ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 листопада 2009 р. №2-а-8879/09/2270/9
Хмельницький окружний адміністративний суд в складі:
судді Фелонюк Д.Л.
при секретарі судового засідання Шафіковій Ю.Е.
за участю прокурора відділу облпрокуратури: Шкадько В.В.
представника позивача: Вірьовкін В.І. – за довіреністю №1690/10/10-017 від 11.02.2009 року
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м.Нетішина в інтересах держави в особі Славутської об’єднаної державної податкової інспекції в особі Нетішинського відділення до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м.Нетішин про звернення стягнення 56816,21 грн. податкового боргу на активи
У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
ВСТАНОВИВ:
Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить у відповідності до вимог Законів України „Про систему оподаткування”, „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” звернути стягнення на активи фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в сумі 56816,21 грн. в рахунок погашення податкового боргу. Вказує на те, що позивачем у відповідності до п.п.6.2. ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу направлялись перша та друга податкові вимоги, а також згідно п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 вказаного Закону України було прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Проте вказані заходи позитивного результату не дали, заборгованість залишилась не погашеною. Посилається на п.3.1.1. ст.3 вказаного Закону, відповідно до якого активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.
Прокурор відділу облпрокуратури, представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримують у повному обсязі та наполягають на їх задоволенні, обґрунтовуючи наданими в матеріали справи доказами.
Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, про причини неприбуття не повідомив, письмових заперечень щодо позовних вимог не надіслав. Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду, повістка, копія позовної заяви з додатками, направлені за адресою, за якою зареєстрований відповідач (згідно реєстру поштових відправлень).
Розглядом матеріліалів справи встановлено:
ОСОБА_3 м.Нетішин зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа виконавчим комітетом Нетішинської міської ради 25.03.1997 року, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2.
У відповідача станом на 06.10.2009 року утворилась заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в розмірі 56816 грн. 21 коп., яка складається з:
- податку на додану вартість в розмірі 52689,28 грн. (основний платіж), пеня - 3,00 грн., плата за податковий кредит 1881,03, що підтверджується картками особового рахунку платника, корінцем податкового повідомлення-рішення форми „Ш” від 15.05.2009р. № 0003561700/0 (отримане 15.05.2009р.), деклараціями з податку на додану вартість за травень, серпень 2009 року, уточнюючим розрахунком податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень місяць 2009 року, розрахунком суми позову, рішенням №63 про розстрочення податкових зобов’язань від 10.06.2009 року, договором про розстрочення податкових зобов’язань від 10.06.2009р. №18-р, рішенням про скасування розстрочення податкових зобов’язань №11 від 16.09.2009р.. Рішенням № 63 від 10.06.2009 року про розстрочення податкових зобов’язань на умовах договору про розстрочення податкових зобов’язань від 10.06.2009 року № 18-р відповідачу згідно поданої ним заяви було надано розстрочення податкових зобов’язань в сумі 59973,35 грн., під проценти. У зв’язку із несплатою поточних податкових зобов’язань, чергових часток розстрочених сум та нарахованих на них процентів рішенням №11 про скасування розстрочення податкових зобов’язань від 16.09.2009 року було скасовано рішення №63 про надання розстрочення та нарахована плата за податковий кредит в сумі 1881,03 грн..
- з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1598,45 грн. (основний платіж), штрафні санкції – 644,45 грн., що підтверджується картками особового рахунку платника, корінцями податкових повідомлень-рішень форми «Ф» від 04.02.2009 року №0000161701/1090, № 0000171701/1090 (отримані 04.02.2009 року), форми «Ш» від 19.08.2009 року №0006081700/0/9202, №0006071700/0/9202 (отримані 19.08.2009 року), декларацією про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2008 року.
Рішенням № 63 від 10.06.2009 року про розстрочення податкових зобов’язань на умовах договору про розстрочення податкових зобов’язань від 10.06.2009 року № 18-р відповідачу було надано розстрочення податкових зобов’язань в сумі 59973,35 грн., під проценти. У зв’язку із несплатою поточних податкових зобов’язань, чергових часток розстрочених сум та нарахованих на них процентів рішенням №11 про скасування розстрочення податкових зобов’язань від 16.09.2009 року було скасовано рішення №63 про надання розстрочення та нарахована плата за податковий кредит в сумі 1881,03 грн..
З метою погашення податкового боргу, у відповідності до пп.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу було виставлено дві податкові вимоги: перша - №1/495/7971 від 17.07.2009 року (отримана 17.07.2009р.) та друга № 2/552/9050 від 17.08.2009 року (отримана 17.08.2009 року).
Позивачем у відповідності до п.п.7.2.1 п.7.2 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було прийнято рішення №11/24-026/10414 від 18.09.2009 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Доказів про погашення податкового боргу суду не подано.
У зв’язку із несплатою податкового боргу в добровільному порядку, прокурором в інтересах держави в особі позивача подано позов до суду з вимогою звернути стягнення на активи відповідача 56816,21 грн..
Досліджуючи надані докази, оцінивши їх в сукупності, до уваги приймається наступне.
Статтею 67 Конституції України та ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” на платників податків покладено обов’язок своєчасно та у повному обсязі сплачувати загальнодержавні та місцеві податки і збори до державних та місцевих бюджетів.
Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов’язкові платежі) до бюджетних та до державних цільових фондів, а також права, обов’язки і відповідальність платників визначаються Законом України ”Про систему оподаткування”.
Згідно п.3.1.1 ст.3 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.
При цьому згідно п.2.3.1 ст. 2 та 1.6 ст. 1 зазначеного Закону, ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” позивачу надано право здійснювати заходи з примусового стягнення податкового боргу, тобто проводити звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу.
Відповідно до п.п.5.1, 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання платника податків самостійно визначене платником податків вважається узгодженим з дня подання такої декларації, та нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Відповідно до п.п.1.2, 1.3 вказаного Закону передбачено, що податкове зобов’язання – це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, податковий борг (недоїмка) – це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Відповідно до ст.14 Закону України „Про систему оподаткування” до загальнодержавних податків віднесено податок на доходи фізичних осіб.
Згідно п.п. 8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” (надалі – Закон № 889) податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого податку за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перехування) до бюджету під час виплати оподаткування доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується , але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Відповідно до п.4 п.19.2 ст.19 Закону № 889 передбачено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплатувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час виплати та за її рахунок;надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. При цьому податковий агент – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента – юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести подаковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону (п.1.15 ст.1 Закону № 889).
Статтею 7 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” визначено ставки податку. Статтею 20 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” передбачено, що особами відповідальними за погашення податкового зобов’язання або податкового боргу з цього податку (податку з доходів фізичних осіб) – є юридична особа, яка зобов’язана нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджетів цей податок і вони несуть фінансову відповідальність.
Відповідно до наказів ДПА України від 30.12.1997 року № 473 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19.01.1998 року №26/2466 „Про затвердження форми довідки „Про суми виплачених доходів і утриманих з них податків та інших обов’язкових платежів фізичних осіб юридичними особами усіх форм власності та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності” (ф.№8ДР), Порядку заповнення та подання юридичними особами усіх форм власності і фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності ф№8ДР від 29.09.2003 року № 451 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2003 р. № 960/8281 „Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф.№1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платинів податку і сум утриманого з них податку” позивач зобов’язаний подавати до податкового органу відповідну звітність.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення. Судом зважається на те, що податкові повідомлення – рішення про визначення податкових зобов’язань, податкові вимоги, рішення в адміністративному та судовому порядку не оскаржувались та не скасовані, доказів про сплату заборгованості суду не подано.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному законодавсту та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов прокурора м.Нетішина в інтересах держави в особі Славутської об’єднаної державної податкової інспекції в особі Нетішинського відділення до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м.Нетішин про звернення стягнення 56816,21 грн. податкового боргу на активи задоволити.
Звернути стягнення 56816,21 грн. (п’ятдесят шість тисяч вісімсот шістнадцять гривень 21 коп.) податкового боргу на активи фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, рр НОМЕР_3 в Нетішинському відділенні «Укрексімбанку», МФО 315609, і.н. НОМЕР_1) на користь Славутської об’єднаної державної податкової інспекції в особі Нетішинського відділення (м.Нетішин, пр. Незалежності 10 ).
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складений та підписаний 05.11.2009р.
Суддя Фелонюк Д.Л.