Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

УХВАЛА

Іменем України

№493/2010

27 липня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді........ОСОБА_1,

суддів................ ОСОБА_2 та ОСОБА_3

з участю

прокурора................ ОСОБА_4

засудженого........ОСОБА_5

потерпілої........ОСОБА_6Н .

адвоката........ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у суді 1 інстанції на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 31 травня 2010 року.

Цим вироком ОСОБА_5, 27

листопада ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимий,

засуджений за ч.І ст.122 КК України на 3 роки позбавлення волі;

за ч. 1 ст.296 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ч.І ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено 4 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнено засудженого від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком 2 роки 6 місяців та згідно ст.76 п.п.3,4 КК України зобов’язано повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з’являтися в ці органи для реєстрації.

Запобіжний захід - підписка про невиїзд.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 10 000 грн. моральної шкоди.

Згідно з вироком 27.03.2008 року, близько 16 години, ОСОБА_5, проходив біля приміщення пункту прийому вторинної сировини, що розміщений за адресою: м. Житомир, вул.Київська, 88-а, де помітив раніше невідомого йому ОСОБА_8, який сидів на дерев'яній колоді поруч із вказаним пунктом прийому вторинної сировини та в голос висловлювався словами нецензурної лайки. З метою з'ясувати причину непристойної поведінки ОСОБА_8, ОСОБА_5 підійшов до останнього та зробив зауваження, на що ОСОБА_8 піднявшись, висловився в адресу ОСОБА_5 словами нецензурної лайки. Тоді ОСОБА_5, неадекватно відреагувавши на слова ОСОБА_8, ведучи себе нахабно та зухвало, ігноруючи загальноприйняті правила поведінки, і порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка проявилася в тому, що він підійшов до ОСОБА_8 та умисно штовхнув останнього руками в тулуб, в результаті чого ОСОБА_8 не втримався на ногах та впав на колоду. Підвівшись, ОСОБА_8 з метою уникнення злочинних дій зі сторони ОСОБА_5 пішов з даного місця до приміщення прийому вторинної сировини. Тоді ОСОБА_5, діючи зухвало та вперто, не припиняючи свої хуліганські дії, продовжуючи грубо порушувати громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка проявилась в тому, що він прослідував за ОСОБА_8 до приміщення пункту прийому вторинної сировини, що по вул. Київська, 88-а м. Житомира, де підійшов до ОСОБА_8, та умисно наніс останньому один удар кулаком руки в обличчя. Від нанесеного удару ОСОБА_8 не втримався на ногах та впав на землю. Після чого ОСОБА_5, продовжуючи свої хуліганські дії, став наносити йому численні удари правою ногою, взутою у взуття, по тулубу та голові.

В результаті хуліганських дій та нанесення ударів ОСОБА_5 умисно спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що не є небезпечним для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров’я.

В апеляції прокурор, який брав участь у суду 1 інстанції, просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_5 за ст.ст. 296 ч.І, 122 ч. 1, 70 ч.І КК України на 3 роки позбавлення волі. Вказує, що засуджений збитки не відшкодував, не розкаявся у вчиненому, думку потерпілої, яка просила призначити покарання у виді позбавлення волі. Зазначає, що враховані судом підстави обрання покарання із застосуванням положень ст.75 КК України не визнають особою, яка може бути виправлена без застосування реального відбування покарання.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка частково підтримала апеляцію і просила вирок суду скасувати та направити дану справу на додаткове розслідування, перевіривши вирок суду в межах апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню, а вирок скасуванню та направлені справи на додаткове розслідування із-за неповноти досудового слідства, яка не може бути усунута у судовому засіданні та наданням судового доручення слідчому в порядку ст. 315-1 КПК України.

Згідно ст. 22 КПК України слідчий зобов’язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного, об’єктивного дослідження обставин справи.

В ході досудового слідства та неодноразово в судових засіданнях свідок ОСОБА_9 показувала, що ОСОБА_5 в її присутності наносив удари потерпілому, а коли вона хотіла заспокоїти невідомого, то він її сильно відштовхнув та наніс їй декілька ударів по голові ( а.с.47, 281). Показання даного свідка підтвердила свідок ОСОБА_10 (а.с.459).

Разом тим, ці обставини, які мають суттєве значення для встановлення фактичних обставин справи були залишені досудовим слідством поза увагою, а також судом, не дивлячись на вказівку апеляційного суду, про що свідчить ухвала суду від 23 грудня 2008 року (а.с. 173).

Постанова свідчого про відмову в порушенні кримінальної справи ( а.с. 102) носить формальний характер і її висновки суперечать доказам зібраним до справі. Діям ОСОБА_5 по відношенню до особи, яка припиняла хуліганські дії щодо ОСОБА_11 не дана належна оцінка, тобто в ході додаткового розслідування повністю не виконана ухвала апеляційного суду.

Крім того, по справі є дві судово-медичні експертизи щодо причини смерті потерпілого, які містять між собою суперечності. Однак ні досудовим слідством, ні судом не дана їм належна оцінка.

Відповідно до висновку експерта ОСОБА_12Ф.(а.с.64) причиною смерті ОСОБА_11 явилась кардіоміопатія змішаного генесу на фоні запалення серцевого м’яза, котра ускладнилась гострою серцево-судинною недостатністю.

Згідно висновку комісійної експертизи № 6 ( а.с. 188-192) причиною смерті ОСОБА_11 явилась гостра серцево-судинна недостатність на зоні дихальної недостатності обумовленої закритою тупою травмою грудної клітини, яка супроводжувалась переломом ребер.

При додатковому розслідувані виконати вказане в ухвалі, а при необхідності провести інші слідчі для встановлення фактичних обставин вчинення злочинів.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах,

ухвалила:

апеляцію прокурора, який підтримував обвинувачення у суді, задовольнити частково.

Вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 31 травня 2010 року відносно ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

Судді: