Код суду 2702

Перша інстанція

Справа № 2-2145/2006,

2-379/2007

Категорія 4

РІШЕННЯ

ІМ"Я М     УКРАЇНИ

Від 24 жовтня 2007р.. Гагарінського районного суду м. Севастополя

У складі: головуючою     Завгородньої Л.М.

При секретарі     Колб Т.П.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання право власності на 1\2 частку квартири,  право власності на торговий ларьок і стягненні моральної шкоди і зустрічний до ОСОБА_1,  ЗАПСО «Севастопольжілстрой" позов про визнання права власності,  суд

Встановив

Позивач звернувся до суду з позовом на тих підставах,  що відповідачка обманним шляхом увійшла до нього до довір'я і заволоділа його майном,  а саме 1\2 частку квартири АДРЕСА_1 і торговим ларьком. Просить визнати за ним право власності на 1\2 частку вищезгаданої квартири і визнати право власності на торговий ларьок місце 605 на Юмашевськом ринку в м. Севастополі і стягнути з відповідачки моральну шкоду в сумі 3 000 гр.

Відповідачка і її представник з позовом не згодна і пред'явили зустрічний позов про визнання за нею право власності на всю спірну квартиру .

Представник ЗАПСО «Севастопольжілстрой» із зустрічним позовом не згодна,  пояснивши,  що договір про пайову участь в будівництві спірної квартири сторони укладали удвох,  оплату проводили практично в останній день,  із слів позивача,  затримка в оплаті була через те,  що він не міг продати будинок в м. Запоріжжі.

Вислухавши сторони і їх представників,  допитавши свідків,  вивчивши матеріали справи,  суд вважає,  що основний і зустрічний позови підлягають відхиленню.

В судовому засіданні встановлено,  що з квітня 2004 р. по липень 2005 р. сторони проживали спільно,  вели загальне господарство,  що підтверджується поясненнями сторін. З свідчень позивача убачається,  що в кінці 2003р. він познайомився з відповідачкою і десь в квітні 2004р. став проживати з нею разом,  вести загальне господарство,  не дивлячись на те,  що офіційно шлюб з дружиною ОСОБА_3не розірвав. Відповідачка знала про те,  що він продає будинок в м. Запоріжжі,  запропонувала укласти договір про пайове будівництво житлового будинку із   ЗАПСО «Севастопольжілстрой». Спочатку договір про пайове будівництво 3-х кімнатної квартири був оформлений на відповідачку,  а потім  переоформлений на позивача і відповідачку в рівних частках,  що підтверджується копією договору №67 від 30.12.2003р.Данный факт сторони не заперечують.

Доводи позивача,  що він довго не міг продати будинок в м. Запоріжжя,  знайшли своє підтвердження в ході судового засідання і підтверджується свідченнями його дружини ОСОБА_3,  довідкою  АН «Хораф»,  де вказано,  що в грудні 2004 р. позивач поводився до них з проханням продати будинок в м. Запоріжжі.

З пояснень позивача убачається,  що 25 .01.2005р. він отримав гроші в сумі 65 000 доларів США  від продажу свого будинку в м. Запоріжжі,  але дану операцію оформив як договір дарування на ім'я ОСОБА_4 і ОСОБА_5,  оскільки в даний період нотаріальні контори не оформляли операції продажу житлових будинків у зв'язку з тим,  що було відсутнє роз'яснення до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб" в період с.01.12.2004р. по 01.02.2005р.,  що підтверджується довідкою. Даний факт підтверджується  свідченнями свідка ОСОБА_3,  яка давала свою згоду на продаж будинку,  розпискою,  згідно якої позивач отримав від ОСОБА_6 гроші в сумі 65 000 доларів США за договором дарування житлового будинку в м. Запоріжжі.

Що стосується пояснень відповідачки,  що грошові кошти в сумі 146802 гр.,  які були внесені в касу   ЗАПСО «Севастопольжілстрой» 27.01.2005р.,  це її гроші,  з яких частина позичила їй її матір,  а частина з них - її особисті заощадження,  то суд вважає,  що дані пояснення не знайшли свого підтвердження в ході судового засідання,  оскільки відповідачка не представила суду достатньо переконливих доказів,  а свідчення її матері ОСОБА_7 також не можуть бути покладенні в основу рішення,  оскільки вона є зацікавленою особою.

Свідок ОСОБА_8 показав в суді,  що при оформлення купівлі-продажу торгового ларька,  гроші за торговий ларьок давав йому позивач,  але оформлений на відповідачку з відома позивача.

Таким чином ,  зіставляючи  дати оформлення договору дарування,  розписки,  внесок за квартиру,  покупка товарного ларька,  свідчення сторін,  свідків,  дають суду підстави вважати,  що спірна квартира і торговий ларьок на Юмашевському ринку в м. Севастополі були придбані за засоби позивача,  але позивач добровільно розпорядився своїми засобами і добровільно визнав за відповідачкою 1\2 частку спірної квартири і вищезгаданий торговий ларьок,  тому у суду не має ніяких підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Що стосується позовних вимог позивальниці по зустрічному позову,  то суд вважає,  що позивальниця не представила суду достатньо переконливих доказів,  підтверджуючих її вимоги . Факт внесення суми на рахівниць ЗАПСО «Севастопольжілстрой» не може служити підставою для визнання права власності за цією особою,  оскільки відповідно до вимоги ч.1 ст.357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності і вважаються рівними,  якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.. У судовому засіданні встановлено,  що сторони проживали разом,  вели загальне господарство,  позивач мав намір створити сім'ю з відповідачкою,  спочатку визнавав за відповідачкою 1\2 частку спірної квартири,  що підтверджується вищевказаним договором.

Обговорюючи питання про моральну шкоду ,  суд вважає,  що підстав для задоволення даної вимоги у суду не має,  оскільки позивач добровільно розпорядився своїми засобами.

Керуючись ст. 357, 1167 ЦК України,  Законом України «Про власність»,  ст. 10, 60, 179, 212 ЦПК України,  суд

Вирішив

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання право власності на 1\2 частку квартири,  право власності на торговий ларьок і стягненні моральної шкоди відмовити і зустрічний позов до ОСОБА_1,  ЗАПСО «Севастопольжілстрой"  про визнання права власності відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення . Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання про апеляційне оскарження ,  якщо апеляційне оскарження не було подано . Рішення віддруковано в нарадчій кімнаті.