АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"1" жовтня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючої – Жолудько Л.Д.
Суддів – Гурзеля І.В., Шевчук Г.М.
при секретарі – Шкільняк Б.М.
з участю представників апелянтів
ОСОБА_1., ОСОБА_2., прокурора
Коруни Т. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою державного підмприємства “Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі” на заочне рішення Чортківського районного суду від 25 травня 2009 року по справі за позовом прокурора м.Тернополя в інтересах Державного підприємства “Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі” до ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним і повернення одержаного на його виконання, -
ВСТАНОВИЛА:
Прокурор м. Тернополя звернувся в суд з позовом в інтересах Державного підприємства «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» до ОСОБА_3. про визнання правочину недійсним і повернення одержаного на його виконання посилаючись на те, що ДП «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» та відповідач ОСОБА_3. на протязі з 27 квітня 2004 року по 28.03.2006 року уклали сім угод про надання цільового кредиту на будівництво житлового будинку на суму 61000 гривень, з яких станом на 23 березня 2009 року повернуто 11943,06 гривень в рахунок погашення кредиту та 1825,76 гривень відсотків за користування кредитними коштами.
Кредитні угоди були укладені в порушення п.12 Правил, а саме без рішення виконавчого органу Фонду про надання ОСОБА_3. кредиту. Крім того, відповідно до п. 17 Правил кредитна угода повинна була укладатись на всю суму кредиту, яка видається частинами, поетапно, згідно з графіком будівництва. Порушуючи встановлену процедуру укладення кредитних угод Фондом було укладено сім окремих кредитних угод про надання ОСОБА_3. кредиту, в яких не відображено, на проведення яких саме будівельних робіт призначаються кошти, а також відсутній графік будівництва з визначеними термінами виконання етапів.
Рішенням Чортківського районного суду від 25 травня 2009 року визнано недійсними угоди, укладені між ДП “Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі” та відповідачем ОСОБА_3, а саме: №299 від 27.04.2004 року про надання кредиту на будівництво житлового будинку, згідно якого фонд надав забудовнику цільовий кредит на будівництво житла за адресою АДРЕСА_1 в сумі 10000 гривень, №362 від 30.06.2004 року на суму 10000 гривень, №407 від 14.09.2004 року на суму 5000 гривень, №511 від 26.05.2005 року на суму 10000 гривень, №614 від 29.09.2005 року на суму 10000 гривень, №685 від 23.12.2005 року на суму 6000 гривень, №739 від 28.03.2006 року на суму 10000 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_3, жителя с.Улашківці Чортківського району на користь ДП «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» 46121 (сорок шість тисяч сто двадцять одну) гривню 40 копійок неповернених кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами та 70 (сімдесят) гривень витрат в рахунок друку оголошення в пресі.
В апеляції ДП “Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі” просить рішення Чортківського районного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши представників апелянта, які вимоги апеляції підтримали в межах наведених доводів, думку прокурора яка частково визнала вимоги апеляції, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги вбачається що апеляційну скаргу слід задоволити.
Так задовольняючи позовні вимог та визнаючи кредитні договори недійсними суд першої інстанції виходив з того що при укладенні спірних кредитних договорів були допущені порушення законодавства, а тому ці договори є недійсними з підстав передбачених ст.203 ЦК України.
З таким висновком суду першої інстанції колегія не погоджується оскільки судом норми права застосовано не вірно. Так відповідно до вимог ст. 203 ЦПК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених ч.1-3,5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
Судом першої інстанції не зазначено в чому саме зміст оспорюваних кредитних угод не відповідає вимогам цивільного кодексу та іншим актам цивільного законодавства. Встановивши що процедуру укладення кредитних договорів порушено, суд першої інстанції не вияснив чи це порушення процедури потягло за собою невідповідність змісту укладених правочинів цивільному законодавству .
Також зазначаючи про порушення процедури укладення договорів в частині укладення кредитних угод без відповідного рішення виконавчого органу фонду суд не встановив хто саме є виконавчим органом фонду і яким чином приймається рішення про надання кредиту.
У відповідності до ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків. У разі недійсності правочину кожна їх сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. В порушення зазначених вимог закону суд визнавши договори недійсними, крім повернення суми тіла кредиту стягнув з відповідача проценти . Також судом не взято до уваги що у відповідності до п.23 “Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі” у разі порушення умов кредитних угод , в тому числі використання кредиту не за призначенням, фонди мають право вимагати дострокового погашення кредиту та дострокового внесення позичальником інших платежів передбачених цими угодами. За прострочення платежу нараховується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Нацбанку, що діє на день виконання боргу. Таким чином визнавши договори недійсними суд першої інстанції позбавив фонд права на стягнення зазначених виплат.
Як вбачається з пояснень представника фонд бажав щоб зазначені виплати були стягнуті і ОСОБА_3 повинен додатково сплатити 17504 грн. штрафних санкцій, що і стало підставою для подання ними апеляційної скарги.
Зі змісту п.2 ст. 45 ЦПК України вбачається що прокурор здійснює у суді представництво інтересів держави в порядку встановленому цим кодексом та іншими законами.
У відповідності до ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом.
Таким чином пред'явлений прокурором позов відповідає в меншій мірі захисту інтересів держави чим позиція Фонду.
У відповідності до ст.10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках встановлених цим кодексом.
За вказаних обставин рішення суду слід скасувати із за невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального або процесуального права та направленням справи на новий розгляд із за розгляду судом не всіх вимог Фонду.
Керуючись п.5ч.1 ст.307, п.п.3,4 ст.309, п.5ст.311, ст.ст. 315,319 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі”- задоволити.
Рішення Чортківського районного суду від 25 травня 2009 року скасувати. Справу направити на новий судовий розгляд до Чортківського районного суду.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий- підпис
Судді- два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.В. Гурзель