Справа №4/2-837/07

РІШЕННЯ

 Іменем України

31 січня 2007 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді -                     Заріцького СМ.,

при секретарі             -                     Смілянець І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді позовну заяву ОСОБА_1 до Сувидської сільської ради Вишгородського району  про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася в суд з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що її мати ОСОБА_2 працювала в ІНФОРМАЦІЯ_3 і звільнилася з роботи у зв'язку з виходом на пенсію.

У 1992-1996 роках, коли в радгоспі «Жукинський» проводилася приватизація та розпаювання земель мати позивачки брала участь у зборах працівників та пенсіонерів колишнього радгоспу з приводу розпаювання майна.

Після смерті матері позивачка неодноразово зверталася до КСП «Жукинський», а потім до керівництва реорганізованого СТОВ «Жукинський» з приводу включення її матері до списку осіб, які мають право на отримання земельного паю, на що їй було обіцяно, що її матір буде включено до додаткового списку.

Звернувшись восени 2006 року до сільської ради з питання включення матері до додаткового списку позивачка отримала відповідь, що комісія по розпаюванню вже не діє і в списки на отримання земельного паю ОСОБА_2 не включена.

Позивачка вважає, що її матір безпідставно не включено до списку осіб, які мають право на отримання земельної частки колишнього радгоспу «Жукинський».

Посилаючись на викладене, на підставі ст. 25 ЗК України, Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», ст. ст. 1216,1218,1223 ЦК України позивач просить включити ОСОБА_2 до списків на отримання земельної частки (паю) та зобов'язати Сувидську сільську раду надати документи для вчинення сертифікату на право на земельну частку (пай).

У судовому засіданні позивачка підтримала позов.

Представник сільської ради в судове засідання не з'явився. Своєю заявою Сувидська сільська рада не заперечуючи проти позову просила розглянути справу без їх участі.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Встановлено, що ОСОБА_2 з ІНФОРМАЦІЯ_1 по ІНФОРМАЦІЯ_2 працювала у ІНФОРМАЦІЯ_3 і була звільнена у зв'язку з виходом на пенсію.

Зазначені обставини стверджуються поясненнями позивачки та копією трудової книжки ОСОБА_2.

Судом встановлено, що радгосп «Жукинський» був зареєстрований Вишгородською райдержадміністрацією 24.05.1993р., 03.11.1997р. був реорганізований в КСП «Жукинський», 10.04.2000р. перереєстрований в СТОВ «Жукинський» та ліквідований 01.08.2002р. розпорядженням голови Вишгородської райдержадміністрації.

Майно КСП «Жукинський» було розпайоване між його членами, на підставі встановленої на той час методики.

Пунктом 2 Указу Президента України №720/95 від 08.08.1995р. «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» визначено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

В судовому засіданні встановлено, що до списку осіб, які мали право на отримання земельного паю ОСОБА_2 включена не була.

Згідно з ч. 5 ст. 25 ЗК України кожен працівник підприємства, установи, організації, а також пенсіонери з їх числа мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі.

Так як ОСОБА_2 була пенсіонером радгоспу «Жукинський», суд визнає, що вона мала право на земельну частку.

Відповідно до п. З Указу Президента України №666/94 від 10.11.1994р. «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», право на земельну частку (пай) може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

Як убачається із свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, доведені позивачем в судовому засіданні і підлягають задоволенню.

На підставі ст. 25 ЗК України, п. 2 Указу Президента України №720/95 від 08.08.1995р. «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», п. З Указу Президента України №666/94 від 10.11.1994р. «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», керуючись ст.ст. 60,213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов -задовольнити.

Визнати заОСОБА_2 право на земельний частку (пай) при розпаюванні земель Сувидського відділення КСП «Жукинський».

Зобов'язати Сувидську сільську раду Вишгородського району надати в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 земельний пай ОСОБА_1 із земель запасу Сувидської сільської ради.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                              С.М. Заріцький