Копія
Справа № 2-а-8982/09/2270/1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2009 року Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:
головуючого судді Блонського В.К.,
при секретарі Варченко В.В.,
за участі:
представника позивача Богача А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому адміністративну справу за позовом споживчого товариства «Водограй – Дунаївці» м. Дунаївці Дунаєвецького району Хмельницької області до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації Хмельницької області про визнання незаконним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та розпорядження про анулювання ліцензії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправними дії відповідача та скасувати його рішення № 220669 від 06 липня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1700 грн., та розпорядження від 06 липня 2009 року № 217 а – р, про анулювання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Свій позов позивач мотивує тим, що 13.06.2009 року посадовими особами ДПІ у Дунаєвецькому районі Хмельницької області було проведено позапланову виїзну перевірку відповідача на підставі Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР. За результатами позапланової виїзної перевірки позивача на підставі акту перевірки від 13.06.2009 року № 22070078/2340 відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 липня 2009 року № 220669 в сумі 1700 грн., та розпорядження № 217 від 06 липня 2009 року про анулювання ліцензії. Таке рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та розпорядження про анулювання ліцензії відповідача позивач вважає незаконним, тому їх необхідно скасувати.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснивши суду, що 13.06.2009 року посадовими особами державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області було проведено позапланову виїзну перевірку відповідача на підставі Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами». За результатами позапланової виїзної перевірки позивача на підставі акту перевірки від 13.06.2009 року № 22070078/2340 посадовою особою регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Хмельницькій області було прийнято відносно позивача рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 липня 2009 року № 220669 в сумі 1700 грн., та розпорядження № 217 від 06 липня 2009 року про анулювання ліцензії.
Таке рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та розпорядження про анулювання ліцензії відповідача позивач вважає незаконним, тому їх необхідно скасувати.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в попередньому судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, пояснивши суду, що рішення № 220669 від 06 липня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1700 грн., та розпорядження № 217 від 06 липня 2009 року про анулювання ліцензії щодо позивача є законним, так як прийняте на підставі акту перевірки позивача, а актом перевірки зафіксовано порушення позивачем Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами».
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає, з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа – підприємець Дунаєвецькою районною державною адміністрацією Хмельницької області 07.08.2007 року за № 1 657 102 0000 000592, та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» є платником податків, зборів та обов’язкових платежів і зобов’язаний їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-12, одним із основних завдань органів державної податкової служби України є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неоподатковуваних доходів, установлених законодавством.
Згідно зі статтями 8 – 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у межах своїх повноважень здійснюють заходи щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) в установленому законом порядку.
Крім того ст. 11 ч. 1 п. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Посадовими особами державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР, на підставі наказу державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області від 29 травня 2009 року № 214 про проведення позапланової виїзної перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу з 01.06.2009 року по 30.06.2009 року.
Перевіркою встановлено, що працівником позивача 30.05.2009 року у магазині - кафе «Водограй» по вул. Шевченка у м. Дунаївці Дунаєвецького району Хмельницької області було проведено реалізацію алкогольного виробу, а саме: однієї пляшки слабоалкогольного напою «Бренді - кола» по ціні 4,50 грн., неповнолітній особі, яка не досягла 18 років, чим було порушено ст. 15 - 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР.
Факт правопорушення про продаж неповнолітній особі 30.05.2009 року у магазині - кафе «Водограй» по вул. Шевченка у м. Дунаївці Дунаєвецького району Хмельницької області, слабоалкогольного напою «Бренді - кола» встановлено протоколом про адміністративне правопорушення від 30.05.2009 року.
Із пояснень сторін судом встановлено, що рішення про накладення адміністративного стягнення на посадову особу позивача, прийняте на підставі зазначеного протоколу не скасоване та набрало законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 – 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР, забороняється продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Згідно абзацу 8 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб’єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15 – 3 цього Закону – 1700 грн., у разі повторного протягом року порушення – 3400 грн.
Відповідно до ч. 25 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі порушення вимог ст. 15 – 3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.
За результатами перевірки, на підставі акту перевірки від 13.06.2009 року, відповідачем (регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації Хмельницької області) було прийнято рішення відносно позивача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 липня 2009 року, № 220669 в сумі 1700 грн., за порушення зазначеної норми закону, тобто продаж тютюнових та алкогольних виробів неповнолітній особі.
Рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 липня 2009 року, № 220669 відповідає вимогам «Порядку надсилання органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253.
Також розпорядженням начальника регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації Хмельницької області від 06 липня 2009 року № 217 а – р анульовано ліцензію позивача на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Суд не бере до уваги пояснення представника позивача, свідка щодо того, що не було такого порушення як продаж алкогольного напою особі, яка не досягла 18 років, враховуючи наявність рішення адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дунаєвецької міської ради про накладення адміністративного стягнення на посадову особу позивача по факту проведення такого продажу, зафіксованого протоколом про адміністративне правопорушення від 30.05.2009 року.
Що стосується законності призначення та порядку проведення перевірки, то суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-12, одним із основних завдань органів державної податкової служби України є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неоподатковуваних доходів, установлених законодавством.
Згідно зі статтями 8 – 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у межах своїх повноважень здійснюють заходи щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) в установленому законом порядку.
Крім того ст. 11 ч. 1 п. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Тобто із зазначених норм закону, суд приходить до висновку, що відповідач мав право проводити перевірку діяльності позивача, щодо дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».
Ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів). Таким чином суд вважає, що правила цієї статті застосовуються тільки у тих випадках коли необхідно провести планові і позапланові виїзні перевірки щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів). Всі перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» вважаються позаплановими відповідно ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», тому суд вважає, що немає необхідності вказувати обставини для їх проведення, зазначені у ч. 6 ст.11-1 цього ж Закону у наказі про їх проведення, крім того законодавцем прямо зазначено, що рішення суду необхідне в інших випадках, тобто поза межами сфери регулювання правовідносин вказаних Законів.
Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», від 21.12.2000 року № 2181-3 передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. При цьому відповідно до п. п. 1.4 та 1.5 ст. 1 Закону України № 2181-3 штрафна санкція – плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. Отже процедури узгодження податкових зобов’язань, прийняття та оскарження податкових повідомлень, стягнення податкового боргу, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не застосовується до фінансових санкцій, передбачених Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами».
Відповідно до ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової перевірки виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби для проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Із пояснень представника відповідача, та матеріалів справи судом встановлено, що при проведенні позапланової перевірки від 13.06.2009 року, працівнику позивача було вручено під розписку копії направлення на перевірку № 363, 364 від 12 червня 2009 року про проведення позапланової перевірки з 12 червня 2009 року по 21 червня 2009 року та копія наказу № 214 від 29.05.2009 року керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки в термін з 01.06.2009 року по 30.06.2009 року.
Враховуючи викладене, аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позов необґрунтований та повністю недоведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому у його задоволенні необхідно відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. ст. 11, 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ч. 1 ст. 15 – 3, абзац 8 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ст.ст. 9, 11, 86, 159 – 163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі – з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі складена 23.11.2009 року.
Суддя В.К.Блонський
З оригіналом згідно
Суддя В.К.Блонський