Справа № 2-а-1236/2009р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2009 року, Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого-судді - Орінко В. В.
при секретарі - Зербул С.В.
з участю представника відповідача ОСОБА_1., дов.№ 233/07-33 від 09.02.2009 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець, в залі засідань Бобринецького районного суду справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати відмову управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі протиправною та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь недоплачену, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 4471, 20 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання щомісячної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак така допомога відповідачем йому не виплачувалась, а тому звернувся до суду.
Позивач в судове засідання не з’явився, але в позовній заяві просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та надала свої заперечення.
Суд, вислухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши інші докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч.1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, вказані обставини підтверджуються відміткою в пенсійному посвідченні серії НОМЕР_1, виданого на ім’я ОСОБА_2.
За правилами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена п.12 ст.71 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.2007 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.
Законом України “Про Державний бюджет на 2008 рік”, а саме п.2 ч.41 ст.85 було внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та визначено, що на 2008 рік щомісячна соціальна допомога виплачується в розмірі надбавки встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року вищезазначені зміни визнані неконституційними та втратили чинність з дня їх ухвалення.
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов’язковим до виконання на території України та відповідно до ст.73 Закону України “Про Конституційний Суд України” у разі, якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність .
Таким чином, після прийняття вищезазначених рішень Конституційного Суду України, а також враховуючи те, що дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялася на 2009 рік чинним законодавством, відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року.
Встановлені в судовому засіданні обставини дають підставу суду зробити висновок про те, що в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року право позивача на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", було обмежено відповідачем, який незаконно не здійснив відповідний перерахунок та виплату пенсії у відповідності до зазначеної норми Закону без належних для цього правових підстав, а тому суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача по справі управління Пенсійного фонду України у Бобринецькому районі, щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є протиправною.
Крім того, суд зобов’язує відповідача усунути порушення прав позивача шляхом здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по час звернення до суду.
Доводи представника відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії та відсутності відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищеннями.
В частині вимог позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити фіксовану суму підвищення пенсії на його користь в розмірі 4471, 20 грн., то в цій частині в задоволенні позову слід відмовити у зв'язку з наступним.
Відповідно до п.2 Постанови КМУ від 03 січня 2002р. №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів" розрахунок підвищень передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" провадиться, виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.
Згідно п.1 Постанови КМУ від 15 квітня 2003 року № 544 "Про підвищення розмірів трудових пенсій" мінімальний розмір пенсії, передбачений для обчислення трудових пенсій за віком, встановлюється у сумі 50 гривень.
Статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
У зв'язку з наявністю декількох визначених нормативними актами розмірів мінімальної пенсії за віком для певних категорій осіб, серед яких відсутня така категорія, як "діти війни", суд не може самостійно визначати який саме розмір необхідно брати за основу у даному випадку, оскільки це має бути визначено на законодавчому рівні, крім того Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нарахування та перерахунок пенсій віднесено до компетенції відповідних органів Пенсійного фонду, а не судових органів, а тому саме відповідач зобов'язаний здійснити нарахування пенсії позивачу та підвищення до неї.
Щодо позовних вимог в частині визнання дій відповідача у 2006 році неправомірними та стягнення за 2006 рік підвищення до пенсії у відповідності до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", то вони також задоволенню не підлягають, оскільки дія цієї норми була зупинена на 2006 рік Законом України "Про Державний бюджет на 2006 рік" №3235 від 20.12.2005 року, та з приводу неконституційності цієї норми Рішень Конституційного Суду України не приймалось, тому підстав для нарахування позивачу підвищення до пенсії у 2006 році у відповідача не було. Також суд враховує те, що вимоги за 2006 рік заявлені позивачем з пропуском строку звернення до адміністративного суду визначеного ч.2 ст.99 КАС України без поважних причин, на чому наполягає відповідач.
На підставі ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, про захист яких вони просять.
Приймаючи до уваги вимоги позивача, а також встановлені судом та підтверджені матеріалами справи обставини щодо дій відповідача у період 2006-2009 рр., який після прийняття Конституційним Судом України рішення №9-рп/2007 та № 10- рп/ 2008 не тільки повинен був діяти відповідно до вимог ст.6 Закону 3 2195-ІУ від 18.11.2004р., а й зобов’язаний був роз’яснити позивачу про відновлення права на отримання пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що зроблено не було, а тому суд вважає за доцільне з наявності підстав, поновити строк звернення до суду, який пропущено з поважних причин.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 6, 10 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 28, 58 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування", ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Законом “Про Державний бюджет на 2008 рік”, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008, ст.ст. 2, 7, 11, 69-71, 99, 158-163, 256 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_2 строк звернення до адміністративного суду за захистом прав від протиправних дій управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області.
Відмовити ОСОБА_2 у відновленні пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав за 2006 рік.
Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 04.11.2009 рік.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 04.11.2009 рік відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції – Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бобринецький районний суд Кіровоградської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня її складення в повному обсязі та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги.
Суддя (підпис)
Копія вірна:
Суддя В.В.Орінко