АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" вересня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючої — Фащевської Н.Є.
Суддів — Гурзеля І.В., Дикун С.І.
при секретарі – Шкільняк Б.М.
з участю — ОСОБА_1., його представника ОСОБА_2. ОСОБА_3., його представника ОСОБА_4., адвоката ОСОБА_5.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_6 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Тернопільської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_6 про скасування рішення сесії міської ради, зобов`язання розглянути на сесії заяву, щодо передачі у приватну власність земельної ділянки,-
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2008 року ОСОБА_3. звернувся до суду з позовом до Тернопільської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_6 про скасування рішення сесії міської ради, зобов`язання розглянути на сесії заяву, щодо передачі у приватну власність земельної ділянки, посилаючись на те, що він раніше користувався спірною земельною ділянкою 164 кв.м. яку безпідставно міська рада виділила у власність відповідачам, а його заяву про виділення йому цієї земельної ділянки не розглянула.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 25 червня 2009 року позов задоволено, визнано недійсним та скасовано рішення 13 сесії Тернопільської міської ради № 5/13/76 від 18.10.2007 року в частині передачі у спільну приватну власність ОСОБА_1., ОСОБА_6. земельної ділянки розміром 764 кв.м. по АДРЕСА_1.
Зобов`язано Тернопільську міську раду розглянути на сесії заяву ОСОБА_3. від 13.07.2007року про передачу у приватну власність присадибної ділянки по АДРЕСА_2.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1., ОСОБА_6. просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_3. відмовити. Апелянти посилаються на невідповідність висновків суду обставинам справи. В частині зобов»язання міськради розгляду заяви просять провадження закрити, оскільки справа в цій частині повина розглядатись за правилами КАСУ.
Заслухавши апелянта ОСОБА_1. та його представника, які вимоги апеляційної скарги підтримали в межах наведених доводів, позивача ОСОБА_3. його представника, які просять апеляційну скаргу відхилити, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог вбачається, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Так, задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що виділення відповідачу ОСОБА_1 спірної земельної ділянки порушує охоронну зону електричних мереж Тернопільського РЕМУ, передача у власність дорізка землі проведена без попереднього виділення спірної частини в користування. Крім того на сесії міськради не було розглянуто заяву ОСОБА_3 про виділення спірної земельної ділянки йому.
Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи і суперечить вимогам закону.
Колегією суддів встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1. та ОСОБА_6. є співвласником житлового будинку АДРЕСА_1, кожному з яких належить 33/100 частин будинковолодіння, та 67/100 частин відповідно, що стверджується свідоцтвом про право власності та договором дарування від 29.12.2004 року (а.с. 43,44) .
За попереднім власником вказаного будинковолодіння ОСОБА_7. рахувалась земельна ділянка розміром 600 кв.м..( рішення від 20.08.1970 року а.с.25)
ОСОБА_3. є власником жилого будинку за АДРЕСА_2, який він успадкував після смерті ОСОБА_8. у серпня 2001 року. (свідоцтва а.с.91, 92). За попереднім власником ОСОБА_8. закріплена земельна ділянка 600 кв.м. згідно рішення Тернопільської міськради від 18.09.1959 року. (а.с.82)
У відповідності до ст.120 ЗК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Якщо договором про відчудження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Така ж норма, що до переходу права на земельні ділянки, була передбачена у ст.30 ЗК України (редакції 1991 року), яка діяла на час переходу права власності по спадщині на будинок, який успадкував ОСОБА_3 в 2001 році.
Земельні ділянки сторін не межують між собою і розділені земельною ділянкою приблизним розміром 0,05 га, яка належить Тернопільській міській раді, частину якої займає трансформаторна підстанція Тернопільського РЕМ а інша частина зі слів ОСОБА_3 частково використовується ним. Відповідного рішення на користування чи оренду вказаної земельної ділянки у ОСОБА_3 не має.
Рішенням сесії Тернопільської міської ради № 197 від 10.03.1999р. відповідачам по справі ОСОБА_1. та ОСОБА_6. було передано у приватну власність 600. земельної ділянки, та 109 кв.м у постійне користування , всього 709 кв.м. (а.с.83,107)
Рішенням Тернопільської міської ради № 5/13/76 від 18.10.2007 року ОСОБА_7 було передано у приватну власність присадибна ділянка розміром 764 кв.м. а попереднє рішення № 197 від 10.03.99 р. втратило чинність . Останнім рішенням ОСОБА_7 було передано додатково у приватну власність частину земельної ділянки міської ради розміром 3,90 Х 14,57 м., площею 0,0056 га. , яка межує з земельною ділянкою, яка перейшла до ОСОБА_6 по договору дарування. (кадастові плани (а.с. 35,61). Спірна земельна ділянка не межує з земельною ділянкою виділеною ОСОБА_3 - 0,06 га., якою ті користуються з 2001 року. ОСОБА_3 бажає претендувати на виділення вказаної земельної ділянки йому і не погоджується з виділенням її ОСОБА_7. Свої доводи про переважне право на цю земельну ділянку обмотивовує тим що попередній власник — його дядько ОСОБА_8. упорядкував її, обгородив і з 1967 року користується нею. Крім того ОСОБА_1. реалізував своє право на приватизацію земельної ділянки, отримавши у власність земельну ділянку в с.Курівці Зборівського району в 2006 році.
У відповідності до вимог ст. 9 ЗК України до повноважень міських рад належить розпорядження землями територіальної громади міста та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
У відповідності до ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі- продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної та комунальної власності та приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування та в інших випадках.
Таким чином міська рада, передаючи ОСОБА_1 спірну земельну ділянку 56 м.2 у власність, діяла в межах своєї компетенції. Заперечення ОСОБА_3 не може братись до уваги, оскільки його права вказаним рішенням міської ради не порушуються. Будь яких доказів про те, що він законно володіє чи користується спірною земельною ділянкою ОСОБА_3 не представив. Навпаки з листа Держземінспекції (а.с.112) вбачається що ОСОБА_3. використовує земельну ділянку по АДРЕСА_2 без правовстановлюючих документів.
Доводи суду про порушення ОСОБА_1 Правил охорони електричних мереж теж не стосуються прав ОСОБА_3, крім того в матеріалах справи є акт погодження на місцевості зовнішніх меж земельної ділянки від 20 вересня 2007 року, де Тернопільським міським РЕМ погоджено межі земельної ділянки виділеної ОСОБА_1 в місцях наближення до трансформаторної підстанції.(а.с.89). Тернопільський РЕМ повідомлявся судом шляхом направлення запитів (а.с.145) про те, що слухається справа відносно земельної ділянки яка межує з трансформаторною підстанцією, однак вимог про порушення його прав не заявляв.
З вищенаведеного убачається невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню. В цій частині слід ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_3 відмовити.
Також ОСОБА_3 оспорюються дії Тернопільської міської ради про відмову у розгляді його звернення з приводу виділення йому земельної ділянки.
Як вбачається з доводів ОСОБА_3 він звертався в міську раду з цього питання 13.07.2007 року, а в міській раді його заяву зареєстрували в квітні 2008 року.
За вказаних обставин ОСОБА_3 оскаржуються дії чи бездіяльність органу місцевого самоврядування по здійсненню ним владних управлінських функцій, а тому в силу ст.ст.3, 17 КАС України ці спори підвідомчі адміністративним судам. У відповідності до ч.3 ст.21 КАС України не допускається обєднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. У відповідності до п.1ч.1 ст. 205 ЦПК України справу в цій частині слід провадженням закрити, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та повідомити заявнику ОСОБА_3, що спори з приводу дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування відносяться до юрисдикції адміністративного суду.
Керуючись п.п.3,4 ч.1 ст.307, ст. 309, 310, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_6 - задовольнити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 червня 2009 року – скасувати.
Ухвалити нове рішення. В позові ОСОБА_3. до Тернопільської міської ради, ОСОБА_1., ОСОБА_6. про визнання недійсним та скасування рішення сесії Тернопільської міської ради в частині передачі у спільну приватну власність ОСОБА_1, Горбатюк земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 164 кв.м., та стягнення судових витрат - відмовити.
Справу в частині зобов»язання Тернопільської міської ради розглянути на найближчій сесії заяву ОСОБА_3. від 13.07.2007 року про передачу у приватну власність присадибної земельної ділянки площею 0.10 га та 160 кв.м. в оренду - провадженням закрити, як таку що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На рішення може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий – підпис
Судді – два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.В. Гурзель
пт