У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2009р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого Девляшевського В.А.,
суддів: Бойчука І.В., Соколовського В.М.
секретаря Пожар Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 19 серпня 2009 з участю: відповідача - ОСОБА_1, позивача - ОСОБА_2,-
в с т а н о в и л а:
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 19.08.2009 року частково задоволено позов ОСОБА_2 : в її користь з ОСОБА_1 стягнуто 33 грн 11 коп матеріальної шкоди; 1500 грн моральної шкоди та 500 грн витрат за надання їй юридичної допомоги, а всього – 2033 грн 11 коп.
Суд 1-інстанції дійшов до висновку про те, що позивачу протиправними діями ОСОБА_1 було спричинено матеріальну і моральну шкоду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що висновок суду 1-інстанції про спричинення ним ОСОБА_2 шкоди не ґрунтується на об"єктивних доказах. На думку апелянта, його вина у спричиненні позивачу тілесних ушкоджень, матеріальної та моральної шкоди не доведена. Також помилковим вважає стягнення з нього витрат на юридичну допомогу, оскільки ОСОБА_2 не надала документального підтвердження, що витрати нею понесені у зв"язку із розглядом саме цієї справи. Вважаючи у зв"язку із наведеним оскаржене рішення незаконним, ОСОБА_1 просить його скасувати, ухваливши нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2
Представник ОСОБА_1 в засідання Апеляційного суду не з"явився повторно та не надав документального підтвердження неможливості своєї явки в суд 28.10.2009 року. У зв"язку із цим колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
В засіданні Апеляційного суду ОСОБА_1 апеляційну скаргу з наведених підстав підтримав. Крім того, зазначив, що конфлікт між ним і бувшою дружиною – ОСОБА_2 21.07.2007 року дійсно відбувся, однак при цьому він їй не завдав тілесних ушкоджень. Тому вважає, що суд безпідставно задоволив позов ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
ОСОБА_2 доводи апелянта заперечила, вказавши, що відповідач неодноразово у нетверезому стані вдома вчиняв сварки та бив її. У зв"язку із неправомірною поведінкою бувшого чоловіка вона була вимушена перейти проживати в інше місце. Рішення суду по даній справі вважає законним, тому просить апеляційну скаргу відхилити.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Івано-Франківського міського суду від 05 червня 2009 року ОСОБА_1 за його згодою звільнено від кримінальної відповідальності за заподіяння ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень на підставі п.4 статті 6 КПК України та Закону України " Про амністію" від 12.12.2009 року. Ця постанова ОСОБА_1. оскаржена не була, і вона перебуває у законній силі.
Відхиляючи доводи ОСОБА_1 про недоведеність його вини у спричиненні позивачці тілесних ушкоджень, матеріальної та моральної шкоди, апеляційний суд виходить з того, що амністія застосовується тільки до осіб, які вчинили злочин. Амністія згідно ч.3 ст.6 КПК України не могла бути застосована до ОСОБА_1, якщо б він заперечував проти цього, не визнаючи своєї вини у вчиненні злочину. Отже, звернення ОСОБА_1 із заявою про застосування до нього акту амністії є фактично визнанням вини у вчиненні протиправного діяння.
Факт спричинення ОСОБА_2 винними діями відповідача матеріальної та моральної шкоди крім того доведена копіями документів про надання їй медичної допомоги, які є в справі.
Твердження апелянта про безпідставність стягнення з нього витрат позивача на юридичну допомогу теж не може бути прийняте до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на об"єктивних документальних доказах.
Приймаючи до уваги наведене вище, колегія суддів вважає, що рішення по даній справі постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Розмір матеріальної та моральної шкоди судом першої інстанції визначено правильно, з врахуванням наданих доказів, характеру та обсягу спричинених позивачу страждань. Доводи апелянта висновків суду 1-інстанції не спростовують. Тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.
Керуючись ст. ст.209,307,308,314,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 19 серпня 2009 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
_______________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-1450/2009 р. Головуючий у 1 інстанції - Ю.Д.Максимчин
Категорія 31 Доповідач - В.А.Девляшевський
Головуючий В.А. Девляшевський
Судді: І.В.Бойчук
В.М.Соколовський
Згідно з оригіналом
Суддя В.А. Девляшевський