УКРАЇНА
Апеляційний суд міста Києва
Справа № 11-а-247/10 Головуючий у суді першої інстанції Одинець В.М.
Категорія -ч. 2 ст. 286 КК України Доповідач Єфімова О.І.
УХВАЛ А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - Стрижко С.І.
суддів - Лясковської В.І., Єфімової О.І.
за участю прокурора - Мінакової Г.О.
представника потерпілого - ОСОБА_2
захисника - Шульги Н,М.
засудженого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляцією захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката Шульги Н. М. на вирок Подільського районного суду м. Києва від 07 грудня 2009 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого
засуджено за ст. 286 ч. 2 КК України на чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк два роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки, з покладенням обов»язків, передбачених ст. 76 КК України.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 21160,47 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної шкоди.
Згідно вироку суду ОСОБА_4 22 грудня 2008 року приблизно о 03.25 год., перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався по проспекту Правди зі сторони вулиці Н. Ужвій в напрямку вулиці
Вишгородської в м. Києві, зі швидкістю понад 100 км/год., в салоні автомобіля знаходилися пасажири ОСОБА_5 та ОСОБА_7
Під час руху, при наближенні до розділювальної смуги у вигляді зеленої зони, на якій встановлено рекламний щит, водій автомобіля «Део Ланос» ОСОБА_4 допустив порушення вимог пунктів 2.9 (а), 2.3 (б), 12.3,12.4 Правил дорожнього руху, внаслідок чого виїхав за межі проїжджої частини на розділювальну смугу, де здійснив наїзд на опору рекламного щита.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля «Део Ланос» ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді забійної рани м»яких тканин тім»яної ділянки, черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку тяжкого ступеня, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.
Порушення вимог пунктів 2.9 (а), 2.3 (б), 12.3, 12.4 ПДР України ОСОБА_4 знаходиться в прямому причинному зв»язку між виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
В апеляції захисник засудженого ОСОБА_4, адвокат Шульга Н.М., просить вирок суду змінити, призначивши ОСОБА_4 покарання з випробуванням на менший строк, не позбавляти його права керування всіма видами транспортних засобів, із застосуванням ст. 69 КК України, ст. 75, 76 КК України. При цьому захисник посилається на те, що судом при призначенні покарання не було достатньо враховано особу винного, який раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно, працює водієм. Також зазначає, що ОСОБА_4 у вчиненому щиро розкаявся, частково відшкодував збитки, вчинений ним злочин є необережним.
В запереченнях на апеляцію представник потерпілого ОСОБА_8 просить вирок суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, пояснення представника потерпілого ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляції, просив вирок суду залишити без змін, пояснення адвоката Шульги Н.М. та засудженого ОСОБА_4, які підтримали апеляцію та просили її задовольнити, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Винність ОСОБА_4 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілому ОСОБА_5 тяжке тілесне ушкодження, за обставин, встановлених судом, доказами, які містяться у справі, доведена, зокрема показаннями потерпілого ОСОБА_5, показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, даними, що містяться у висновку судово-медичної експертизи, та в апеляції захисника не оспорюється.
Дії ОСОБА_4 за ст. 286 ч. 2 КК України судом першої інстанції кваліфіковані правильно.
Призначене ОСОБА_4 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК
України.
При його призначенні суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.
Враховані судом при призначенні покарання і ті обставини, на які посилається захисник в своїй апеляції, а саме: і щире каяття засудженого та часткове відшкодування заподіяної шкоди, як обставини, що пом»якшують покарання, і дані про особу винного: позитивну характеристику за місцем проживання та роботи, те що він не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і призначено покарання в межах санкції статті кримінального закону, за яким його притягнуто до відповідальності, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком три роки. Підстав для зменшення іспитового строку, як про це ставиться питання в апеляції захисника, колегія суддів не вбачає.
Крім того, правильно врахувавши те, що ОСОБА_4 вчинив злочин в стані алкогольного сп»яніння, суд обґрунтовано визнав це обставиною, що обтяжує покарання та призначив додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції захисника.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Вирок Подільського районного суду м. Києва від 07 грудня 2009 року щодо ОСОБА_4 залишити без змін, апеляцію адвоката Шульги Н. М. - залишити без задоволення.
Судді:
________________ ________________ ________________
Стрижко С.І. Лясковська В.І. Єфімова О.І.