Справа №2а-4005
2009 рік
ПОСТАНОВА
Іменем УКРАЇНИ
4 листопада 2009 року Ворошиловський районний суду м. Донецька у складі:
головуючого: судді Князькова В.В.
при секретарі: Жуковій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 Кузьмича до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, зобов’язання до проведення перерахунку та виплати надбавки до пенсії за віком як дитині війни за 2006-2009 роки, суд –
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 21.09.2009 року звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як дитині війни за період з 01.01.2006 року по 30.08.2009 року в сумі 4547 грн. 85 коп.
В обґрунтування позову зазначає, що він віднесений до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.2006 року, має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків. Вважає невиплату відповідачем зазначеного підвищення протиправною.
Позивач в судове засідання не з»явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, надавши письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що пунктом 3 статті 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для окремих категорій громадян ОСОБА_3 України можуть встановлюватись умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечення відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Одним з таких ОСОБА_3 і є Закон України "Про соціальний захист дітей війни".
У даній справі, зазначено в запереченнях, слід виділити наступні періоди дії Закону:
1. З 1.01.2006 року по 9.07.2007 року - з моменту набрання чинності Закону України до винесення Конституційним судом рішення №6-рп/2007;
2. Із 09.07.2007 року по 31.11.2007 року - з моменту прийняття Конституційним судом рішення №6-рп/2007 і до внесення змін в Закон України "Про соціальний захист дітей війни" Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»;
3. Із 01.01.2008 року по 22.05.2008 року - дія змін в Закон України "Про соціальний захист дітей війни" до моменту винесення Конституційним судом рішення №10-рп/2008;
4. Із 22.05.2008 року і по сьогоднішній день - повернення до дії Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції чинній до 01.01.2008 року.
Виникнення спірних правовідносин припадає на період після 22.05.2008 (Закон України "Про соціальний захист дітей війни" діє в редакцій чинній до 01.01.2008 року).
Згідно ст. 6 Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Виходячи з положень преамбули Закону України "Пре загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг за кошти Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внески роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, та також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонд та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Преамбулою Закону України «Про соціальний захист дітей війни» закріплено, що цей Закон установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Враховуючи межі застосування Закону України "Пре загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та за принципом превалювання спеціальної норми над загальною, положення Закону "Про соціальний захист дітей війни" є спеціальною нормою у галузі пенсійного законодавства, а Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є загальною нормою з цих питань.
Загальні норми можуть бути застосовані лише щодо питані не врегульованих спеціальною нормою права.
Закон України "Про соціальний захист дітей війни" в ст.7 чітко визначив, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Ч.2 ст.95 Конституції України встановлює, що виключно законом пре Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно ч.5 ст.18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі не передбачені цим Законом.
Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню (ч.2 ст.72 Закону Україні "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Відповідно до ч.2 ст.73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат, та на цілі, не передбачені цим Законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі №1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано не конституційними положення п.12 ст.71, ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та ці положення втратили чинність.
Таким чином, вважає представник відповідача, норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є діючими з 09.07.2007 року.
Разом з тим, Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» не передбачені виплати відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Загальна норма (Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") вказує на те, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ч.1 ст.28).
Проте частиною 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а тому, щодо пенсіонерів, яким доплата до пенсій призначена за іншими спеціальними законами, у тому числі і на підставі Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зазначений у частині 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір мінімальної пенсії за віком не застосовується.
Розмір доплати до пенсії, встановлений ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", був визначений, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був.
Положення частини 3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", щодо встановлених обмежень застосування розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного частиною 1 цього Закону, Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України, не визнавалися, а тому підлягають виконанню.
Отже вимоги про те, що базова мінімальна пенсія за віком при обчисленні доплати до пенсії з урахуванням положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" повинна визначатися згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суперечить законодавству, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Відносно проміжку часу з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року, представник відповідача зазначив в запереченнях, що 22.05.2008 року Конституційним судом України прийнято рішення у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Відповідно до вказаного рішення, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункт 41 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" (стосується змін до Закону України – «Про соціальний захист дітей війни»).
Згідно п. 5 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
ОСОБА_2, зазначив представник, керувалося в своїй діяльності редакцією Закону чинній з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року і нараховувало щомісячну доплату до пенсії у розмірі 48,10 грн. (ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни": дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення розмірі надбавки, встановленої для учасників війни).
Тобто ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька діяло відповідно до ст.6 Конституції України.
Також, зазначив представник, що статтею 99 КАС України встановлено річний строк звернення до суду. З позовом позивач звернувся лише 21.09.2009 року, тому для захисту пропущеного права пропущено строк звернення до суду.
Згідно ст.100 КАСУ пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. УПФУ в Ворошиловському районі м. Донецька наполягає на пропущенні позивачем строку звернення до суду.
Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується посвідченням серії АЗ №144466, виданого 7.11.2006 року УПФУ Ворошиловського району м.Донецьку (а.с.11).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 p. «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітні - 410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.
Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 грн. (410,06 грн. х 30% / 31 х 23 дні + 410,06 грн. х 2 х 30% + 415,11 грн. х3х 30%).
Однак, згідно ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач разом із заявленим клопотання про поновлення строку звернення до суду, не навів поважних причин його пропуску, зазначивши лише, що причиною пропущення вказаного строку є необізнаність у правових питаннях, а про порушення своїх прав позивач дізнався із засобів масової інформації.
Суд вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст.57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково підлягають оприлюдненню.
У зв'язку з тим, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії, як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії, як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року з підстав пропуску річного строку звернення до суду (дата подання позову – 21.09.2009 року).
Відмовляючи в задоволені позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії.
Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-IV були внесені зміни, в тому числі й до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема, до ст.6.
Зазначена стаття була викладена в такій редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-УІ, 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі, положення п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (стосується внесення змін до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»).
Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Згідно п.5 резолютивної частини рішення Конституційного суду від 22 травня 2008 року, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У пункті 6 рішення КСУ, зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Дані зміни стосуються періоду з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Вимоги ж позивача щодо зобов'язання ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» у 2008 році, підлягає задоволенню, відповідно до вимог ч.2 ст.99, ст.100 КАС України, лише з 21 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 рік.
Що стосується вимог позивача щодо виплати державної соціальної допомоги за період з 01.01.2009 року у розмірі встановленому ст. 6 Закону України від 18.11.2004 № 2195-ІУ „Про соціальних захист дітей війни" , то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року №835-6 передбачено надання права Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених бюджетними програмами.
Аналіз приписів даної норми передбачає різновиди соціальних виплат, розміри яких встановлюються КМУ, а саме, які: визначаються від розміру заробітної плати; в абсолютних сумах; у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Окремою бюджетною програмою о «Дотації Пенсійному Фонду України». Порядок взаємодії Міністерства фінансів України як головною розпорядника коштів державного бюджету та відповідальних виконавців бюджетних програм на всіх стадіях бюджетного процесу відповідно до статті 8 Бюджетного Кодексу України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2007 року №662 (зареєстрований Міністерством юстиції 19 червня 2007 року за №673/13940). Пунктом 1.4 даного Порядку передбачено, що до системи головного розпорядника коштів, крім центрального апарата міністерства фінансів України, входять вісім відповідальних виконавців серед них Пенсійний фонд України.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2009 рік, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 року №235. Видатки зазначеного бюджету сформовані, у тому числі, за рахунок коштів Державного бюджету України.
28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №530 (із змінами, винесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України №355 від 14 квітня 2009 року) «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», пунктом 8, якої встановлено, що дітям війни до пенсії або .щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня -48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні.
На теперішній час, ст. 71 Закону України від 26.12.2008 року № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", до теперішнього часу не визнані неконституційними.
Отже, за наявності декількох законів, а саме: Закону України від 26.12.2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та Закону України від 18.11.2004 № 2195-1V „Про соціальний захист дітей війни", норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
На підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та, керуючись ст.ст.2, 11, 17, 18, 87, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 Кузьмича до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, зобов’язання до проведення перерахунку та виплати надбавки до пенсії за віком як дитині війни за 2006-2009 роки – задовольнити частково.
Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 Кузьмича недоотриманої надбавки у 30 відсотків до пенсії за віком, як дитині війни, за період із 21 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 рік.
В іншій частині у задоволенні позову ОСОБА_1 Кузьмича до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька – відмовити.
Постанова може бути оскаржена наступним чином: заява про апеляційне оскарження постанови, може бути подана до Ворошиловського районного суду м. Донецька протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Ворошиловського районного суду м. Донецька та Апеляційного адміністративного суду Донецької області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.
Суддя Ворошиловського районного суду
м. Донецька ОСОБА_4