_1 на посаді заступника директора-начальника виробничо-технічного відділу становив 1077 грн., надбавка -198 грн., премія - 50 %.

Як убачається з довідки про доходи ОСОБА_1, виданої КПЖ і КГ Вишгородської міської ради та розрахункових листків про нарахування і утримання заробітної плати його середньомісячна заробітна плата становила 1526,89 грн.

З пояснень позивача і розрахункових листків про нарахування та утримання заробітної плати видно, що у липні 2006 року ОСОБА_1 не було виплачено премії у розмірі 323,10 грн., а в серпні та вересні 2006 року премія не нараховувалася і не виплачувалася взагалі.

Відповідно до положень статей 21,22, 29 Закону України «Про оплату праці» роботодавець не може в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, які погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективним договором.

Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.

Відповідно до пункту 7.10 положення про преміювання працівників, ІТР та службовців колективного договору №1 КПЖ і КГ Вишгородської міської ради, прийнятого на загальних зборах трудового колективу 01.03.2006р. директор КПЖ і КГ має право зняти премію з окремих працівників чи знижувати її розмір за виробниче упущення.

В судовому засіданні представник відповідача не довів, що ОСОБА_1 у встановленому порядку попереджався про зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення, а також не надав будь-яких доказів, які б вказували на наявність підстав для зняття премії чи її зниження,

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено право позивача на належну оплату праці і в зв'язку з цим з відповідача має бути стягнено 323,10 грн. невиплаченої премії за липень 2006 року та 1077 грн. невиплаченої премії за серпень та вересень 2006 року.

Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади 29 вересня 2006 року, але не зважаючи на те, що він в день звільнення знаходився на робочому місці йому в порушення вимог ст. 116 КЗпП України не було виплачено всіх належних від підприємства сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в етапі 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З пояснень позивача та виписки по рахунках СКС «Приватбанку» вбачається, що фактичний розрахунок з ОСОБА_1 було проведено 27 жовтня 2006 року, тобто затримка розрахунку при звільненні становить 28 днів.

Представник відповідача не довів, що затримка розрахунку при звільненні ОСОБА_1 сталася не з вини відповідача. Доводи представника відповідача про відсутність коштів на рахунку підприємства в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, оскільки суду не надано жодних доказів, які б вказували на відсутність у підприємства коштів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

За таких обставин, суд вважає, що затримка розрахунку при звільненні позивача сталася з вини КПЖ і КГ Вишгородської міської ради і має бути відшкодована в межах визначених ст. 117 КЗпП України.

Враховуючи, що середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 становила 1526, 89 грн., стягненню з відповідача відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України підлягає грошова сума в розмірі 1424,92 грн. (1526,89 : ЗО х 28).

Крім того, відповідно до положень статей 84 та 88 ЦПК України обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, суд визнає вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 1000 грн., оскільки доведено, що позивач поніс такі витрати.

Не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню, на думку суду, є вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 грн., оскільки позивач не довів факту заподіяння йому такої шкоди.

Керуючись ст.ст. 116,117 КЗпП України, ст. ст. 21,22,29 Закону України «Про оплату праці», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999р., на підставі ст. ст. 60, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради на користь ОСОБА_1 -1400,10 грн. не отриманої заробітної плати за липень, серпень та вересень 2006 року, 1424,92 грн. - виплати за час затримки розрахунку при звільненні та 1000 грн. витрат на правову допомогу, всього до стягнення - 3825, 02 грн.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.