У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2009р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.
суддів: Горблянського Я.Д., Павлишиної А.Т.
секретаря Юрків І.П.
з участю представника ТзОВ «Український промисловий банк»
Мельничина Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду від 13 травня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Галицького районного суду від 13 травня 2009 року позов ТзОВ «Український промисловий банк» задоволено: кредитний договір, укладений 02.06.2006 року між Івано-Франківською Філією «Укрпромбанк» та ОСОБА_1 розірвано. З ОСОБА_1 в користь позивача стягнуто 148 185 грн. 50 коп. боргу за договором кредиту та судові витрати в загальній сумі 1477 грн. 52 коп.
В апеляційні скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції при розгляді даної справи допустив порушення норм процесуального і матеріального права. Апелянт, зокрема, вказує, що суд не з’ясував чи в дійсності ТзОВ «Укрпромбанк» є юридичною особою, не вказав способу виконання свого рішення. ОСОБА_1 вважає, що вимога банку про стягнення з нього пені у гривневому еквіваленті за прострочення виконання зобов’язань по кредиту судом першої інстанції була задоволена неправомірно, оскільки прострочення мало місце саме валютних платежів по кредиту. Крім того, апелянт вважає істотним порушенням постановлення рішення по даній справі без залучення до справи майнового поручителя. Вважаючи у зв’язку із викладеним оскаржене рішення незаконним, ОСОБА_1 просить оскаржене рішення скасувати, а справу направити на
_______________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-1435/2009 р. Головуючий у 1 інстанції - Мельник І.І.
Категорія 27 Доповідач - Девляшевський В.А.
новий судовий розгляд.
В засідання Апеляційного суду ОСОБА_1 не з’явився з невідомих причин, хоча був завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи. Отже, є підстави для вирішення спору у його відсутності.
Представник ТзОВ «Український промисловий банк» доводи апеляційної скарги заперечив, зазначивши, що розмір пені за невиконання умов кредитного договору було розраховано у національній валюті на підставі вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 порушив графік повернення кредиту та відсотків за користування коштами. Тому суд першої інстанції правильно, на підставі норм ЦК України розірвав договір та стягнув з відповідача заборгованість по кредиту і по відсотках. Крім того, суд також правомірно стягнув у національній валюті суму пені за невиконання кредитних зобов’язань. Адже, у п. 5.2 кредитного договору від 02.06.2006 року передбачено, що у випадку порушення строків повернення кредиту або сплати нарахованих відсотків за користування ним банк має право вимагати, а позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції вирішив питання про обсяг відповідальності майнового поручителя по кредитному договору не може бути прийнято до уваги, оскільки згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у даній цивільній справі, при набранні ним законної сили, не доказуються при розгляді справ тільки тоді, коли у них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Отже, при виникненні спору між банком і поручителем щодо погашення заборгованості кредитором рішення по даній справі щодо розміру стягнутих з ОСОБА_1 коштів не є обов’язковим. Інші доводи апелянта щодо сумніву у наявності статусу юридичної особи у позивача та про невизначення судом способу виконання рішення є необґрунтованими, і тому не заслуговують на увагу.
Приймаючи до уваги вище наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції по даній справі постановив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування оскарженого рішення не має.
Керуючись ст..ст. 209, 307, 308, 314, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів –
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Галицького районного суду від 13 травня 2009 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: В.А. Девляшевський
Судді Я.Д. Горблянський
А.Т. Павлишина
Згідно з оригіналом
Суддя В.А. Девляшевський