ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
19.10.09 Справа №2а-1994/09/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі колегії суддів:
головуючого судді - Плієвої Н.Г.;
суддів Кириленко О.О., Прохорчук О.В.
при секретарі - Чесневської О.П.,
за участю:
позивач - не з'явився
представника відповідача - Кулика В.О., довіреність № 25-50/5 від 10.01.2009
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2
до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про скасування постанови та зобов`язання здійснити певні дії,
Суть спору:
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови від 30.09.2009 про закінчення виконавчого провадження № 13564579 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-379/09/2770, виданого Окружним адміністративним судом м. Севастополя щодо поновлення позивача з 11.03.2009 на посаді заступника Міністра юстиції України. Просить поновити виконавче провадження до фактичного допущення його до виконання обов’язків заступника Міністра юстиції України, зобов’язати головного державного виконавця Калевича В.А. вжити заходів примусового виконання виконавчого листа та постанову про поновлення виконавчого провадження звернути до негайного виконання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова відповідача про закінчення виконавчого провадження суперечить нормам чинного законодавства, оскільки фактичне допущення позивача до роботи не відбулося.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 09.10.2009 було відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 09.10.2009 було закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 16.10.2009.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України судове засідання відкладалось.
Позивач в судове засідання не з’явився, надав заяву з проханням розглянути справу за його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
На підставі наведеної норми, вислухавши думку представника відповідача, який не заперечував проти розгляду справи за відсутності позивача, а також враховуючи, що участь у судовому засіданні –це право, а не обов’язок сторони, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами і без участі позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні та в запереченнях на позов проти задоволення позовних вимог заперечував, вважає, що державним виконавцем було правомірно винесено постанову про закриття виконавчого провадження щодо вимог до боржника Кабінету Міністрів України, оскільки останнім винесено розпорядження від 16.09.2009 № 1097-р про поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника Міністра юстиції України.
Вислухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, та надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 25.05.2009 у справі № 2а-379/09/2770 за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасуванні розпорядження Кабінету Міністрів України № 239-р від 05 березня 2009 року та наказу Міністерства юстиції України № 211/к від 10 березня 2009 року про звільнення з посади, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу адміністративний позов задоволено частково. Скасовані розпорядження Кабінету Міністрів України № 239-р від 05.03.2009 та наказ Міністерства юстиції України № 211/к від 10 березня 2009 року «Про звільнення ОСОБА_2 з посади заступника Міністра юстиції України». Позивача поновлено на посаді заступника міністра юстиції України з 11 березня 2009 року. Зобов’язано Міністерство юстиції України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за період з 11 березня 2009 року по 25 травня 2009 року.
Постанова у частині поновлення на роботі та нарахуванню середнього заробітку за один місяць допущена до негайного виконання.
На виконання виконавчого листа № 2а-379/09/2770, виданого Окружним адміністративним судом м. Севастополя на виконання зазначеної постанови 03.07.2009 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Калевичем В.А. було відкрито виконавче провадження № 13564579 в частині вимог до боржника – Кабінету Міністрів України - щодо поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника Міністра юстиції України.
Постановою державного виконавця від 30.09.2009, яка є предметом оскарження у даній справі було закінчено виконавче провадження з тих підстав, що 29.09.2009 на офіційному сайті Міністерства юстиції України (http:www.gov.ua) з’явилась інформація щодо поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника Міністра юстиції України, про що Кабінет Міністрів України видав відповідне розпорядження.
Відповідач вважає, що оскільки Кабінет Міністрів України фактично виконав судове рішення (постанову) згідно із виконавчим документом, виконавче провадження підлягає закінченню.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою та абзацом другим частини другої ст. 5 цього Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, установлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець, зокрема, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі – виконавчий документ), у спосіб і за порядком, визначеними виконавчим документом.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 28.08.2009 у справі № 2а-379/09/2770 за заявою Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби було встановлено спосіб виконання судового рішення - постанови Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 25 травня 2009 у справі за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасуванні розпорядження Кабінету Міністрів України № 239-р від 05.03.2009 про звільнення з посади, наказу Міністерства юстиції України № 211/к від 10 березня 2009 року, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Згідно із зазначеною ухвалою Кабінет Міністрів України зобов’язано скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України № 239-р від 05 березня 2009 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади заступника Міністра юстиції України» та поновити ОСОБА_2 з 11 березня 2009 року на посаді заступника Міністра юстиції України, шляхом видачі відповідного розпорядження Кабінету Міністрів України.
Тобто, фактично виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 25.05.2009 у справі № 2а-379/09/2770 було поділено на декілька етапів, постанова підлягає виконанню різними боржниками, при чому державним виконавцем відкрито декілька виконавчих проваджень. Кабінету Міністрів України необхідно видати розпорядження про поновлення ОСОБА_2 на роботі, а Міністерству юстиції України, видати наказ про поновлення на роботі, в силу Закону допустити до фактичного виконання обов’язків заступника Міністра юстиції України та нарахувати та виплатити середній заробіток.
У судовому засіданні знайшов підтвердження факт того що, 16.09.2007 боржником – Кабінетом Міністрів України - було винесено розпорядження № 1097-р «Про поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника Міністра юстиції України», тобто в цій частині судове рішення виконане, а тому судова колегія дійшла висновку, що державним виконавцем Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України правомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 13564579, боржником в якому являється Кабінет Міністрів України.
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана у порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 23.10.2009 о 14-00 годин.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 158-163, 181, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Н.Г. Плієва
Судді: О.О. Кириленко
О.В. Прохорчук