Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

УХВАЛА

Іменем України

№416/2010

15 червня 2010 року колегія суддів палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі :

головуючого: Мельничук Н.М.,

суддів : Андрушкевича С.З.,Яковлєва С.В.

за участю прокурора: Селюченко І.І.

підсудного: ОСОБА_1

потерпілого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 квітня 2010 року.

Цим вироком ОСОБА_1, 4 січня 1985

року народження, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого,непрацюючого жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ст. 286 ч.2 КК України на чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирський області витрати за проведення експертиз в сумі 4059 грн. 24 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 100 000грн. на відшкодування моральної шкоди, та 4000 грн. на відшкодування витрат, пов’язаних з наданням юридичної допомоги.

Запобіжний захід що до ОСОБА_1 залишено підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

З метою забезпечення позову накладено арешт на речовий доказ по справі - автомобіль „Шкода-октавія” дн.АВ5855 ВВ, що належить засудженому.

Згідно вироку суду, ОСОБА_1 засуджено за вчинення наступного злочину. 7 вересня 2009 року, о 16 год. 40 хв. в м. Коростені Житомирської області ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в порушення вимог пунктів 2.9(a), 12.4 Правил Дорожнього руху України, керував власним автомобілем „Шкода Октавія” дн АВ5855ВВ, рухався по вул. Грушевського в напрямку вул. Жовтневої з перевищенням допустимої швидкості руху - зі швидкістю більше 95,2 кмгод. В порушення вимог п.1.5,2.3(б),8.7.3 (е) 8.10,16.3 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1А виявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не переконався у безпеці своїх дій, відповідно, не реагував на її зміну, не врахував дорожню обстановку, що не дало змоги постійно контролювати рух автомобіля, перевищив допустиму швидкість в населеному пункті, не зупинився перед світлофором, так, щоб бачити його сигнал, проїхав на заборонний, червоний сигнал світлофора, не надав переваги в русі транспортним засобам, що рухаються по перехрещуваній дорозі, виїхав на перехрестя з вул. Сосновського - вул. Красіна в м. Коростені, де скоїв зіткнення з автомобілем ’’Тойота –прадо’’ дн АМ3770 АО під керуванням ОСОБА_4, який рухався в напрямку вул. Красіна.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_5 було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження у вигляді забійної рани лоба, вушної раковини, лівого плеча, саден обличчя, тупої травми грудної клітки, яка супроводжувалась переломами ребер зліва з пошкодженням плеври, геморагічного забою серця, легень, травматичним шоком, від яких останній помер 7.09.2009 року у приймальному відділенні Коростенської ЦРМ.

В апеляції адвокат засудженого вказував, що вирок суду підлягає зміні у зв’язку з тим, що судом неповно і необ’єктивно досліджені обставини справи, що мали істотне значення для встановлення вини та призначення покарання, а також в зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Також просив скасувати накладений на автомобіль ’’Шкода-октавія” дн. АВ 5855ВВ арешт.

На обгрунтування цього вказував, що судом, на його думку, не враховано всі обставини справи, зокрема те, що засуджений з самого початку визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував матеріальні збитки, в подальшому мав намір матеріально допомагати родині загиблого. Окрім цього, вважав, що судом неналежно розглянуто цивільний позов, не залучено страхову компанію, не враховано майновий стан засудженого та можливість відшкодувати таку суму. Не проведено також судом і перевірку наданих

юридичних послуг, незрозуміло, чому накладено арешт на автомобіль засудженого.

В запереченнях на апеляцію потерпілий вказував, що судом враховано всі обставини справи, дані про особу засудженого, правильно вирішено цивільний позов та призначено справедливе покарання. Вважав, що вимоги скарги є необгрунтованими, просив вирок суду першої інстанції залишити без зміни.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який підтримав апеляцію адвоката, прокурора та потерпілого, які просили апеляцію адвоката залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляція адвоката задоволенню не підлягає.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується матеріалами кримінальної справи, встановлена судом і ніким з можливих апелянтів не оскаржується, як і правильність кваліфікації його дій.

Доводи адвоката про неналежний розгляд судом цивільного позову є безпідставними і необгрунтованими. Приймаючи рішення про відшкодування моральної шкоди у вищезгаданому розмірі на користь ОСОБА_2 суд дотримався вимог ст. ст. 23, 1167 ЦК України та врахував роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" із змінами, внесеними постановою № 5 від 25 травня 2001 року, щодо доведеності характеру і розміру заподіяної шкоди, встановлення її у суді доказами, які були розглянуті, обсягу страждань потерпілого. Стягуючи заявлену потерпілим суму моральної шкоди суд виходив із засад розумності, виваженості та достатності, зазначив у вироку в чому саме полягає заподіяна йому моральна шкода, навів мотиви при визначенні її розміру.

Що до стягнення витрат на надання юридичної допомоги, то судом у відповідності до вимог закону, договору про надання правової допомоги, ордеру адвоката та квитанції до прибуткового касового ордеру №8214 стягнуто із засудженого саме ту суму, яку потерпілий сплатив за надані послуги.(а.с.260-264)

Крім цього, з метою забезпечення відшкодування моральної шкоди, у відповідності до вимог ст.329 КПК України, судом було накладено арешт на автомобіль, засудженого ОСОБА_1

Що ж стосується призначеного покарання, то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки враховує як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і пом'якшуючі і обтяжуючі покарання обставини. Суд при призначенні покарання врахував дані, що характеризують ОСОБА_1, те, що вії позитивно характеризується, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, відшкодував заподіяну матеріальну шкоду, але вчинив тяжкий злочин, внаслідок якого загинула людина, перебуваючи в стан алкогольного сп’яніння.

Досудове та судове слідство проведено з достатньою повнотою, істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б буті підставою для скасування вироку, не виявлено, підстав для призначення більш м’якого покарання засудженому колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України , колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 квітня 2010 року щодо засудженого ОСОБА_1 - без змін.

Судді: