ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 жовтня 2017 року Справа № 914/3327/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача),

Грек Б.М.,

Студенець В.І.,

розглянувши касаційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 року у справі № 914/3327/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський художньо-виробничий комбінат" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, треті особи: Пасіки-Зубрицька сільська рада Пустомитівського району Львівської області, Давидівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області, про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Подана 04.09.2017 року (згідно з поштовою відміткою на конверті) Галицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Проте, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору. Натомість, касаційна скарга містить клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Зазначена норма закону передбачає право, а не обов'язок суду щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану скаржника, який повинен подати суду відповідні докази в розумінні ст. 36 ГПК України.

Проте, скаржником не наведено жодних доводів в обгрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору та не подано доказів на їх підтвердження.

Враховуючи викладене, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Отже, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Клопотання Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 року відхилити.

Касаційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 повернути без розгляду.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді Б.Грек

В.Студенець