Справа № 2-4040 /09/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2009 року Київський районний суд м.Харкова в складі:
головуючого судді Бородіной Н.М.
при секретарі Вітковської О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до КВЖРЕП №2 Київського району м.Харкова, Київський ВДВС Харківського міського управління юстиції про стягнення коштів,-
встановив:
Позивачі звернулись у суд з позовом в якому просять суд, з урахуванням уточнень, стягнути з КВЖРЕП №2 Київського району м. Харкова на користь ОСОБА_2 суму боргу з врахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, що складає розмірі 85673,65 грн., моральної шкоду у розмірі 10000 грн.; на користь ОСОБА_1 суму боргу з врахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, що складає 8097,14 грн., моральну шкоду у розмірі 20000 грн.
В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23.04.07р. по справі №2-183/07/08 постановлено стягнути з КЖЕП №2 Київського району м. Харкова на користь ОСОБА_2 на відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди 42122 грн. Стягнути з КЖЕП №2 Київського району м. Харкова на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої матеріальної шкоди, витрат пов'язаних зі сплатою експертизи, сплачений судовий збір, витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи, витрати пов'язані зі сплатою послуг адвоката, відшкодування моральної шкоди, всього стягнути 3981,01 грн.
На примусове виконання зазначеного рішення виданий виконавчий лист та постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження. В добровільному порядку рішення суду КВЖЕРЕП №2 Київського району м.Харкова не виконано. По теперішній час рішення суду не виконано та відповідач, який є правонаступником КЖЕП №2 Київського району м. Харкова, кошти позивачам не сплатив, а тому на підставі ст.ст. 23, 625 та 1167 ЦК України просить стягнути саме з КВЖРЕП №2 Київського району м.Харкова заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, за весь термін прострочення зобов’язання, а також спричинену моральну шкоду.
Відповідач – КВЖРЕП №2 Київського району м. Харкова проти позову заперечує, зазначаючи що провадження у даній справі підлягає закриттю на тій підставі, що спір між тими ж сторонами про той самий предмет спору вже розглянутий та прийняте судове рішення.
Співвідповідач - Київський ВДВС ХМЮ, в судовому засіданні зазначив, що здійснив усі заходи, щодо виконання рішення суду та частково рішення виконано, а саме в частині стягнення КЖЕП №2 Київського району м. Харкова на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 346015 грн. В частині стягнення з КЖЕП №2 Київського району м. Харкова на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 42122 грн. рішення суду по теперішній час не виконано, у зв’язку з відсутністю у КВЖРЕП №2 Київського району м. Харкова коштів, та на даний час накладений арешт на незавершене будівництво господарського призначення по вул.Саперній, 10-б та вчинюються дії направлені на можливість його реалізації в рахунок погашення заборгованості.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23.04.2007р. позовні вимоги по справі №2-183/07/08 задоволені частково. Стягнуто з КЖЕП №2 Київського району м. Харкова на користь ОСОБА_2 на відшкодування завданої матеріальної шкоди 41622 грн., моральної шкоди 500 грн.; стягнуто з КЖЕП №2 Київського району м. Харкова на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої матеріальної шкоди, витрат пов'язаних зі сплатою експертизи, сплачений судовий збір, витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи, витрати пов'язані зі сплатою послуг адвоката, відшкодування моральної шкоди, всього стягнути 3981,01 грн. Постановою Апеляційного суду Харківської області від 12.09.2007р. рішення суду змінено в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 625 грн.
На виконання рішення суду видані виконавчі листи про стягнення з КЖЕП №2 Київського району м. Харкова на користь ОСОБА_2 на відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди коштів в загальній сумі 42122 грн.; про стягнення з КЖЕП №2 Київського району м. Харкова на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої матеріальної шкоди, витрат пов'язаних зі сплатою експертизи, сплачений судовий збір, витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи, витрати пов'язані зі сплатою послуг адвоката, відшкодування моральної шкоди, всього 3981,01 грн.
01.10.2007 р. головним державним виконавцем Яготинським
А.А. були винесені постанови про відкриття виконавчого
провадження по виконанню рішення суду по справі №2-183/07/08 Київським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управляння юстиції .
23.09.2008 р. старшим державним виконавцем Свиридовим І.Б. була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження згідно п.8 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв’язку з виконанням рішення суду в частині стягнення з КЖЕП №2 Київського району м. Харкова на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 3981,01 грн.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 13.11.2008р. змінено сторону виконавчого провадження, а саме боржника з КЖЕП №2 Київського району м.Харкова на КВЖЕРЕП №2 Київського району м.Харкова.
На теперішній час виконавчий лист про стягнення з КВЖРЕП 2 коштів у сумі 42 122 грн. на користь ОСОБА_2 не виконано, у зв’язку з відсутністю коштів у КВЖЕРЕП №2 Київського району м.Харкова та постановою державного виконавця накладений арешт на майно КВЖЕРЕП №2 Київського району м.Харкова, а саме незавершене будівництво по вул.Саперній , 10б .
Позивачі в обґрунтування своїх вимог посилаються на ст. 625 ЦК України , яка регулює умови відповідальності боржника за порушення ним грошового зобов’язання та визначає правові наслідки прострочення боржником такого зобов’язання.
Передумовою виникнення права щодо стягнення індексу інфляції за час прострочення сплати грошового зобов’язання та три відсотки річних, передбачені ст. 625 ЦК України, є взяття на себе грошового зобов’язання та порушення такого зобов’язання. В даному випадку КВЖЕРЕП №2 Київського району м.Харкова не брало на себе ніяких грошових зобов’язання перед позивачем, а грошові кошти стягнуті відповідно до рішення суду, на підставі якого видані виконавчі листи та відкрито виконавче провадження, тобто правовідносини, що існують між сторонами, виникли не з порушення грошового зобов’язання, взятого відповідачем, а з примусового виконання рішення суду.
Таким чином, після ухвалення рішення про стягнення матеріальної та моральної шкоди з КВЖРЕП 2 на користь позивачів й звернення його до виконання відносини, щодо виплати присудженої судом суми регулюються законодавством про виконавче провадження і ст. 625 ЦК України, у такому разі застосовуватися не можуть.
Більш того, в судовому засіданні позивач та представник позивача наполягали на стягнення коштів саме з КВЖЕРЕП №2 Київського району м.Харкова, вказуючи, що виконавча служба на її думку здійснила усі необхідні заходи.
Стосовно стягнення моральної шкоди, суд зазначає, наступне.
Позивачі просять стягнути моральну шкоду у зв’язку з невиконанням рішення суду на підставі ст. 1167 ЦК України, яка передбачає , що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
В роз’ясненнях, які містяться в ПП ВСУ « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди » зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Доказів того, що моральна шкода спричинена протиправними діями КВЖЕРЕП №2 Київського району м.Харкова та причинного зв’язку між шкодою, протиправними діями КВЖЕРЕП №2 Київського району м.Харкова та його вини, суду не надано.
На підставі вищевикладеного та враховуючи ст. 11 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимогах, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.3,4,10,60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-
вирішив:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
На рішення через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя підпис
Згідно з оригіналом ОСОБА_4