Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
Іменем України
Ухвала
№289/2010
18 травня 2010 року. м. Житомир.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Романова О.В.
суддів: Ткача С.О., Велидчука В.М.
з участю: прокурора Селюченко І.І.,
захисника ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_3 на постанову Богунського районного суду міста Житомира суду від 19 березня 2010 року щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, обвинуваченого за ст. 286 ч. 1 КК України.
Постановою районного суду закрите провадження по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. 286 ч. 1 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_2 26 квітня 2006 року близько 19 години 58 хвилин, керуючи власним автомобілем "BA3-21063", державний знак НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Черняхівського в місті Житомирі у напрямку до центра міста зі сторони села Тетерівка Житомирського району, в районі будинку 94, порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 9 (а, б), 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, при виникненні небезпеки для руху, яку він об'єктивно в спроможний виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, не впорався з керуванням автомобіля, виїхав на тротуарну ріжку розташовану праворуч відносно його напрямку руху, де вчинив наїзд на ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4, спричинив тілесне ушкодження середньої тяжкості.
В апеляції потерпіла ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати. На її думку суд не дослідив належним чином докази по справі, тому висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Вважає, що висновок комплексної судово-медичної експертизи відносно тяжкості фактично заподіяних тілесних ушкоджень її малолітньому сину ОСОБА_5 внаслідок ДТП, є неправильним. Він суперечить діагнозу поставленому членом комісії Київської міської офтольмогічної лікарні „Центр мікрохірургії ока ОСОБА_6, головного дитячого офтольмолога МОЗ України ОСОБА_7, завідуючого кафедрою медичного університету ім. О.О. Богомольця ОСОБА_8 про те, що часткова атрофія зорових нервів обох очей, може бути пов’язана з перенесеною черепно-мозковою травмою з ушкодженням головного мозку. Дії слідчого і прокурора при розслідуванні кримінальної справи є упередженими. Розслідування проведене не об’єктивно.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про законність постанови суду, обвинуваченого ОСОБА_2 і його захисника ОСОБА_9JL, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи учасників судового розгляду, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок слідства щодо доведеності винності ОСОБА_2 в умисному заподіянні потерпілій ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесного ушкодження, є обґрунтований, правильний, відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до вимог ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості минув строк три роки.
Даний злочин вчинено 26 квітня 2006 року. З дня його вчинення минуло 3 роки 11 місяців.
Кримінальна справа відносно ОСОБА_2 порушена і розслідування проводилось за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України. Санкція зазначеної статті передбачає відповідальність у виді штрафу, арешту або обмеження волі до 3-х років. Тому, згідно ст. 12 КК України ОСОБА_2 вчинив злочин невеликої тяжкості і провадження по його справі підлягає закриттю, у зв’язку із закінченням строків давності.
Згідно висновку судово-медичної експертної комісії ДУ Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України № 570 від 30 квітня 2009 року, ОСОБА_3 спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості, внаслідок довготривалого розладу здоров’я (більше 21 дня) у вигляді: чотирьох синців на передній поверхні лівого стегна з переходом на ділянку колінного суглобу, правої гомілки у верхній частині, на задній поверхні правого плечового суглобу, масивного синця по передньо-зовнішній поверхні правого стегна, садна на передній поверхні лівого колінного суглобу, масивної після травматичної гематоми правого стегна, яка лікувалась тривалий час у зв’язку з масивністю і від наявності якої було визначено середню тяжкість тілесного ушкодження (а. с. 180-197). Членами комісії були посадові особи найвищого державного експертного підприємства України з достатнім рівнем кваліфікації і стажем практичної роботи. Слідство і суд не мали підстав піддавати сумніву зроблений експертами комісійний висновок.
Зазначені обставини свідчать, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення, відповідно до вимог діючого законодавства.
Постановою слідчого ВР ДТП СУ УМВС України в Житомирській області від 18 лютого 2010 року, прийняте рішення про відмову у задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_3, про призначення повторної (четвертої) судово-медичної експертизи. Дане рішення не оскаржене і не скасоване.
За наведених обставин, колегія суддів не встановила підстав для задоволення апеляції та скасування постанови районного суду.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -
ухвалила:
апеляцію потерпілої ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду міста Житомира від 19 березня 2010 року, про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ст. 286 ч. 1 КК України, у зв’язку із закінченням строку давності - без зміни.
Судді: