КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 754/1091/17 Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

26 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Кузик М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 04 вересня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України, Київської митниці Державної фіскальної служби України про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил,

УСТАНОВИВ :

Позивач звернувся в суд з даним позовом, в якому просив визнати незаконною та скасувати винесену відносно нього Волинською митницею ДФС України постанову від 21 грудня 2016 року про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил за ч. 3 ст. 479 Митного кодексу України та накладення штрафу у розмірі 8500 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що автомобіль є транспортним засобом комерційного призначення та при ввезені автомобіля на митну територію України ним заявлено про митний режим «тимчасове ввезення транспортного засобу» на підставі міжнародної Конвенції «Про тимчасове ввезення» від 26.06.19990 року терміном на 2 роки.

Крім того, позивач зазначав, що митницею справа про адміністративне правопорушення розглядалась 21 день, чим порушено ст. 277 КУпАП і відповідач при винесенні постанови про притягнення його до відповідальності за порушення митних правил не врахував обставини непереборної сили, що відповідно законодавства звільняють особу від відповідальності.

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 04 вересня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмолено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

На розгляд справи в апеляційному порядку сторони, будучи належним чином повідомлені не з'явилися. Колегія суддів, враховуючи, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів для з'ясування всіх обставин, вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутності сторін.

В зв'язку з неявкою сторін, на підставі ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини виникли в сфері притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, зокрема щодо порядку та строків транзитного перевезення транспортних засобів

Відповідно до ч.1 ст.381 Митного кодексу України (далі - МК України) громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Частиною 1 ст.90 МК України визначено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.3 ч.1 ст.93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

Строки транзитних перевезень встановлюються ст.95 МК України, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення (ч.1 ст.102 МК України).

Згідно положень частини 2 статті 95 Митного кодексу України до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у ст.192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Відповідно до статті 192 Митного кодексу України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

За приписами «Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року № 657, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 2 жовтня 2012 року за № 1669/21981, залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Згідно положень п. 5 Розділу 8 вказаного Порядку якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. Огляд території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, також не проводиться у разі відсутності протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили можливості дістатися до місця пригоди.

Статтею 467 МК України передбачено, що адміністративне стягнення за порушення митних правил у справах, які розглядаються митними органами, може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду митними органами справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені ст. ст. 469,477-481,485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Частиною 3 статті 470 МК України встановлено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до вимог ст. 498 Митного кодексу України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Згідно вимог ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що на підставі бази даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС старшим державним інспектора ВМО № 1 м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС 30.11.2016 року виявлено перевищення позивачем строку транзитного перевезення транспортного засобу, встановленого ст.94 МК України більше ніж на 10 днів. Зокрема, встановлено, що 09.10.2016 року через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС позивачем ввезено легковий автомобіль OPEL ZAFIRA , д/н НОМЕР_1.

Зазначений транспортний засіб ввезено на територію України в режимі транзиту.

Відповідачем також встановлено, що позивач перевищив встановлений ст. 95 МК України строк транзитного перевезення транспортного засобу більше ніж на 10 днів.

Позивачу рекомендованим листом №03-70-61/3345/36 від 15.11.2016 направлено виклик про явку на митний пост «Ягодин» для дачі пояснень та встановлення обставин вивезення транспортного засобу у визначений законом строк. Рекомендований лист отримано позивачем 26.11.2016р.(а.с.95) , однак на виклик останній до митного органу не з'явився, будь-яких пояснень чи доказів не надав. Не зазначав позивач і про неможливість розгляду справи у його відсутності.

Факт порушення позивачем вимог ст.95 МК України підтверджується письмовими доказами, долученими відповідачем до письмових заперечень: протоколом про порушення митних правил,службової записки, скриншотом електронного журналу пасажирського ПП, поштове повідомлення про вручення, лист від 15.11.2016 ( а.с.92-101).

На підставі вказаних доказів відповідачем 21.12.2016р. винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України.

За викладених вище обставин, відповідачем оскаржувана постанова прийнята в межах наданих повноважень, в межах шестимісячного строку з дня вчинення правопорушення та з дотриманням порядку розгляду таких справ.

Щодо посилань позивача на вчинення порушення у зв'язку з дією непереборної сили (перебування автомобіля на ремонті) слід зазначити наступне.

Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів. Зо переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року № 1118, зареєстрованим Міністерством юстиції України 25.11.2005 року за N 1428/11708 встановлено, що обставини непереборної сили - смерть власника ТЗ; стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів); військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується ТЗ; страйк; злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника ТЗ; дорожня пригода за участю ТЗ, яка спричинила повне або часткове його пошкодження; неможливість подальшого руху ТЗ, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю людей або навколишньому середовищу; інші схожі за характером обставини чи події.

Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму , затвердженим наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 року № 657 обставини непереборної сили визначаються як надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.

В обґрунтування наявності обставин непереборної сили як на підставу відсутності в діях позивача складу порушення митних правил, останній посилається на Довідку ПП «Актив - Менс» про перебування автомобіля на ремонті в зазначеному ПП (а.с. 11).

При цьому позивачем не надано суду доказів проведення ремонту автомобіля- Наряду - замовлення на проведення робіт, докази сплати вартості ремонтних робіт тощо.

Крім того, перебування автомобіля на ремонті відповідно викладених вище нормативних актів не може бути визнано обставиною непереборної сили.

При цьому судом першої інстанції було встановлено. що позивач щодо неможливості вивезення вказаного транспортного засобу до органів ДФС не звертався, про аварію або дії обставин непереборної сили та обставини події, місцезнаходження даного автомобіля не повідомляв. Документи, що підтверджують неможливість доставити вищевказаний транспортний засіб до органів доходів і зборів та органів ДФС він не надавав.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивач перевищив встановлений ст. 95 Митного кодексу України строк транзитного перевезення транспортного засобу більше ніж на 10 (десять) діб.

Щодо визнання автомобіля транспортним засобом комерційного призначення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неналежності ввезеного позивачем транспортного засобу до комерційних, оскільки відповідно до п. 59 ч. 1 статті 4 Митного кодексу України транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.

Стаття 189 МК України визначає, що транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для переміщення товарів та/або пасажирів через митний кордон України, можуть тимчасово ввозитися на митну територію України без справляння митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Стаття 1 додатку С Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул 1990) визначає комерційне використання» як платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів.

При цьому стаття 8 додатку С Конвенції визначає, що кожна Договірна Сторона має право відмовити у наданні права на тимчасове ввезення або відкликати його стосовно: транспортних засобів комерційного використання, які використовуються для внутрішніх перевезень.

Пункт d ст. 1 Додатку С конвенції визначає «внутрішні перевезення» як перевезення осіб, які здійснили посадку, чи товарів, які були завантажені на території тимчасового ввезення, для здійснення висадки чи розвантаження в межах цієї самої території.

Позивачем не надано належних доказів використання зазначеного вище транспортного засобу у комерційних цілях.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, в межах яких розглядається справа, не спростовують висновків суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду міста Києва від 04 вересня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 26.10.2017.