У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого |
Присяжнюк Т.І., |
суддів |
Таран Т.С., Філатова В.М. |
за участю прокурора |
Саленка І.В. |
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 24 квітня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Ворошиловського районного суду м. Донецька від 26 травня 2005 року, яким засуджено:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, судимого 1 листопада 2004 року за ч. 2. ст. 185 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі,
– за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, а на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначено 4 роки позбавлення волі.
Цим вироком засуджено ОСОБА_2, щодо якого касаційного подання та скарг не надходило.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 21 липня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінено:
виключено з мотивувальної частини вироку вказівку суду про вчинення грабежу із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, а кваліфіковано їх дії як грабіж, вчинений із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
У решті вирок залишено без зміни.
За вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він за попередньою змовою з ОСОБА_2 та невстановленою слідством особою, 8 листопада 2004 року приблизно о 12 годині поблизу аптечного кіоску по АДРЕСА_1, погрожуючи ОСОБА_3 застосуванням насильства, не небезпечного для його життя та здоров'я, відкрито викрали його майно на суму 320 грн.
У касаційному поданні прокурор просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що судом невірно обрано принцип складання покарань, оскільки, при визначенні покарання ОСОБА_1 суду необхідно було керуватися положенням ст. 71 КК України, а не ст. 70 КК України, як вказано у судових рішеннях.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подання та просив судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, доведено зібраними у справі доказами, у тому числі його показаннями, в яких він визнав себе повністю винним, та іншими матеріалами справи, перевіреними судом у судовому засіданні в порядку ст. 299 КПК України, а його злочинні дії правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК України, що не оспорюється у поданні прокурора.
Однак, при призначенні покарання судом не вірно обрано принцип складання покарань.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 засуджено даним вироком (Ворошиловського районного суду м. Донецька) від 26 травня 2005 року за вчинення злочину 8 листопада 2004 року, тобто після постановлення вироку Кіровського районного суду м. Донецька від 1 листопада 2004 року, тому суд при призначенні ОСОБА_1 покарання повинен був керуватися положеннями ст. 71 КК України, а не ч. 4 ст. 70 КК України.
Із урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що судові рішення щодо ОСОБА_1 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді справи суду необхідно врахувати вищенаведене, повно та всебічно дослідити всі зібрані у справі докази, а у разі визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, за який його притягнуто до кримінальної відповідальності, суду необхідно при призначенні йому покарання керуватися вимогами ст. 71 КК України.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Касаційне подання прокурора задовольнити.
Вирок Ворошиловського районного суду м. Донецька від 26 травня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 21 липня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити в той же суд на новий судовий розгляд.
СУДДІ:
Присяжнюк Т.І. Таран Т.С. Філатов В.М.