|
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
|
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
|
"15" травня 2007 р. |
Справа № 32/11-07-1717 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.,
при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 15.05.2007 р.
від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.03.2007р.;
від відповідачів: від СПД-ФО ОСОБА_2 -не з'явилися;
від СПД-ФО ОСОБА_3 -не з'явилися;
від КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” -Найда Д.М., довіреність №579 від 03.07.2006р.;
від ІІІ особи: Баймуратов М.М., довіреність №381/исх-гс від 18.08.2006р.;
Розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”
на рішення господарського суду Одеської області
від 02 квітня 2007р.
по справі № 32/11-07-1717
за позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4
до 1) Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2;
2) Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3
3) Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Одеської міської ради
про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності та зобов'язання провести реєстрацію права власності
Розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду №46 від 07.05.2007р. справу №32/11-07-1717 передано від судді Одеського апеляційного господарського суду Журавльова О.О. судді Одеського апеляційного господарського суду Савицькому Я.Ф., розгляд справи призначено здійснювати у складі суддів: Головуючий суддя -Савицький Я.Ф., судді -Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т..
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Присутнім в судовому засіданні представникам сторін та третьої особи роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки. Усних клопотань, в тому числі відводу суддям колегії не заявлено.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Одеської області від 02.04.2007р. по справі №32/11-07-1717 (суддя Грабован Л.І..) задоволено позов СПД-ФО ОСОБА_4 до СПД-ФО ОСОБА_2, СПД-ФО ОСОБА_3, КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів -Одеської міської ради, про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності та зобов'язання провести реєстрацію права власності: визнано договір купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_1р., укладений між СПД-ФО ОСОБА_3, СПД-ФО ОСОБА_2, СПД-ФО ОСОБА_4 дійсним; визнано за СПД-ФО ОСОБА_4 право власності на майно, перелічене у додатку №1 до договору купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_1р. між СПД-ФО ОСОБА_3, СПД-ФО ОСОБА_2, СПД-ФО ОСОБА_4, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 293,7 м.кв., розташовані за адресою АДРЕСА_1, зобов'язано КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” провести реєстрацію права власності нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 за СПД-ФО ОСОБА_4 та включити до реєстру власників нерухомого майна відомості про право власності СПД -ФО ОСОБА_4 на вказане майно, стягнуто з відповідачів на користь СПД-ФО ОСОБА_4 по 85 грн. витрат по сплаті держмита та по 39,30 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, з посиланням на те, що: 1)договір купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_1р., укладений між СПД-ФО ОСОБА_2, СПД-ФО ОСОБА_3 та СПД-ФО ОСОБА_4 не містить протиправних умов, однак не посвідчений нотаріально в установленому законом порядку, суд вважає за необхідне визнати вказаний договір дійсним відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України; 2) враховуючи встановлення судом правомірності умов договору купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_1р., виконання його СПД-ФО ОСОБА_4, вважається правомірно набутим право власності позивачем на нежитлові приміщення загальною площею 293,7 м.кв., розташовані за адресою:АДРЕСА_1 3) за таких обставин, суд вважає що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому слід зобов'язати КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” провести реєстрацію права власності нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за СПД-ФО ОСОБА_4 та включити до реєстру власників нерухомого майна відомості про право власності СПД-ФО ОСОБА_4 на вказане майно; 4) при цьому судом не задоволені клопотання КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” про припинення провадження у справі в частині позовних вимог, які заявлені до нього, оскільки їх потрібно розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки в даному випадку КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” не є органом, який наділений владними повноваженнями, або таким, якому делеговані владні повноваження, так як відповідач є комунальним підприємством; 5) також не прийняті судом до уваги посилання КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” на розгляд пов'язаної з даною справою справи за позовом про знесення самочинно збудованих об'єктів, так як ухвалою господарського суду Одеської області від 23.03.2007р. у справі №17/365-06-12818 позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №237 від 12.04.2007р. звернулося КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 02.04.2007р. в частині визнання договору купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_1р., укладеного між СПД-ФО ОСОБА_3, СПД-ФО ОСОБА_2, СПД-ФО ОСОБА_4, дійсним, та визнання за СПД-ФО ОСОБА_4 права власності на майно, перелічене у додатку №1 до договору купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_1р., а саме: нежитлові приміщення, загальною площею 293,7 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та припинити провадження у справі в частині позовних вимог до КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” про зобов'язання провести реєстрацію права власності нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за СПД-ФО ОСОБА_4 та включення до реєстру власників нерухомого майна відомостей про право власності СПД-ФО ОСОБА_4 на вказане майно, мотивуючи це тим, що: 1) матеріалами справи встановлено, що предметом договору є новостворене майно, в такому випадку суд повинен був застосовувати норми законодавства, що визначають набуття права власності на новостворене нерухоме майно, відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України обов'язковими умовами набуття права власності на новостворене майно є прийняття новоствореного майна до експлуатації та державна реєстрація права власності, враховуючи документи, на які посилався суд, встановлюючи факт існування права власності продавців, останні не набули права власності на нерухоме майно у встановленому порядку; 2) в даному випадку неправомірність набуття права власності на нерухоме майно СПД-ФО ОСОБА_3 та ОСОБА_2 прямо випливає із закону, і, як наслідок, відповідно до ст. 658 Цивільного кодексу України у них не могло бути права на продажу товару, саме ці обставини були перешкодами нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_1р.; 3) відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, державна реєстрація прав є публічною, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також формування Державного реєстру прав у складі Державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомого майна проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, отже скаржник при реєстрації прав на нерухоме майно є особою, що виконує делеговані повноваження, а тому позовні вимоги щодо зобов'язання КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” здійснити реєстрацію права власності слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.
14.05.2007р. до Одеського апеляційного господарського суду від СПД-ФО ОСОБА_4 надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач просив залишити рішення без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”, заслухавши представників сторін та третьої особи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення, з огляду на таке.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що ІНФОРМАЦІЯ_1р. між СПД-ФО ОСОБА_2 (продавець), СПД-ФО ОСОБА_3(продавець) та СПД ФО ОСОБА_4 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого продавці зобов'язувалися передати майно визначене у додатку №1 до договору купівлі-продажу, яке належить на праві власності СПД-ФО ОСОБА_2 та СПД-ФО ОСОБА_3 (вказаний факт підтверджується наданими сторонами документами, які свідчать про джерела фінансування робіт по будівництву нежитлових приміщень (договір про виконання робіт №НОМЕР_1 між ТОВ „Контакт” та СПД-ФО ОСОБА_2, кошторисні розрахунки вартості будівництва, накладні)), та розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 293,7 кв.м., а покупець зі своєї сторони - оплатити вартість нерухомого майна -150000грн., по 75000грн. кожному з покупців.
Відповідно до додатку №1 до вказаного договору продавці зобов'язалися передати, а покупець прийняти нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме -склад -117 кв.м., коридор -39 кв.м., склад -117 кв.м., диспетчерська -18,4 кв.м., сан. вузол 3 кв.м., всього 293,7 кв.м. (згідно технічного паспорту виготовленому КП „ОМБТІ та РОН” за станом на 9.12.2006р.).
10.01.2007р. сторони за договором купівлі-продажу склали акт прийому-передачі, за яким продавці передали, а покупець прийняв вищевказане майно, того ж дня покупець оплатив продавцям вартість переданого майна згідно з умовами договору.
Пунктом 2.4 договору встановлено, що дійсний договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації в порядку, встановленому чинним законодавством.
Проте, СПД-ФО ОСОБА_3 та СПД-ФО ОСОБА_2 відмовилися від нотаріального посвідчення договору, у зв'язку з чим покупець звернувся до продавців з листом, в якому просив прийняти заходи до виконання договору від ІНФОРМАЦІЯ_1р, а саме, виконати умови п.2.4, котрий передбачає нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу майна, однак, СПД-ФО ОСОБА_4 відповіді на вказаний лист не отримала, у зв'язку з чим покупець звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до СПД-ФО ОСОБА_3 та СПД-ФО ОСОБА_2, КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” з позовом про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності та зобов'язання провести реєстрацію права власності.
Відповідно до ч.2 ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним, у цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Статтею 658 Цивільного кодексу України передбачено, що право продажу товару, крім випадку примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару, якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Право власності продавців -СПД-ФО ОСОБА_3 та СПД-ФО ОСОБА_2 на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, підтверджується наданими до суду документами, які свідчать про джерела фінансування робіт по будівництву нежитлових приміщень (договір про виконання робіт №НОМЕР_1 між ТОВ „Контакт” та СПД-ФО ОСОБА_2, кошторисні розрахунки вартості будівництва, накладні).
Враховуючи те, що договір купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_1р., укладений між СПД-ФО ОСОБА_2, СПД-ФО ОСОБА_3 та СПД-ФО ОСОБА_4 не містить протиправних умов, однак не посвідчений нотаріально, в установленому законом порядку, господарським судом першої інстанції правомірно зроблено висновок щодо необхідності визнання вказаного договору дійсним за ст. 220 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з п.п.1, 2, 3 ст.48 Закону України „Про власність” Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом або третейським судом.
За положеннями ст. 49 Закону України „Про власність” володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, третейським судом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способом захисту цивільних прав і інтересів серед інших може бути визнання права.
За положеннями ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що господарським судом вірно визначено правомірність умов договору купівлі-продажу, повне виконання його СПД-ФО ОСОБА_4, а тому слід визнати правомірно набутим право власності позивачем на нежитлові приміщення загальною площею 293,7 м.кв., розташовані за адресою АДРЕСА_1.
За таких обставин, господарським судом першої інстанції правомірно зроблено висновок про те, що позовні вимоги правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі: договір купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_1р. слід визнати дійсним; визнати за СПД-ФО ОСОБА_4 право власності на нежитлові приміщення, загальною площею 293,7 м.кв., розташовані за адресою:АДРЕСА_1 зобов'язати КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” провести реєстрацію права власності нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1, за СПД-ФО ОСОБА_4 та включити до реєстру власників нерухомого майна відомості про право власності СПД ФО ОСОБА_4 на вказане майно, з наступних підстав.
Згідно з п.п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме, зокрема: право власності на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 5 Прикінцевих положень Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав, реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Частиною третьою ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.
Відповідно до п. 10 Додатка 1 до п. 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, є правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.
За таких обставин, господарським судом першої інстанції правомірно зобов'язано КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” здійснити державну реєстрацію права власності СПД-ФО ОСОБА_4 на майно, отримане за договором купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_1р..
Господарським судом першої інстанції при розгляді справи відмовлено у задоволенні клопотання КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” щодо припинення провадження у справі в частині вимог, які заявлені до нього, оскільки їх необхідно розглядати в порядку адміністративного судочинства, так як завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, з тих підстав, що у даному випадку КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” не є таким органом та не виконує делеговані повноваження з посиланням на ст. 1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” №280/97-ВР 21.05.1997р. ( із змінами ), за якою делеговані повноваження -повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України під справою адміністративної розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; а під суб'єктом владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 вказаного Кодексу).
Таким чином, в контексті вказаних положень ст. 3 даного Кодексу справою адміністративної юрисдикції, яке може бути передане на вирішення адміністративного суду, є спір, який виник між суб'єктами суспільних відносин відносно їх прав та обов'язків відносно їх прав та обов'язків в правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта, а інший суб'єкт, відповідно, вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. В разі, коли суб'єкт, в тому числі і суб'єкт владних повноважень, не здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції відносно іншого суб'єкта, з яким виник спір, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції і не повинен розглядатися в адміністративних судах.
Крім того, слід звернути увагу на ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою законодавчо визначено обсяг компетенції, а саме -компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Отже, спір щодо зобов'язання КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” здійснити реєстрацію права власності, тобто зобов'язання вчинити певні дії, не відноситься до компетенції адміністративних судів України, а тому не приймаються до уваги твердження скаржника щодо порушення господарським судом першої інстанції вимог чинного процесуального законодавства.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду прийняте у відповідності з чинним законодавством та обставинами справи, а отже, рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Одеської області від 02.04.2007р. по справі №32/11-07-1717 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Головуючий суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: О. Т. Лавренюк