АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних
справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого, судді СтрижкоС.І.
суддів Балацької Г.О. та Лагнюка М.М.,
за участю прокурора Мінакової Г.О.
потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
представника потерпілих ОСОБА_4,
захисника Чібісова В.М.,
засудженого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями захисника Чібісова В.М., засудженого ОСОБА_6 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Подільського районного суду м. Києва від 23 листопада 2009 року, яким:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Києва, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого:
засуджено:
- за ч. 3 ст. 286 КК України на 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки;
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 судові витрати, що становлять 470 грн. 71 коп. - вартість проведення судової автотехнічної експертизи та 941 грн. 41 коп. - вартість проведення автотехнічної експертизи по технічному стану автомобіля «MERCEDES-BENZ», а також постановлено стягнути з ОСОБА_6 та ТОВ ВК «Балакком» на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду, з урахуванням відшкодованої, в розмірі 286 375 грн. 51 коп., тобто по 143 187 грн. 25 коп. з кожного, та моральну шкоду в розмірі по 50 000 грн. з кожного.
Справа №11 -а-2502/09 Категорія: ч.3 ст.286 КК України
Головуючий у 1-й інстанції Одинець В.М.
Доповідач Лагнюк М.М.
За вироком суду засуджений ОСОБА_6 визнаний винним в скоєнні слідуючого злочину.
25 вересня 2008 року, приблизно о 13 годині 10 хвилин, ОСОБА_6, керуючи технічно справним автомобілем «MERCEDES-BENZ», № НОМЕР_4, в якому перебували пасажири ОСОБА_8 і ОСОБА_9, рухався по правій крайній смузі проїжджої частини вул. Набережне Шосе від Поштової площі в напрямку мосту Метро в м. Києві по сухому асфальтованому покриттю із швидкістю приблизно 106,6 км/год.
В цей же час в лівій крайній смузі зустрічного напрямку рухався автомобіль НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_10, а в крайній правій смузі за автомобілем «MAZDA-6», в попутному напрямку рухався автомобіль НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_7, позаду якого рухався автомобіль НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_11
Під час руху ОСОБА_6 допустив порушення вимог п.п.10.1; 11.4; 12.1; 12.4 і п.1.3 розділу 34 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_6 керуючи автомобілем НОМЕР_4, рухаючись по проїжджій частині вул. Набережне Шосе біля електроопори №39, порушуючи вищезазначені пункти ПДР, а саме перевищивши дозволену швидкість в населеному пункті (60 км/год), рухаючись зі швидкістю приблизно 106,6 км/год., проявив дозволену неуважність і не врахувавши дорожньої обстановки, а також особливості вантажу, що перевозиться, перед перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху, скоїв зміну напрямку руху ліворуч, перетнувши подвійну суцільну осьову лінію, перетинати яку категорично забороняється, виїхав на смугу зустрічного напрямку руху, де продовжуючи рух у крайній лівій смузі зустрічного напрямку скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_1. Після чого автомобіль НОМЕР_4, продовжуючи рух перетнувши другу смугу зустрічного напрямку виїхав у крайню праву смугу зустрічного напрямку, де скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, НОМЕР_5, і зупинився у крайній правій смузі зустрічного напрямку.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та водій автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_12 від отриманих тілесних ушкоджень загинули, а водій автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_10 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 293/3673 від 11.11.08 р., смерть ОСОБА_8 настала від сполучної травми тіла: чисельних переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 292/3706 від 16.1208 р., смерть ОСОБА_9 настала від множинних переломів кісток тіла з
пошкодженням внутрішніх органів з крововтратою, розвитком крововтрати і шоку.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №294/3682 від 20.01.09 р., смерть ОСОБА_13 настала від множинних переломів кісток скелету з пошкодженням внутрішніх органів з розвитком шоку і крововтрати.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1629/є від 19.11.08 р. ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому основ 2,4 п'ясних кісток лівої кисті, закритий уламковий перелом правої малогомілкової кістки в нижній третині зі зміщенням уламків та медіальної (внутрішньої) лодижки з права, що відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Таким чином порушення вимог п.п.10.1; 11.4; 12.1; 12.4 і п.1.3 розділу 34 Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_6 знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.
Апеляції на вирок суду подав захисник Чібісов В.М., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_6, засуджений та прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції.
В поданій апеляції захисник Чібісов В.М., посилаючись на невідповідність призначеного покарання, просить його змінити та пом'якшити основне покарання ОСОБА_6 і звільнити його від відбування покарання, визначивши міру покарання без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.75 КК України. На думку апелянта, враховуючи те, що засуджений до кримінальної відповідальності притягається вперше, злочин скоїв по необережності, позитивно характеризується за місцем проживання і роботи, добровільно відшкодував потерпілим завдану шкоду та раніше не судимий, тому вважає, що є всі підстави для призначення більш м'якого покарання ніж передбачене санкцією ч. 3 ст. 286 КК України.
В апеляції засуджений ОСОБА_6, просить вирок суду змінити та пом'якшити йому основне покарання за ст.286 ч.3 КК України та звільнити від відбування покарання, визначивши міру покарання без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.75 КК України. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що вирок надто до нього суворий, тому, що злочин скоєний вперше через необережність, раніше ніяких правопорушень не скоював, свою вину визнає повністю, щиро кається в скоєному, висновки для себе зробив на все життя.
В апеляційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не погоджується з призначеним судом першої інстанції покаранням. На думку прокурора покарання у виді позбавлення волі у вигляді 8 років є надто м'яким. В обґрунтування своїх вимог він зазначає, що призначене судом покарання не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, а тому вирок суду необхідно скасувати в частині призначеного покарання та постановити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначити
покарання у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та заперечував проти задоволення апеляційних скарг засудженого і його захисника, пояснення потерпілих та його представника, які підтримали апеляцію прокурора та заперечували проти задоволення апеляцій засудженого та його захисника, пояснення захисника та засудженого , які підтримали свої апеляції, так і апеляції один одного та заперечували проти задоволення апеляційного подання прокурора, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції захисника, засудженого та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції не підлягають задоволенню.
Висновки суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_6 у вчиненні порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортними засобами, що спричинило смерть 3-х осіб та спричинення одній особі тілесних ушкоджень середньої тяжкості за обставин викладених у вироку, обгрунтовані та відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені зібраними в справі доказами в їх сукупності, які не заперечувалися в апеляціях засудженим, захисником та прокурором.
Подія злочину, доведеність винуватості та правильність кваліфікації судом дій ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 286 КК України в апеляційних скаргах та апеляційному поданні не заперечується.
Доводи, які наведені захисником засудженого в своїй апеляційній скарзі та доводи самого засудженого про суворість призначеного покарання, зокрема того, що призначаючи покарання у виді 8 років позбавлення волі суд першої інстанції не врахував належним чином особу засудженого, обставини, які пом'якшують покарання, того, що при здійсненні ДТП ОСОБА_6 сам отримав тяжкі тілесні ушкодження у зв'язку з чим до теперішнього часу потребує лікування, а тому є підстави для призначення більш м'якого покарання ніж передбачено санкцією ч. 3 ст. 286 КК України, є безпідставними.
Обираючи покарання, суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, які пом'якшують покарання, тобто дотримався вимог ст. 65 КК України, щодо загальних засад призначення покарання.
Приведені захисником і засудженим дані на переконання колегії суддів, не применшують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 злочину настільки, щоб можна було прийняти рішення про застосування ст.75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, або пом'якшити йому покарання. Засуджений ОСОБА_6 вчинив злочин, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким, він грубо порушив правила дорожнього руху, перевищуючи швидкість своїм автомобілем виїхав на смугу зустрічного руху та вчинив зіткнення з автомобілями, внаслідок чого загинули три особи, а одній особі спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Також необгрунтованими є доводи прокурора в апеляційному поданні, що при призначенні покарання судом першої інстанції було допущено невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого , внаслідок м"якості.
Так, при призначенні ОСОБА_6 покарання суд в достатній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, його - наслідки смерть 3 -ьох осіб і спричинення одній особі тілесних ушкоджень середньої тяжкості та дані про особу засудженого, який має молодий вік, працює, вперше притягується до кримінальної відповідальності, його щире каяття, позитивні характеристики з місця роботи і проживання, добровільне відшкодування шкоди трьом потерпілим та часткове відшкодування ще одному потерпілому, відсутність обставин, які обтяжують покарання і призначив покарання у виді позбавлення волі ближче до максимальної межі санкції частини статті за якою його засуджено з призначенням додаткового покарання у максимальному розмірі.
Таким чином, засудженому призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів і вважати його явно несправедливим внаслідок м'якості, так і суворості, колегія суддів не знаходить..
Враховуючи викладене, апеляції прокурора, засудженого та захисника задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги захисника і засудженого та апеляційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а вирок Подільського районного суду м. Києва від 23 листопада 2009 року щодо засудженого ОСОБА_6 без зміни.
С У Д Д І:
________________ ___________________ ________________
(Стрижко С.І.) (БалацькаГ.О.) (Лагнюк М.М.)