Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

УХВАЛА

Іменем України

№631/2010

26 жовтня 2010 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Мельничук Н.М.

суддів: Андрушкевича С.З.,Фоміна Ю.В.

з участю прокурора: Селюченко І.І.

засудженого : ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Новоград-Волинського районного суду Житомирської області від 26 травня 2010 року.

Цим вироком ОСОБА_1, 29 вересня 1984 року

народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3,неодруженого, громадянина України, раніше судимого:

-4.06.1999 року за ст.ст.140ч.3,44 КК України на три роки позбавлення волі,

-5.06.2000 року за ст.ст.140ч.3,81 ч.4,42,43 КК України на п’ять років один місяць позбавлення волі з конфіскацією 1\2 частини майна,

-2.06.2008 року за ст. 185 ч.3 КК України на три роки позбавлення волі,

-21.07.2009 року умовно-достроково звільнений від відбування покарання на три місяці чотири дні,

засуджено за ст. 186 ч. 2 КК України на три роки позбавлення волі. На підставі

ст.ст. 71, 72 КК України частково приєднано не відбуте за попереднім вироком покарання і остаточно визначено чотири роки три місяці позбавлення волі.

Початок відбування строку покарання визначено з моменту затримання - 21.01.2010 року.

Питання щодо речових доказів вирішено відповідно до вимог ст.81 КПК України.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишено попереднім - утримання під вартою.

Згідно вироку, 15 жовтня 2009 року близько 13 години 30 хв. в парку відпочинку за будівлею палацу культури ім. Лесі Українки в м. Новограді-Волинському ОСОБА_1 під час руху на велосипеді наблизився до ОСОБА_2 і шляхом ривка рукою умисно відкрито заволодів його мобільним телефоном марки ”LG КР 110” вартістю 270 грн. з сім-карткою оператора мобільного зв’язку „Ді-джус” вартістю 25 грн., заподіявши потерпілому збитків на суму 295 грн. і з викраденим з місця події втік.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 ставить питання про скасування вироку суду та направлення справи на додаткове розслідування з мотивів неправильності досудового слідства та недоведеності його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину. Посилається на те, що не виривав з руки ОСОБА_2 телефон, а навпаки, що ОСОБА_2, на його прохання дав йому телефон добровільно, після чого вдарив його кулаком в обличчя, вирвав з його рук велосипед і кудись на ньому поїхав. Лише через дві години ОСОБА_2 зателефонував йому на свій телефон і запропонував обміняти телефон на велосипед, на що він погодився. Вважає, що суд таким його поясненням на досудовому і судовому слідстві належної оцінки не дав. Під час досудового слідства не досліджені тілесні ушкодження, заподіяні йому ОСОБА_2. Зазначив, що суд не звернув уваги на те, що покази ОСОБА_2, свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є неправдивими, не викликав і не допитав свідків з його боку - його батька, брата і друзів. Також, на його думку, під час і досудового слідства було порушено його право на захист, оскільки слідчий змусив його написати відмову від участі в слідстві захисника. Під час розгляді справи в суді захисник не захищав його, а в усьому погоджувався з прокурором, тому як вважав апелянт, також було порушено його право на захист.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який вимоги апеляції підтримав, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені в апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Вина ОСОБА_1 у вчинені злочину за обставин, викладених у вироку підтверджується сукупністю доказів, зібраних по справі та перевірених судом.

Крім показів потерпілого ОСОБА_2, які підтвердили свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ці покази об’єктивно підтверджуються дослідженими в судовому засіданні протоколом пред’явлення особи для впізнання від 15.10.2009 року, де потерпілий впізнав ОСОБА_1 як особу, що відкрито викрала в нього мобільний телефон, протоколом огляду місця події від 15.10.2009 року, де під час огляду ОСОБА_2 на місцевості пояснив і показав за яких обставин у нього було викрадено телефон, протоколом вилучення мобільного телефону ,,LG КР 110” у ОСОБА_1

Доводи ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції не дав оцінки заподіяним йому ОСОБА_2 тілесним ушкодженням, спростовуються постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 16.02.2010 року щодо ОСОБА_2, яка була предметом дослідження суду під час розгляду справи. Крім цього, з матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 під час досудового і судового слідства не заявляв про побиття його ОСОБА_2 і не заявляв клопотань про проведення судово-медичної експертизи щодо встановлення у нього наявності тілесних ушкоджень.

Доводи засудженого про те, що його невинуватість у скоєнні злочину можуть підтвердити свідки - його батько , брат та друзі, колегією суддів до ваги не беруться, так як в ході досудового та судового слідства він клопотань про їх допит не заявляв.

Таким чином, наведені докази, в сукупності з іншими дослідженими судом матеріалами справи, спростовують доводи засудженого ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу злочину за яким його було засуджено.

Як вбачається з матеріалів справи, слідчий, в ході досудового слідства ОСОБА_1 неодноразово роз’яснював його право мати захисника, від якого він відмовлявся, вказуючи про це власноручно в протоколах роз’яснення права на захист ( а.с.69,70,74-76, 101-103). При цьому ОСОБА_1 зазначав, що бажає захищатися самостійно.

Доводи апеляції засудженого іншого характеру, що під час досудового та судового слідства були порушені його права на захист внаслідок того, що розгляд справи проводився з участю захисника, який неналежним чином його захищав, спростовуються протоколом судового засідання.

При роз’яснені головуючим в суді прав підсудного, ОСОБА_1 заявив, що просить призначити йому захисника. Тому постановою суду від 20.04.2010 рок його захисником було призначено адвоката ОСОБА_5, з чим ОСОБА_1 погодився.

Як вбачається з протоколу судового засідання, адвокат ОСОБА_5 брав участь в розгляді кримінальної справи, дослідженні доказів, дебатах.

За таких обставин, колегія суддів, визнає апеляційні доводи засудженого в цій частині безпідставними.

Як видно з матеріалів справи, слідчі органи і суд дослідили всі обставини, які могли мати значення для справи, порушень вимог кримінального-процесуального закону, які тягнуть за собою скасування вироку, у тому числі й тих, які б були пов’язані із забезпеченням права ОСОБА_1 на захист, перевіркою справи не виявлено, як і даних, які б могли свідчити про прояви упередженості щодо нього з боку слідчих органів чи суду.

Суд першої інстанції призначив покарання ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 65 КК України з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого, даних про його особу, конкретних обставин справ та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Призначене ОСОБА_1 остаточне покарання за правилами ст. 71,72 КК України колегія суддів вважає за своїм видом та розміром справедливим.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новоград-Волинського районного суду Житомирської області від 26 травня 2010 року щодо нього – без зміни.

Судді: