ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

01 листопада 2017 року м. Київ К/800/35709/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора ВЗС ГУ НП в Одеській області старшого лейтенанта Вінцевського Олександра Васильовича, третя особа - Головне управління Національної поліції в Одеській області, про визнання неправомірною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 30 травня 2017 року позов задоволено: визнано неправомірною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 05 квітня 2017 року серії БР № 364611, винесену інспектором ВЗС ГУ НП в Одеській області старшим лейтенантом Вінцевським О.В. про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову.

Судом встановлено, що 05 квітня 2017 року інспектором ВЗС ГУ НП в Одеській області старшим лейтенантом Вінцевським О.В. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БР № 364611 відносно водія автомобіля BMW X5, д.н. НОМЕР_1, ОСОБА_1, згідно з якою позивач не мав при собі полісу обов'язкового страхування, чим порушив пункт правил ПДР 2.1 г. та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 126 КУпАП.

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що виходячи з приписів частини першої статті 126 КУпАП, частини другої статті 16 Закону України "Про дорожній рух", пунктів 21.2, 21.3 статті 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" контроль за наявністю полісів (договорів) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів може здійснюватись відповідними підрозділами Національної поліції. Наведеними положеннями чинного законодавства закріплений безумовний обов'язок при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особи, яка керує ним, мати при собі страховий поліс (сертифікат). У відповідача були наявні достатні підстави вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення. Існування наведених обставин і зумовило виникнення в інспектора поліції на підставі статті 32 Закону України "Про Національну поліцію" права на реалізацію повноважень вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи.

Таким чином, оскільки позивачем порушені ПДР України, відповідач, притягнувши його до відповідальності, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Зазначає, що інспектор безпідставно зупинив транспортний засіб, тому відсутні підстави для пред'явлення полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав вважати, що судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення, в якому надана відповідна оцінка доказам, у тому числі доводам касатора, які він зазначав також у судах попередніх інстанцій, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній аргументи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора ВЗС ГУ НП в Одеській області старшого лейтенанта Вінцевського Олександра Васильовича, третя особа - Головне управління Національної поліції в Одеській області, про визнання неправомірною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак