ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2009 р. №2-а-8202/09/2270/9
Хмельницький окружний адміністративний суд в складі :
судді Фелонюк Д.Л.
при секретарі судового засідання Буяновській М.С.
за участю позивача: ОСОБА_1
представника позивача: Зозуля П.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Хмельницького міського відділу УМВС України в Хмельницькій області про визнання незаконними дій та зобов’язання до вчинення дій
У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 КАС України.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Хмельницького міського відділу УМВС України в Хмельницькій області про визнання незаконними дій відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Хмельницького міського відділу УМВС України в Хмельницькій області щодо відмови в реєстрації в кімнаті НОМЕР_1 в гуртожитку, що розташований по АДРЕСА_1, зобов’язання зареєструвати його в кімнаті НОМЕР_1 в гуртожитку, що розташований по АДРЕСА_1. Вважає, що відмова відповідача є незаконною, вказує, що неодноразово звертався до ВАТ АК „Адвіс” з проханням зареєструвати його в кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку, що розташований по АДРЕСА_1, але згоду не отримав. Відмову вважає незаконною та просить задоволити позов.
Позивач, повноважний представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримують, наполягають на їх задоволенні, обґрунтовуючи наданими в матеріали справи доказами.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, 2.10.2009 року до суду надіслав письмову заяву відповідно до якої просить справу розглядати без їх участі.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази вважає позов таким, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач звернувся з заявою на ім’я Президента України щодо реєстрації місця проживання, вказана заява розглянута відповідачем та на неї надано відповідь позивачу №61/Л від 23.06.2008 року, з питань реєстрації місця проживання позивач до відповідача не звертався, матеріали на реастрацію не подавав.
Судом встановлено, що позивач звертався із відповідною заявою до Машинобудівного відкритого акціонерного товариства „АК АДВІС”, заява розглянута та на неї надано відповідь позивачу 22.07.2009 року №274. Відмова обґрунтована тим, що позивач не є працівником заводу, був поселений в гуртожиток, як виключення – за клопотанням міськвиконкому, тимчасово до 12.08.2006 року, термін прописки не продовжували в зв’язку з надходженням скарг від мешканців гуртожитку.
Відповідно до п.1 Примірного положення про гуртожитки затвердженого Постановою Ради Міністрів Української РСР від 03.06.1986р. №208 встановлено порядок надання жилої площі в гуртожитках підприємств, установ, організацій, користування цими гуртожитками та їх утримання, визначено, що гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання. Пунктом 9 Примірного положення про гуртожитки визначено, що жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу (п.10).
Відповідно до ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» для реєстрації місця проживання особи, особа подає письмову заяву, паспортний документ, квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати, два примірника талона про зняття з реєстрації.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За таких обставин, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений не обґрунтовано, не підтверджений належними доказами та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складений та підписаний 19.10.2009р.
Суддя Фелонюк Д.Л.