Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№10-168
8 червня 2010 року колегія суддів судової палати апеляційного суду Житомирської області в складі :
головуючого : судді Романова О.В.
суддів : Андрушкевича С.З., Велидчука В.М.
прокурора : Хоменка А.В.
адвоката: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі матеріали справи за апеляцією прокурора, що брав участь в розгляді справи судом першої інстанції на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 18 травня 2010 року, відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,неодруженого, українця, неодруженого, на утриманні має неповнолітнього сина, громадянина України , раніше не судимого
якою відмовлено в продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що в період 2008-2009 року, на території міста Києва була створена та діяла група осіб, метою якої було сприяння підприємствам - фактичним платникам податку на додану вартість в ухиленні від сплати даного податку до державного бюджету.
Суть злочинної схеми полягала в незаконному формуванні податкового кредиту по податку на додану вартість у підприємств-платників ПДВ, шляхом документального оформлення придбання товарно-матеріальних цінностей проведення безтоварних операцій) через ланцюг транзитних та фіктивних підприємств, які фактично фінансово-господарською діяльністю не займалися, а саме: ТОВ "Будремпроект-Новація", ТОВ "Екаунт Бюро "Пачолі Консалт", ТОВ Септік Плюс", ТОВ "Будмонтажтехнологія", ГЕП "Тетраград", ТОВ "ЖСК- Ьуд-Сервіс" , ГОВ Іромтехносервіс", ТОВ "Інтертехнобуд 1", ТОВ "ПБК "Віста", ТОВ "Вілард-Торгмаркет", ТОВ ПО Рембуд-Інвест", ТОВ «ПК Тек”, "СМ-Груп", ТОВ "Касеусмастер", ТОВ "Буселк", ТОВ "Престиж „ /'ОСОБА_3 Україна", ТОВ "Вандернойс", ТОВ "Лекстор- рейд”,ТОВ «Неостат-К", ТОВ "МЧМ».
За таких обставин, податкові зобов'язання по сплаті до державного бюджету податку на додану вартість від діяльності підприємств-платників ПДВ різних регіонів України, незаконно перекладались на підприємства з ознаками фіктивності і до бюджету не сплачувались.
Проведеною перевіркою встановлено, що в період часу до вересня 2008 року, ОСОБА_4Ю, який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи умисно, протиправно, вступив у попередню змову з директором ТОВ «ВУД-ЮА» ОСОБА_2, спрямовану на заволодіння майном, а саме бюджетними коштами у сумі 193 800 грн., що становить особливо великі розміри вчиненими за попередньою змовою групою осіб, шляхом підставного заявления до відшкодування податку на додану вартість.
При цьому ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, а також ОСОБА_2, було достовірно відомо положення абзацу „А" п.п. 7.7.2. п.7.2 ст. 7 Закону України №168/97-ВР від 3 квітня 1997 року „Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), згідно з яким бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
В зв'язку з чим, ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, з метою створення штучних умов виконання вказаної норми Закону, було розроблено злочинний план-схему.
Суть злочинної план-схеми полягала у тому, що формування від'ємного і значення податку на додану вартість відбувається за рахунок операції купівлі-продажу лісопильних матеріалів ТОВ «ВУД-ЮА» у фіктивних підприємств ТОВ «Септік Плюс», ТОВ Промтехносервіс», ТОВ «МЧМ».
Злочинним економічним результатом вказаних дій є безпідставне формування права у підприємства ТОВ «ВУД-ЮА» на відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість, а таким чином - заволодіння бюджетними коштами.
В подальшому, в період часу з вересня 2008 року по грудень 2009 ОСОБА_2, виконуючи свою роль у спільному плані, який направлений на заволодіння чужим майном - державними коштами (податком на додану вартість) виготовляв завідомо підроблені документи, ними оформлювались безтоварні операції купівлі-продажу лісопильних матеріалів.
Після документального оформлення вищевказаних завідомо підроблених документів, ОСОБА_2 повідомляв про це ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, а також передавав останнім для організації підписання документи що стосуються документального оформлення безтоварних операцій між ТОВ «ВУД-ЮА» та фіктивними підприємствами ТОВ «Септік Плюс», ТВО «Промтехносервіс», ТОВ «МЧМ».
Після підписання документів від імені ТОВ «Септік Плюс», ТОВ «Промтехносервіс», ТОВ «МЧМ» та їх скріплення печатками даних підприємств ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, продовжуючи виконувати свою роль на реалізацію спільної схеми, яка направлена на оволодіння підприємством ТОВ «ВУД-ЮА» державними коштами - податком на додану вартість, шляхом штучного створення у останнього права на відшкодування вказаного податку, підписані документи передали ОСОБА_2.
В результаті вказаних дій була штучно створена видимість проведення фінансово-господарських операцій між вказаними підприємствами по безтоварним операціям з купівлі-продажу лісопильних матеріалів в сумі 1162000 грн., в т.ч. ГДВ в сумі 193 800 гри.
ОСОБА_2 в період часу з вересня 2008 року по грудень 2009 року, при настанні відповідних звітних періодів, подавав до ДІЛ у м. Житомирі декларації з ПДВ по ТОВ «ВУД- ЮА», в яких відображав від'ємне значення по податку на додану вартість та фактично заявив за вказаний період часу до відшкодування на рахунок підприємства ПДВ в сумі 193 800 грн., що є особливо великим розміром.
19.03.2010року СВ ПМ ДПА у Житомирській області щодо ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу за ч.5 ст.191 КК України. Цього ж дня, 19.03.2010 року, його було затримано в порядку ст. 115 КПК України.
22.03.2010року ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення за ч.5 ст.191 КК України. В той же день ОСОБА_2 судом обрано запобіжний захід - взяття під варту.
В поданні слідчого вказано ,що по справі ще необхідно виконати велику кількість слідчих дій, зокрема, необхідно проаналізувати рух коштів банківських рахунків, призначити відповідні експертизи, провести виїмки документів, детальні та повторні допити обвинувачених, очні ставки, виконати вимоги ст.ст.218-220 КПК України, скласти обвинувальний висновок. Поскільки ОСОБА_2 утримувався під вартою, з врахуванням тяжкості злочинів, в яких він обвинувачується та встановлених слідством фактів впливу обвинувачених на свідків і хід досудового слідства, відсутності підстав для зміни чи скасування запобіжних заходів, слідчий просив продовжити строк тримання під вартою до чотирьох місяців.
Оскаржуваною постановою суду від 18 травня 2010 року було відмовлено в продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_2 і його було звільнено з-під варти в залі суду. Таке своє рішення суд мотивував тим, що слідством не наведено обставин, які стали причиною бездіяльності щодо проведення виїмки документів та необхідності повторних і детальних допитів обвинувачених, як не надано доказів необхідності призначення будь-яких експертиз.
В апеляції прокурор просив скасувати постанову суду в зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.
На обгрунтування апеляції вказував , що 22.03.2010 року при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу - тримання під вартою та 13.04.2010 року, під час розгляду апеляції адвоката на постанову про обрання запобіжного заходу, місцевим та апеляційним судом встановлено підстави обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу саме тримання під вартою. На даний час підстави для тримання дід вартою останнього не змінились, тому просив постанову суду від 18.05.2010 року скасувати, а подання слідчого направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,прокурора, який вимоги апеляції підтримав, пояснення адвоката ОСОБА_1, який просив апедяцію залишити без задоволення, ознайомившись з матеріалами кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, перевіривши постанову суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція закону за який, передбачає покарання у виді до 12 років позбавлення волі. Проведеним 19.03.2010 року медичним освідуванням затриманого ОСОБА_2 встановлено, що останній може утримуватись в умовах ІТТ та СІЗО.
Приймаючи рішення про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу взяття під варту, суд в постанові правильно вказав на підстави для такого обрання - запобігання спробам ухилитися від слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі, тяжкість злочину. Зазначені підстави ґрунтуються на матеріалах кримінальної справи.
Як вбачається з подання та матеріалів кримінальної справи, наведені вище підстави щодо тримання ОСОБА_2 під вартою не змінились, тому постанова суду першої інстанції про відмову в продовженні тримання останнього під вартою є необґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів , -
УХВАЛИЛА :
Апеляцію прокурора, що брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 18 травня 2010 року про відмову слідчому СВ ПМ ДПА в Житомирській області в продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_2 та звільнення його з-під варти скасувати.
Справу повернути до Богунського районного суду м. Житомира на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Судді: