ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2009 р.                                                             №2-а-5583/08/9

Хмельницький окружний адміністративний суд в складі:  

судді                                                           Фелонюк Д.Л.

при секретарі судового засідання        Буяновській М.С.

за участю представників позивача: Доронін П.М. - за довіреністю від 10.09.2008 року

Алексєєнко О.С. - директор

представників відповідача: Коваль І.І. – за довіреністю від 27.05.2009 року №15578/9/10

Супруновська В.М. – за довіреністю від 7.10.2008 року №29271/9/10

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Астіко” до державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.06.2008 року №0001582301/0/4972, №0001592301/0/4973    

У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Астіко” звернулось в суд з позовом до державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.06.2008 року №0001592301/0/4973, яким позивачеві визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 80226 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 53484 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 26742 грн. та №0001582301/0/4972, яким визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 133968 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 89312 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 44656 грн., прийняті на підставі акту №4997/23-4/32118377 від 13.06.2008 року про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року.

На думку позивача, податкові повідомлення-рішення є незаконними і підлягають скасуванню, оскільки грунтуються на безпідставних висновках відповідача.

Позивач вважає, що викладенні в акті висновки відповідача щодо безпідставного включення до валових витрат послуг по вантажних перевезеннях здійснених ТОВ „Забота” так як під час перевірки не надано товаро-транспортних накладних не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки Законом України „Про прибуток” не вимагається (не передбачено) підтвердження суми валових витрат документами оформленими відповідно до ст.9 Закону Україхни „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та інших нормативно-правових документів (в т.ч. товаро-транспортних накладних), при перевірці надано акти виконаних робіт. Щодо висновків про включення до складу валових витрат витрат по придбанню товарів у контрагентів (ПП „Астра”, ТОВ „Світло-Сервісна Компанія”, ТОВ „Альянс-Сервіс”, ТОВ „Рембудкомплект”), які згідно бази даних пошуково-довідкової системи ДПА України та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб в реєтрі не перебувають та не реєструвалися вважає, що посилання на витяги державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців не є належним доказом, оскільки в витягах (довідках) зазначено, що реєстр знаходиться у стані формування, вказує, що відомості про юридичних  осіб є неповними. Щодо зобов’язань по податку на додану вартість зазначає, що висновки відповідача є неправомірними, оскільки позивач в правовідносинах з вищезазначеними контрагентами виступає як покупець та відповідно до Закону України „Про ПДВ” платник податку повинен надати покупцю податкову накладну, зазначає, що всі суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними.    

Повноважні представники відповідача проти позову заперечують, вважаючи, що оспорювані податкові повідомлення-рішення від 26.06.2008 року №0001592301/0/4973, яким позивачеві визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 80226 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 53484 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 26742 грн. та №0001582301/0/4972, яким визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 133968 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 89312 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 44656 грн. є обгрунтованими та відповідають нормам чинного законодавства, просять у позові відмовити. Зазначають, що оспорювані податкові повідомлення-рішення винесені за результатами виїзної планової перевірки згідно акту перевірки №4997/23-4/32118377 від 13.06.2008 року, якою встановлені порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 89312 грн., пп.7.2.1, пп.7.2.4, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 53484 грн.. В письмових запереченнях  вказують на те, що позивачем включено до складу валових витрат витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та віднесені витрати по придбанню товарів у суб’єктів господарювання , які згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в реєстрі не перебувають, не реєструвались та не набували статусу юридичних осіб, що призвело до завищення валових витрат. Щодо порушення вимог Закону України „Про податок на додану вартість” то позивачем до складу податкового кредиту включено суми ПДВ придбаних товарів по операціям від суб’єктів господарювання, державна реєстрація та реєстрація платника податку на додану вартість яких відсутня, індивідуальні податкові номера, свідоцтва про реєстрацію в якості платників податку на додану вартість свідчать про невідповідність вимогам всіх податкових накладних виданих підприємствами (ПП „Астра”, ТОВ „Світло-Сервісна Компанія”, ТОВ „Альянс-Сервіс”, ТОВ „Рембудкомплект”) та безпідставність включення позивачем відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість.  

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в її взаємному зв’язку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід залишити без задоволення на підставі наведеного нижче.

Товариство з обмеженою відповідальністю „АСТІКО” зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 08.08.2002 року №16731200000003891, видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №830745, взято на податковий облік 16.08.2002 року в ДПІ у м.Хмельницькому за №8384.

В період часу з 25.04.2008р. по 06.06.2008р. (термін проведення перевірки продовжувався згідно наказу ДПІ у м.Хмельницькому №565 від 30.05.2008р.) працівниками  державної податкової інспекції у м.Хмельницькому на підставі направлення від 25.04.2008р. №004565, від 30.05.2008р. за №004647 відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю „АСТІКО” вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №4997/23-4/32118377 від 13.06.2008 року, відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення п.5.1 п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 89312 грн., пп.7.2.1, п.п.7.2.4, п.п.7.2.6, п.7.2, п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.97р. із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 53484 грн..  

На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Хмельницькому від 26.06.2008 року №0001592301/0/4973, яким позивачеві визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 80226 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 53484 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 26742 грн. та №0001582301/0/4972, яким визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 133968 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 89312 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 44656 грн..

Підставою для визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток є викладені в акті виїзної планової перевірки висновки відповідача щодо включення до складу валових витрат витрат не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про податок на прибуток підприємств”) по вантажних перевезеннях здійснених ТОВ „Забота” в сумі 89832 грн., відсутні основні документи на перевезення вантажів, а саме товаро-транспортні накладні та дорожні листи автомобіля, що підтверджують отримання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом; по придбанню товарів у суб’єктів господарювання, які згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в реєстрі не перебувають, не реєструвались та не набували статусу юридичних осіб, а саме ПП „Астра” в сумі 64849 грн., ТОВ „Світло-Сервісна Компанія” в сумі 31623 грн., ТОВ „Альянс-Сервіс” в сумі 54311 грн., ТОВ „Рембудкомплект” в сумі 116635 грн., на загальну суму 267418 грн. за нікчемними правочинами, оскільки укладення угод, в яких на стороні продавців діяли особи, які не були зареєстровані у визначеному законодавством порядку юридичними особами, не набули статусу юридичної особи та платника податків, не мали наміру створювати підприємство та займатись підприємницькою діяльністю та законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання податкової і бухгалтерської звітності є нікчемним правочином. Підставою для визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість є викладені в акті виїзної планової перевірки висновки відповідача щодо включення до складу податкового кредиту суми ПДВ придбаних товарів по операціям від суб’єктів господарювання, державна реєстрація та реєстрація платника податку на додану вартість яких відсутня: за період з 01.01.2005р. по 31.12.07р. позивач одержав податкові накладні, які відображено в реєстрах обліку придбання товарів (робіт, послуг) від ПП „Астра” -12970 грн., ТОВ „Світло-Сервісна Компанія” – 6325 грн., ТОВ „Альянс-Сервіс” – 10862 грн., ТОВ „Рембудкомплект” – 23327 грн.. Індивідуальні податкові номера, свідоцтва про реєстрацію в якості платників податку на додану вартість свідчать про невідповідність вимогам всіх податкових накладних, виданих зазначеними підприємствами та безпідставність включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість.  

Судом встановлено, що до складу валових витрат ТОВ „АСТІКО” віднесло вартість вантажних перевезень виконаних ТОВ „Забота” на підставі актів виконаних робіт від 01.06.2005р. – 12062 грн., від 30.06.2005р. – 15320 грн., від 31.07.2005р. – 4750 грн., від 31.09.2005р. – 6250 грн., від 27.10.2005р. – 5250 грн., від 29.11.2005р. – 7000 грн., від 30.06.2006р. – 15000 грн., від 31.07.2006р. – 24200 грн. на загальну суму 89832 грн..

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.  

Відповідно до п.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Згідно ч.2 статті 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.  

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"). Порядок створення, прийняття і відображення підприємствами у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. N 168/704. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Якщо законодавством не встановлені типові форми первинних документів, оформлення господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити, визначені вищезазначеними Законом України та Положенням. До документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, відносяться накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, товарно-транспортна накладна та інше. Типові форми єдиної первинної транспортної документації, в т.ч. товарно-транспортну накладну, затверджено спільним наказом Міністерства транспорту та Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 р. №488/346 та введено в дію з 1 січня 1996 р. Відповідно до п.2 зазначеного наказу ведення зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим. Пунктом 11.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Згідно до ст.48 Закону України від 05.04.2001р. "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати та пред'являти особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті і в сфері безпеки дорожнього руху, документи, згідно яких виконуються вантажні перевезення. Для водія такими документами є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортні засоби, ліцензійна картка, шляховий лист, а також товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

З урахуванням зазначеного, у випадку відсутності первинної транспортної документації, що підтверджує отримання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом, в даному випадку товарно-транспортної накладної, платник податку не має підстав віднести такі витрати до складу валових витрат. Крім того, у відповідності до відповіді на запит ДПІ у м.Хмельницькому до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ НВП „Забота” з питань взаємовідносин із ТОВ „АСТІКО” за 2005-2006рр. остання повідомила, що згідно листа ТОВ НВП „Забота” №24 від 11.08.2008 р. останнє за період з 01.06.2005р. по 31.06.2005р. не мало ніяких фінансово-господарських відносин з позивачем.

Встановлено, що до складу валових витрат ТОВ „АСТІКО” віднесено витрати на придбання товарів  (будівельні матеріали) на загальну суму 267418 грн. без ПДВ у суб’єктів господарювання: ПП "Астра" (код ЄДРПОУ 20296627) в сумі 64849 грн., ТОВ "Світло-Сервісна Компанія" ( код ЄДРПОУ 22927931) в сумі 31623 грн., ТОВ "Альянс-Сервіс" ( код ЄДРПОУ 21194016) в сумі 54311 грн., ТОВ "Рембудкомплект" (код 32933723) в сумі 116635 грн., які в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств не перебувають, не реєструвались та не набували статусу юридичних осіб.

Відповідно до розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, системна, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Відповідно до ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання - учасниками господарських відносин - є господарські організації - юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому порядку. Згідно ст.218 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідно до ст.91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.          

Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним і визнання його недійсним судом не вимагається. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав та свобод людини та громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Укладення угод, в яких на стороні продавців діяли особи, які не були зареєстровані у визначеному законодавством порядку юридичними особами, не набули статусу юридичної особи  та  платника  податків,  не  мали  наміру  створювати  підприємство  та  займатись підприємницькою діяльністю та законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання податкової і бухгалтерської звітності, є нікчемним правочином, оскільки такими неправомірними діями вказані особи уникали оподаткування, тобто вживали заходів щодо незаконного заволодіння майном держави у вигляді податкових надходжень. Згідно ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Отже, документи, що видаються на виконання нікчемних правочинів не створюють юридичних наслідків.

Крім того, ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” встановлює, що у разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Перевіркою правильності визначення валового доходу порушень не встановлено. Проте, цей факт аж ніяк не свідчить про правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей у ПП „Астра”, ТОВ „Світло-Сервісна Компанія”, ТОВ „Альянс-Сервіс”, ТОВ „Рембудкомплект” в розмірі 267418,00 грн. у фіктивних суб'єктів господарювання, які не набули статусу юридичних осіб та не зареєстровані платниками податків. Будь-які документи, підписані такими особами, в т.ч. видаткові та податкові накладні не мають юридичної значимості та не можуть підтверджувати валових витрат Позивача, оскільки не відповідають вимогам, встановленим для документів первинного бухгалтерського обліку.

Крім того, для інформування платників податку Державна податкова адміністрація України не пізніше 2, 12 та 22 числа кожного місяця оприлюднює на web-сайті Державної податкової адміністрації України (www.sta.gov.ua) дані з Реєстру із зазначенням найменування платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номера Свідоцтва або Спеціального свідоцтва, дати його початку дії, а також інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи рішенням суду у відповідності до Наказу ДПА України №79 від 01.03.2000р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за N208/4429, яким затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість.

З наведених вище положень законодавства випливає, що на момент «здійснення операцій» позивачу було або мало бути відомо про відсутність реєстрації його контрагентів - ПП „Астра”, ТОВ „Світло-Сервісна Компанія”, ТОВ „Альянс-Сервіс”, ТОВ „Рембудкомплект” як юридичних осіб у Єдиному державному реєстрі, а тим більше, відсутність їх реєстрації в якості платників ПДВ, а тому позивач не вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Судом встановлено, що на порушення п.п.7.2.1., п.п.7.2.4, п.п.7.2,6 п.7.2 , п.п. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем до складу податкового кредиту включено суми ПДВ придбаних товарів по операціям від суб'єктів господарювання, державна реєстрація та реєстрація платника податку на додану вартість яких відсутня ПП „Астра”, ТОВ „Світло-Сервісна Компанія”, ТОВ „Альянс-Сервіс”, ТОВ „Рембудкомплект”. Позивач за період з 01.01.2005р. по 31.12.2007 року одержав податкові накладні від ПП "Астра" (код за ЄДПРОУ 20296627) №0000067 від 03.06.2005р. на суму 59751,89 грн. (в т.ч. ПДВ – 9958,65 грн.), №0000161 від 30.11.2005р. на суму 18067,15 грн. (в т.ч. ПДВ – 3011,19 грн.), розрахунки з ПП „Астра” проводились грошовими коштами за готівкові кошти (квитанції до прибуткового касового ордеру №43 від 3.06.2005р., №46 від 06.06.2005р., №50 від 08.06.2005р., №52 від 09.06.2005р., №53 від 10.06.2005р., №57 від 13.06.2005р., №59 від 14.06.2005р., №60 від 30.11.2005р., №61 від 01.12.2005р.); ТОВ "Світло-Сервісна Компанія" (код за ЄДПРОУ 22927931) №0000117 від 06.08.2007р. на суму 37947,86 грн. (в т.ч. ПДВ – 6324,64 грн.) розрахунки з ТОВ „Світло-сервісна компанія” проводились грошовими коштами за готівкові кошти (квитанції до прибуткового касового ордеру №88 від 08.08.2007р., №89 від 09.08.2007р., №86 від 06.08.2007р., №87 від 07.08.2007р.); ТОВ "Альянс-Сервіс" (код за ЄДПРОУ 21194016) №0000112 від 24.08.2006р. на суму 65172,97 грн. (в т.ч. ПДВ – 10862 грн.) розрахунки з ТОВ "Альянс-Сервіс" проводились грошовими коштами за готівкові кошти (квитанції до прибуткового касового ордеру №77 від 25.08.2006р., № 76 від 24.08.2006р., №82 від 01.09.2006р., №81 від 31.08.2006р., №79 від 29.08.2006р., №78 від 28.08.2006р., №80 від 30.08.2006р.); ТОВ „Рембудкомплект" (код за ЄДПРОУ 32933723) №0000146 від 20.09.2007р. на суму 34206 грн. (в т.ч. ПДВ – 5701 грн.), №0000022 від 19.01.2007р. на суму 23199,35 грн. (в т.ч. ПДВ – 3866,56 грн.), №0000158 від 27.09.2007р. на суму 3855 грн. (в т.ч. ПДВ – 642 грн.), №0000014 від 10.01.2007р. на суму 11780,65 грн. (в т.ч. ПДВ – 1963,44 грн.), №0000019 від 15.01.2007р. на суму 23940 грн. (в т.ч. ПДВ – 3990 грн.), №0000160 від 30.11.2005р. на суму 9801,60 грн. (в т.ч. ПДВ – 1633,60 грн.), №0000094 від 24.07.2006р. на суму 33179,81 грн. (в т.ч. ПДВ – 5529,97 грн.) розрахунки з ТОВ „Рембудкомплект" проводились грошовими коштами за готівкові кошти (квитанції до прибуткового касового ордеру №22 від 30.11.2005р., №68 від 24.07.2006р., №69 від 25.07.2006р., №71 від 27.07.2006р., №70 від 26.07.2006р., №3 від 10.01.2007р., №4 від 11.01.2007р., №7 від 15.01.2007р., №8 від 16.01.2007р., №9 від 17.01.2007р., №11 від 19.01.2007р., №12 від 22.01.2007р., №13 від 23.01.2007р., №243 від 24.09.2007р., №241 від 20.09.2007р., №242 від 21.09.2007р., №244 від 25.09.2007р., №251 від 27.09.2007р.), які відображено в реєстрах обліку придбання товарів (робіт, послуг) та безпідставно включено до податкового кредиту суми ПДВ по придбанню в розмірі 53 484,00 грн., а саме:

- ПП  „Астра"  (індивідуальний  податковий  номер-202966215043,  свідоцтво  платника  ПДВ-22447642) в розмірі 12970 грн.

- ТОВ "Світло-Сервісна Компанія" (індивідуальний податковий номер-253904126105, свідоцтво платника ПДВ-37482152) в розмірі 6325 грн.

- ТОВ "Альянс-Сервіс" (індивідуальний податковий номер-211940222258, свідоцтво платника ПДВ-39318551) в розмірі 10862 грн.

- ТОВ „Рембудкомплект" (індивідуальний податковий номер-329337222257, свідоцтво платника ПДВ-36362468) в розмірі 23327 грн..

Індивідуальні податкові номера, свідоцтва про реєстрацію в якості платників податку на додану вартість свідчать про невідповідність вимогам всіх податкових накладних, виданих зазначеними підприємствами та безпідставність включення позивачем відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно п.1.7 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 ст.7 цього Закону визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, у підпункті 7.4.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. При цьому п.п.7.2.1 ст.7 зазначеного Закону визначено, що податкова накладна повинна містити: порядковий номер і дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку в цифровому значенні; загальну суму коштів, шо підлягають сплаті з урахуванням податку. Відсутність хоча б одного з цих реквізитів позбавляє покупця права на включення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість на підставі такої накладної. А відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону, встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У відповідності до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97р. N165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97р. за N233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно п.5 цього Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку. Визнання податкової накладної недійсною в судовому порядку не є необхідною передумовою для виключення із складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, вказану у таких накладних.

Як вбачається з поданих в матеріали справи відповідей державних реєстраторів виконавчих комітетів Одеської міської ради від 29.04.09р. №21500, Дніпропетровської міської Ради від 28.04.2009р. №11/17-179, Голосіївської районної у м.Києві державної адміністрації від 28.04.2009р. №524-372, Харківської районної державної адміністрації від 27.04.2009р. №182, Головного управління статистики у Хмельницькій області від 23.04.2009 року №03-03-303, поданих позивачем копій податкових накладних, зазначені податкові накладні оформлені з порушеннями порядку складання, а саме невідповідність індивідуального податкового номеру та номеру свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ. Крім того, зазначені податкові накладні виписані суб'єктами господарювання які на момент складання податкових накладних не були платниками ПДВ. Таким чином, видані не зареєстрованими особами в податковому органі податкові накладні від ПП „Астра”, ТОВ „Світло-Сервісна Компанія”, ТОВ „Альянс-Сервіс”, ТОВ „Рембудкомплект” не надають права позивачу відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Суд не бере до уваги висновок № 12295 від 28 травня 2009 року судово-економічної експертизи, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз з таких підстав.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.10.2008 року про призначення судово-економічної експертизи на її вирішення судом поставлене питання, яке на думку, суду потребувало спеціальних знань галузі бухгалтерського обліку: чи підтверджується документально зазначене в акті "Про результати виїзної планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю „Астіко” код за ЄДРПОУ 32118377 з питань дотримання вимог податкового , валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2007р." від 13.06.2008р. висновки ДПІ у м. Хмельницькому, на підставі яких визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток  в сумі 133968 грн. (в т.ч. основний платіж - 89312 грн., штрафні (фінансові) санкції - 44658 грн.) спірним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Хмельницькому від 26.06.2008р. №0001582301/0/4972 та податку на прибуток на додану вартість в сумі 80226 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням від 26.06.2008р. №0001592301/0/4973. Проте, замість аналізу первинних документів, якими оформлені господарські операції позивача та ТОВ „Забота”, ПП „Астра”, ТОВ „Світло-Сервісна Компанія”, ТОВ „Альянс-Сервіс”, ТОВ „Рембудкомплект” та правомірності їх відображення в податковому і бухгалтерському обліку, експертом фактично на основі аналізу діючого цивільного та податкового законодавства здійснена правова оцінка взаємовідносин позивача з контрагентами.  

 Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що  в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

 Разом з тим, відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Судом встановлено, що податкові зобов’язання до позивача застосовані відповідачем правомірно та в межах визначених законодавством України, підстав для скасування податкових повідомлень-рішень №0001592301/0/4973, №0001582301/0/4972 від 26.06.2008 року судом не встановлено.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги позивача не відповідають вимогам закону, відповідно в позові належить відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В позові товариства з обмеженою відповідальністю „Астіко” до державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про визнання протиправними та скасування  податкових повідомлень-рішень від 26.06.2008 року №0001582301/0/4972, №0001592301/0/4973  відмовити.

Згідно    ст.ст. 185-186 КАСУ  сторони та   інші     особи, які   беруть участь у  справі  мають право    оскаржити  в    апеляційному  порядку Постанову повністю або частково. Заява про     апеляційне    оскарження   подається протягом  10 днів з дня проголошення,  апеляційна  скарга  подається протягом  20 днів після подання   заяви по апеляційне оскарження. Подаються  до  Львівського  апеляційного   адміністративного суду     через  суд  першої інстанції.

Згідно ст.  254 КАСУ  Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ  набирає законної сили  після   закінчення    строку  подання   заяви  про апеляційне   оскарження , якщо таку    заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складений та підписаний  21.10.2009р.

Суддя                                                      Фелонюк Д.Л.