Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

======================================================================================================================================================================

УХВАЛА

"06" листопада 2017 р. Справа № 5028/21/39б (16/186б/85б)

Кредитори: 1. Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернігівської обласної дирекції 14017, м. Чернігів, проспект Перемоги, 21 2. Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області 14000, м. Чернігів, вул. Хлібопекарська, 6 3. ОСОБА_2 14005, АДРЕСА_1 4. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтранслогістик» 14026, с. Новий Білоус Чернігівського району Чернігівської області, вул. Квітнева, 21

БОРЖНИК: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтрансавтострой» (код 24835301)

15552, смт. Михайло-Коцюбинське Чернігівського району Чернігівської області, вул. Шевченка, 2-б 14000, м. Чернігів, вул. Мстиславська, 175/66 (адреса ліквідатора)

про порушення справи про банкрутство

Суддя А.С.Сидоренко

Представники:

кредиторів: Іллюшко О.М. - представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», (нотар. посв. дов. від 22.12.2015р.), Судак Д.Г. - представник ТОВ «Інтранслогістик» (дов. від 12.06.2017р. № 2, в судовому засіданні 05.10.2017р.), ОСОБА_2 (особисто)

боржника: Пода В.В. - ліквідатор

Ухвала виноситься після перерв, оголошених в судовому засіданні з 05.10.2017р. по 24.10.2017р., з 24.10.2017р. по 06.11.2017р. та 06.11.2017р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 15.11.2010р. порушено провадження у справі № 16/186б за заявою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернігівської обласної дирекції про визнання банкрутом ТОВ «Інтрансавтострой».

Постановою господарського суду Чернігівської області від 15.05.2014р. ТОВ «Інтрансавтострой» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Горбача С.Ф.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 23.12.2015р. (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 25.12.2015р.), зокрема, приведено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Інтрансавтострой» у відповідність до вимог ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції з 19.01.2013р. з включенням до нього вимог:

- Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області у розмірі 163 377,94 грн. (161 448,22 грн. - ІІІ черга, 1 929,72 грн. - VІ черга);

- ОСОБА_2 у розмірі 3 225 135,56 грн. - ІV черга, 746 914,44 грн. - VІ черга;

- ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» в особі Чернігівської обласної дирекції у розмірі 1 248 655,30 грн. - ІV черга, 705 911,77 грн. - VІ черга.

Включено окремо до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» в особі Чернігівської обласної дирекції у розмірі 4 726 230,98 грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника і погашення яких здійснюється в позачерговому порядку за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення.

Включено окремо до реєстру вимог кредиторів вимоги ТОВ «НІД Чернігів» у розмірі 484 216,62 грн., які забезпечені заставою майна боржника і погашення яких здійснюється в позачерговому порядку за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 19.11.2015р. здійснено заміну кредитора - Чернігівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Чернігівській області її правонаступником - Чернігівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернігівській області.

28 грудня 2015 року відбулись збори кредиторів ТОВ «Інтрансавтострой» на яких були присутні ОСОБА_2, представник Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області та представник ТОВ «НІД Чернігів».

Зборами кредиторів було прийнято рішення про створення комітету кредиторів у складі двох осіб: ОСОБА_2 та Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області.

29 грудня 2015 року відбулись збори комітету кредиторів ТОВ «Інтрансавтострой» на яких були присутні ОСОБА_2, представник Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області та представник ТОВ «НІД Чернігів».

Зборами комітету кредиторів було прийнято рішення про звернення до господарського суду Чернігівської області з клопотанням про припинення повноважень ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Горбача С.Ф. та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Поди В.В.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 11.02.2016р. припинено повноваження ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Горбача С.Ф.; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Поду В.В. (Свідоцтво на право здійснення діяльності № 886 від 23.04.2013р., вул. Куйбишева, 38, смт. Березна, Менський район, Чернігівська область, 15622); зобов'язано арбітражного керуючого Горбача С.Ф. передати ліквідатору Поді В.В. в 5-ти денний строк документи, що підтверджують виконані в ліквідаційній процедурі дії, а також печатки, штампи банкрута; зобов'язано ліквідатора виконати дії, передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та по закінченні ліквідаційної процедури подати суду ліквідаційний баланс та звіт про здійснену роботу.

Дана ухвала не оскаржувалась учасниками провадження у справі і набрала законної сили.

01 серпня 2016 року ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» подано скаргу від 26.07.2016р. № 140-3-0-00/76 на дії та бездіяльність арбітражного керуючого Поди В.В. (том 43, а.с. 225 - 227) (надалі - Скарга № 1).

В обґрунтування поданої Скарги № 1 кредитор вказував на незаконність рішення зборів кредиторів від 28.12.2015р. щодо створення комітету кредиторів у складі двох осіб: ОСОБА_2 та Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області, оскільки ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» має 26,94% відсотків голосів і повинно бути автоматично включено до складу комітету кредиторів. Наслідком незаконного рішення зборів кредиторів являється неправомочне рішення кредиторів щодо призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Поди В.В.

Також, ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» посилалося на те, що ОСОБА_2 являється кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Інтрансавтострой». Фактично за його пропозицією ліквідатором був призначений арбітражний керуючий Пода В.В. При цьому, останній являється односельцем і близьким знайомим ОСОБА_2 (обидва народилися у смт. Березна Менського району Чернігівської області), тобто Пода В.В. є заінтересованою особою у справі про банкрутство ТОВ «Інтрансавтострой», що виключає можливість виконання ним повноважень ліквідатора.

Згідно спеціалізації, арбітражний керуючий Пода В.В. може бути призначений ліквідатором фізичних осіб - підприємців, фермерських господарств та благодійних організацій.

Крім того, ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» звертало увагу суду, що арбітражний керуючий Пода В.В. не виконує покладених на нього законом обов'язків.

Ухвалами господарського суду Чернігівської області від 18.08.2016р. (залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016р.) та від 17.11.2016р. зобов'язано ліквідатора скликати загальні збори кредиторів та повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів, організувати їх проведення, на яких вирішити питання у відповідності до ст. ст. 26, 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо переобрання представницьких органів кредиторів (комітету кредиторів) з урахуванням включення до комітету кредиторів кредитора, що має двадцять п'ять і більше відсотків голосів та надати господарському суду протоколи. Зобов'язано новообраний комітет кредиторів на зборах вирішити питання щодо обрання кандидатури ліквідатора. Продовжено строк ліквідаційної процедури на 6 (шість) місяців до 09 березня 2017 року. Розгляд Скарги № 1 відкладено.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 06.12.2016р. відмовлено ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» у задоволенні Скарги № 1.

Відмовляючи у задоволенні даної скарги, суд взяв до уваги той факт, що на виконання ухвал суду від 18.08.2016р. та від 17.11.2016р. ліквідатором скликалися загальні збори кредиторів на яких 09.09.2016р. та 28.11.2016р. було прийнято рішення про залишення комітету кредиторів ТОВ «Інтрансавтострой» у складі згідно з рішенням зборів кредиторів, закріпленим протоколом від 28.12.2015р., та про залишення ліквідатором ТОВ «Інтрансавтострой» арбітражного керуючого Поду В.В.

Суд прийняв ці рішення зборів кредиторів з огляду на те, що до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про обрання комітету кредиторів, відповідно вони мають право вирішувати питання, які належать до компетенції комітету кредиторів.

В той же час, суд не прийняв рішення комітету кредиторів від 09.09.2016р. та від 28.11.2016р. до уваги, оскільки ліквідатором не виконано приписи Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» про включення до комітету кредиторів кредитора, що має двадцять п'ять і більше відсотків голосів.

Також суд вказав, що до поданої Скарги № 1 на дії ліквідатора не додано доказів, що підтверджують викладені в ній обставини.

13 січня 2017 року ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» подано скаргу від 12.01.2017р. № 140-3-0-00/7 на дії та бездіяльність арбітражного керуючого Поди В.В. (том 45, а.с. 55 - 57) (надалі - Скарга № 2) в якій просило припинити його повноваження у зв'язку з незаконним призначенням та невиконанням обов'язків ліквідатора товариства та призначити ліквідатором ТОВ «Інтрансавтострой» іншого арбітражного керуючого із застосуванням автоматизованої системи із числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих.

Як в Скарзі № 1, так і в Скарзі № 2 ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» вказувало на неправомочність рішення кредиторів щодо призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Поди В.В., на його заінтересованість та обмежену спеціалізацію. При цьому, на думку кредитора, висновок господарського суду про те, що загальні збори кредиторів мають право приймати рішення з питань, які належать до компетенції комітету кредиторів, оскільки збори обирають комітет, є помилковим, прямо суперечить ч. ч. 5, 8 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і є спробою виправдати прийняте судом рішення без належного звернення комітету кредиторів.

Також, скаржник посилається на те, що за одинадцять місяців арбітражний керуючий Пода В.В. не забрав документи у попереднього ліквідатора, інвентаризацію майна банкрута не провів, ліквідаційну масу не сформував, оцінку майна банкрута не зробив, на реалізацію майно не передав.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 02.02.2017р. відмовлено ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» у задоволенні Скарги № 2.

Відмовляючи у задоволенні даної скарги, суд взяв до уваги той факт, що на зборах кредиторів 28.11.2016р. було прийнято рішення про залишення комітету кредиторів ТОВ «Інтрансавтострой» у складі згідно з рішенням зборів кредиторів, закріпленим протоколом від 28.12.2015р., та про залишення ліквідатором ТОВ «Інтрансавтострой» арбітражного керуючого Поду В.В.

Суд, посилаючись на низку рішень комітету кредиторів та на звіти арбітражного керуючого Поди В.В., дійшов висновку, що останній належним чином виконує повноваження ліквідатора банкрута.

Суд відхилив доводи скаржника про те, що Пода В.В. є заінтересованою особою, вказавши що «відповідно до заяви арбітражного керуючого від 29.12.2015 року, він не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів. Також населення пгт. Березна складає більше 5000 чоловік, а різниця у віці зовсім спростовує дане твердження».

16 травня 2017 року ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» подано скаргу від 16.05.2017р. № 140-3-0-00/43 на бездіяльність арбітражного керуючого Поди В.В. (том 45, а.с. 139 - 141) (надалі - Скарга № 3) в якій просило зобов'язати ліквідатора банкрута Поду В.В. з дотриманням вимог ст. ст. 42 - 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в двадцятиденний строк зробити незалежну оцінку переданого в заставу АТ «Райффайзен банк «Аваль» нежилого приміщення магазину по проспекту Миру, 80 в м. Чернігові та організувати проведення аукціону з продажу переданого в заставу АТ «Райффайзен банк «Аваль» приміщення магазину для задоволення вимог заставного кредитора.

В обґрунтування поданої Скарги № 3 кредитор зазначав, що арбітражний керуючий Пода В.В. не виконує належним чином повноваження ліквідатора: інвентаризацію майна банкрута не провів, ліквідаційну масу не сформував, оцінку майна банкрута не зробив, на реалізацію майно не передав. Зокрема, ліквідатор не реалізував майно банкрута передане в заставу, яке не включається до ліквідаційної маси, його не потрібно розшукувати, воно є в наявності. На думку кредитора, доводи ліквідатора про те, що заставне майно спочатку необхідно продавати у складі цілісного майнового комплексу банкрута, є необґрунтованими. Також, кредитор посилався на заінтересованість арбітражного керуючого Поди В.В.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 22.06.2017р. відмовлено ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» у задоволенні Скарги № 3.

Відмовляючи у задоволенні даної скарги, суд вказав, що «відповідно до ч. 5 ст. 44 Закону про банкрутство ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Виходячи з зазначеного, виділення з цілісного майнового комплексу частини майна банкрута, що є предметом забезпечення, з метою його окремої реалізації, робить неможливим продаж майна банкрута в цілому як цілісного майнового комплексу.

З врахуванням того, що метою ліквідпроцедури є задоволення вимог всіх кредиторів, наразі є недоцільним зобов'язувати ліквідатора ТОВ «Інтрансавтострой» Поду В. В. зробити незалежну оцінку і виставляти на продаж заставне нерухоме майно, оскільки реалізація майна, як цілісного майнового комплексу, буде спрямована на задоволення вимог всіх кредиторів».

Також суд послався на рішення зборів комітету кредиторів від 16.06.2017р. якими визнано дії ліквідатора ТОВ «Інтрансавтострой» арбітражного керуючого Поди В.В. такими, що відповідають чинному законодавству; залишено ліквідатором ТОВ «Інтрансавтострой» арбітражного керуючого Поду В.В.; вирішено, що продаж цілісного майнового комплексу ТОВ «Інтранавтострой» можливий лише після виявлення майна, яке обліковується на балансі останнього, а в разі неможливості виявлення вказаного майна, після проведення дій щодо відшкодування його вартості винними особами, або прийняття відповідного рішення про списання такого майна; зобов'язано ліквідатора витребувати розшукуване майно у ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль» або зарахувати вартість цього майна в погашення кредиторських вимог ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль»; вирішено, що продаж заставного майна для погашення вимог ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль» можливий лише після проведення аукціону з продажу майна ТОВ «Інтрансавтострой», як цілісного майнового комплексу та після надання ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль» розрахунку кредиторської заборгованості на поточну дату.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 27.06.2017р. провадження у справі зупинено до закінчення перегляду справи в касаційному порядку та повернення матеріалів справи до господарського суду Чернігівської області.

29 червня 2017 року ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» подано скаргу від 27.06.2017р. № 140-3-0-00/50 на бездіяльність арбітражного керуючого Поди В.В. (том 46, а.с. 49 - 51) (надалі - Скарга № 4) в якій просило зобов'язати ліквідатора банкрута Поду В.В.:

1) в двадцятиденний строк з дня прийняття рішення по скарзі передати на реалізацію з дотриманням вимог ст. ст. 42 - 44, 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» наявне у боржника майно у вигляді цілісного майнового комплексу шляхом продажу на аукціоні за початковою вартістю, яка становить сукупність вимог кредиторів банкрута;

2) у разі закінчення першого аукціону без визначення переможця провести повторний аукціон згідно приписів ст. ст. 65, 66 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В обґрунтування поданої Скарги № 4 кредитор зазначав, що арбітражний керуючий Пода В.В. не виконує належним чином повноваження ліквідатора: інвентаризацію майна банкрута не провів, ліквідаційну масу не сформував, оцінку майна банкрута не зробив, на реалізацію майно не передав. Зокрема, ліквідатор був зобов'язаний протягом строку ліквідаційної процедури виставити на продаж у вигляді цілісного майнового комплексу наявне у банкрута майно, в т.ч. майно передане в заставу. Також, кредитор посилається на заінтересованість арбітражного керуючого Поди В.В.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 13.07.2017р. Скаргу № 4 прийнято, розгляд скарги ухвалено призначити після закінчення перегляду справи в касаційному порядку та повернення матеріалів справи до господарського суду Чернігівської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2017р. скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017р. та ухвалу господарського суду Чернігівської області від 02.02.2017р., справу № 5028/21/39б (16/186б/85б) передано до господарського суду Чернігівської області на новий розгляд.

Скасовуючи попередні судові рішення, суд касаційної інстанції вказав, що «зробивши висновок, що арбітражний керуючий Пода В.В. належним чином виконував покладені на нього обов'язки ліквідатора банкрута, передбачені положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарські суди попередніх інстанцій, в порушення приписів ст. ст. 33, 36, 43 ГПК України, не дослідили та не встановили які саме дії вчинялись арбітражним керуючим під час здійснення ліквідаційної процедури, протягом строку його повноважень як ліквідатора банкрута (з 11.02.2016 року), а також не дослідили доказів (що відповідають приписам ст. 34 ГПК України) у підтвердження вчинення відповідних дій ліквідатора, передбачених нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції вважає необхідним звернути увагу на те, що оцінка цим (вказаним) діям ліквідатора має надаватись з урахуванням строків ліквідаційної процедури, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (ст. 37) (дії ліквідатора, визначені приписами ст. 41 вказаного Закону, мають бути вчинені у межах встановленого для ліквідаційної процедури строку).

Крім того, господарські суди першої та апеляційної інстанції не надали належної правової оцінки доводам ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль» щодо можливого конфлікту інтересів, враховуючи ймовірну пов'язаність гр. ОСОБА_2 та гр. Поди В.В. спільними інтересами».

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2017р., дана справа була передана для розгляду судді І.А.Фетисовій.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 28.07.2017р. провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 05.09.2017р.

У зв'язку з перебуванням судді І.А.Фетисової у відпустці, на підставі розпорядження в.о. керівника апарату господарського суду Чернігівської області від 05.09.2017р. № 02-01/21/17 був призначений повторний автоматизований розподіл судової справи № 5028/21/39б (16/186б/85б).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2017р., дана справа була передана для розгляду судді А.С.Сидоренко.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 05.09.2017р. справа № 5028/21/39б (16/186б/85б) про визнання ТОВ «Інтрансавтострой» банкрутом прийнята до провадження судом у складі судді А.С.Сидоренка. Розгляд Скарги № 2 та Скарги № 4 призначено в судовому засіданні.

ОСОБА_2 і ТОВ «Інтранслогістик» у запереченнях на Скарги (том 45, а.с. 79, 80, том 46, а.с. 95, 96) просять відмовити у їх задоволенні, посилаючись на належне виконання арбітражним керуючим Подою В.В. повноважень ліквідатора банкрута. Також, кредитори звертають увагу суду, що ухвалами господарського суду Чернігівської області від 06.12.2016р. та від 22.06.2017р. вже було відмовлено ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» у задоволенні Скарги № 1 та Скарги № 3.

Арбітражний керуючий Пода В.В. у своїх письмових поясненнях (том 46, а.с. 113 - 116) просить відмовити у задоволенні скарг ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль». Свої заперечення Пода В.В. мотивує тим, що обов'язки ліквідатора він виконує належним чином. Доводи банку щодо ухилення від прийняття від колишнього ліквідатора Горбача С.Ф. документів вважає необґрунтованими, оскільки чинним законодавством не передбачено обов'язковість їх прийняття. Пода В.В. наголошує на тому, що він не являється заінтересованою особою в розумінні ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Питання щодо його спеціалізації досліджувалося судом під час призначення ліквідатором. Також, ліквідатор посилається на незаконність утримання ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» майна банкрута і на необхідність з'ясування дійсного розміру заборгованості банкрута перед банком.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення кредиторів та ліквідатора, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарг по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

За змістом п. 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011р. № 4212-VІ)», положення Закону застосовуються господарськими судами у розгляді справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання ним чинності, тобто з 19.01.2013р.

Положення Закону, якими врегульовано ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності Законом, якщо на цей момент господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідації процедури - за його новою редакцією. У зв'язку з здійсненням переходу до застосування нової редакції Закону необхідно привести реєстр вимог кредиторів у відповідність до вимог статті 45 Закону в новій редакції і з урахуванням його вимог вирішити питання щодо переобрання представницьких органів кредиторів (зборів кредиторів та комітету кредиторів).

Статтею 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції з 19.01.2013р.) (надалі - Закон про банкрутство) визначено, зокрема, що учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом та внесені до реєстру вимог кредиторів.

До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів.

На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб. Кредитор, що має двадцять п'ять і більше відсотків голосів, автоматично включається до складу комітету кредиторів.

До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора), припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора).

В п. 57 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» вказано, що рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу.

Суд повинен давати оцінку цим рішенням та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства.

Згідно ст. 114 Закону про банкрутство, кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Законом.

Розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором не можуть бути призначені арбітражні керуючі:

1) які є заінтересованими у цій справі;

2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня усунення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;

3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, покладених цим Законом;

4) які мають конфлікт інтересів (особи, у яких виникає суперечність між власними чи їх близьких осіб майновими, немайновими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого).

5) які здійснювали раніше повноваження приватного виконавця щодо примусового виконання судових рішень або рішень інших органів (посадових осіб), у яких боржник був стороною виконавчого провадження.

До призначення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі:

1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

3) подання до суду неправдивих відомостей;

4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску;

5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

6) наявності конфлікту інтересів.

Враховуючи вищевикладені положення законодавства, господарський суд під час вирішення питання про призначення ліквідатора банкрута повинен надати оцінку відповідному рішенню комітету кредиторів.

Оскільки в даному випадку у зв'язку з здійсненням переходу до застосування нової редакції Закону про банкрутство реєстр вимог кредиторів був приведений у відповідність до вимог статті 45 Закону в новій редакції, господарський суд повинен був надати оцінку і питанню щодо переобрання представницьких органів кредиторів (зборів кредиторів та комітету кредиторів).

Отже, доводи ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль» про незаконність призначення ліквідатором банкрута Поди В.В. у зв'язку з порушенням порядку скликання та проведення зборів кредиторів, порушенням порядку формування комітету кредиторів, висловлені після винесення господарським судом ухвали про призначення ліквідатора, можуть бути підставою лише для подання апеляційної чи касаційної скарги на дане судове рішення.

Після набрання законної сили ухвалою місцевого суду, відповідні доводи ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль» не можуть бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання обов'язків ліквідатора.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Інтрансавтострой», ОСОБА_2 являється єдиним учасником товариства. Отже, дана особа являється заінтересованою особою стосовно боржника.

В той же час, ОСОБА_2 являється кредитором ТОВ «Інтрансавтострой» із значною кількістю голосів.

В судовому засіданні і ОСОБА_2, і арбітражний керуючий Пода В.В. повністю визнали той факт, що вони народилися у смт. Березна Менського району Чернігівської області (в 1957 та 1976 роках відповідно). В той же час, вони повністю заперечили факт наявності між ними родинних стосунків.

За даними сайту Вікіпедія, чисельність населення смт. Березна в 2016 році складала 4719 осіб.

Враховуючи чисельність населення в даному населеному пункті, різницю у віці між ОСОБА_2 та Подою В.В., суд дійшов висновку про відсутність доказів щодо заінтересованості Поди В.В. стосовно боржника або кредитора ОСОБА_2, а також доказів наявності у Поди В.В. конфлікту інтересів.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Інтрансавтострой», основним видом діяльності товариства являється вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

У відповідності з даними з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», Пода В.В. здійснює повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією або ліквідатора) у справах про банкрутство, зокрема, за таким видом економічної діяльності боржника (КВЕДом) як сільське господарство.

Отже, посилання ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль» на обмежену спеціалізацію арбітражного керуючого Поди В.В. судом відхиляється.

Згідно ст. ст. 37, 40 Закону про банкрутство, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом.

Статтею 41 Закону про банкрутство визначено, що ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;

аналізує фінансове становище банкрута;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;

заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;

подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно - правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом;

продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку;

веде реєстр вимог кредиторів;

подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

Крім того, ч. ч. 2, 3 ст. 98 Закону про банкрутство встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний:

1) неухильно дотримуватися вимог законодавства;

2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника;

3) аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію;

4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, встановленому законодавством;

5) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог законодавства;

6) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог;

7) надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

71) вживати заходів до недопущення будь - якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту;

8) надсилати органам Національної поліції чи органам прокуратури повідомлення про факти порушення законності, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку;

9) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством про банкрутство.

Під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

За правилами ст. ст. 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Так, на підтвердження фактів виконання повноважень ліквідатора банкрута арбітражним керуючим Подою В.В. було надано акт прийому - передачі установчих і бухгалтерських документів ТОВ «Інтрансавтострой» ліквідатору від 17.02.2016р. (том 44, а.с. 40) згідно якого ТОВ «Інтрансавтострой» в особі представника ОСОБА_2 передав, а ліквідатор Пода В.В. прийняв установчі документи, накази, печатки, первинні документи згідно яких вівся облік господарських операцій, бухгалтерська документація (реєстри обліку), бухгалтерська звітність.

В акті вказано, що перелічені найменування документів знаходяться на підприємстві, згруповані по видам господарських операцій та зберігаються у відведених місцях, а бухгалтерська документація (реєстри обліку) - доступна для ознайомлення. на електронних носіях.

Однак, в цьому акті не вказано де саме (за якою адресою) знаходяться документи, за який період і які саме первинні документи були передані ліквідатору.

Згідно акту, документи ліквідатору передав представник ТОВ «Інтрансавтострой» ОСОБА_2 Однак, до призначення Поди В.В. ліквідатором банкрута законними представниками товариства були ОСОБА_7 (голова ліквідаційної комісії) та Горбач С.Ф. (арбітражний керуючий). Доказів наявності у ОСОБА_2 повноважень на представництво інтересів ТОВ «Інтрансавтострой» станом на момент підписання акту до суду подано не було.

Як було вказано вище, ухвалою господарського суду Чернігівської області від 11.02.2016р. зобов'язано арбітражного керуючого Горбача С.Ф. передати ліквідатору Поді В.В. в 5-ти денний строк документи, що підтверджують виконані в ліквідаційній процедурі дії, а також печатки, штампи банкрута.

Арбітражний керуючий Горбач С.Ф. листом від 01.03.2016р. № 039/226 (том 43, а.с. 109) повідомив Поду В.В. та господарський суд про те, що передача документів відбудеться в офісі Горбача С.Ф. (м. Чернігів, вул. Борисенка, 45) в будь - який робочий день за попередньою домовленістю.

Арбітражний керуючий Пода В.В. не вжив заходів щодо отримання від колишнього ліквідатора, який виконував свої повноваження більш ніж 1,5 роки, документів, які підтверджують виконані протягом ліквідаційної процедури дії, а у випадку ухилення останнім від виконання судового рішення - притягнення його до відповідальності.

Арбітражний керуючий Пода В.В. у своїх звітах (том 44, а.с. 28 - 39) вказує, що протягом ліквідаційної процедури ним було: прийнято до господарського відання цілісний майновий комплекс ТОВ «Інтрансавтострой»; вжито заходів щодо зберігання майна та проведено перевірку наявності майна підприємства - банкрута; направлено запити до відповідних органів щодо виявлення майна банкрута; проведено аналіз судових справ щодо стягнення дебіторської заборгованості на користь банкрута; проводяться дії щодо приведення реєстру кредиторів у відповідність, а саме: виявлення фактів погашення (списання) зобов'язань кредиторів за межами провадження про банкрутство.

Проте, фактично доказів прийняття ліквідатором до свого відання цілісного майнового комплексу ТОВ «Інтрансавтострой» з переліком майна, яке входить до його складу, матеріали справи не містять.

Також, матеріали справи не містять доказів забезпечення ліквідатором збереження майна банкрута, в т.ч. майна переданого в заставу - будівлі магазину «Престиж» по проспекту Миру, 80 в м. Чернігів та об'єкта незавершеного будівництва по вулиці Квітневій, 21 в м. Чернігів, а також забезпечення збереження переданих документів.

На підтвердження проведення інвентаризації майна банкрута ліквідатором надано інвентаризаційний опис основних засобів від 01.03.2016р. та оборотно - сальдову відомість по рахунку: 10 Необоротні активи за 01.01.16 - 01.03.16 (том 44, а.с. 41, 46, 47). При цьому, в судовому засіданні ліквідатор надав пояснення про те, що в оборотно - сальдовій відомості перелічені активи підприємства за даними його бухгалтерського обліку.

Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014р. № 879, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.10.2014р., затверджено Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань (надалі - Положення), яке визначає порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань та оформлення її результатів і застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства).

Пунктами 5, 6 розділу І «Загальні положення» Положення (в редакції станом на момент проведення ліквідатором інвентаризації) визначено, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

При цьому забезпечуються:

виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів;

установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку;

виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення;

виявлення активів і зобов'язань, які не відповідають критеріям визнання.

Суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов'язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Також інвентаризації підлягають активи і зобов'язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов'язання (непередбачені активи та зобов'язання) підприємства (застави, гарантії, зобов'язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи.

У відповідності з п. п. 1, 4 - 7, 14 - 16, 18, 20 розділу ІІ Положення «Організація та основні правила проведення інвентаризації», для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно.

Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Голова і члени інвентаризаційної комісії (робочих інвентаризаційних комісій) забезпечують додержання правил проведення інвентаризацій, повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів (актів інвентаризації) даних про фактичні залишки активів та повноту відображення зобов'язань, правильність та своєчасність оформлення матеріалів інвентаризації.

До початку перевірки фактичної наявності активів:

перевіряється справність усіх ваговимірювальних приладів;

завершується обробка всіх документів щодо руху активів та формуються останні на момент інвентаризації реєстри прибуткових і видаткових документів або звіти про рух активів;

визначаються залишки на дату інвентаризації;

активи групуються, розсортовуються та розкладаються за назвами, сортами, розмірами у порядку, зручному для підрахунку (у разі проведення раптових інвентаризацій це робиться у присутності інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії)).

Голова інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) візує всі прибуткові та видаткові документи, що додаються до реєстрів (звітів), із зазначенням «До інвентаризації на (дата)». Для бухгалтерської служби ці документи є підставою для визначення залишків активів на початок інвентаризації за даними обліку.

Матеріально відповідальні особи дають в інвентаризаційному описі розписки про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи на активи здані в бухгалтерію, що всі цінності, які надійшли під їх відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, списані.

Наявність активів при інвентаризації встановлюється шляхом обов'язкового підрахунку, зважування, обміру. Переважування, обмір, підрахунок проводяться у порядку розміщення активів у приміщенні, де вони зберігаються. Визначення ваги (обсягу) навалочних матеріалів може проводитися на основі обмірів і технічних розрахунків. Акти обмірів і розрахунки додаються до інвентаризаційних описів.

Інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, звіряльні відомості оформлюються відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами), для первинних документів з урахуванням обов'язкових реквізитів та вимог, передбачених цим Положенням. Матеріали інвентаризації можуть бути заповнені як рукописним способом, так і за допомогою електронних засобів обробки інформації.

Інвентаризаційні описи застосовуються для фіксування наявності, стану та оцінки активів підприємства та тих активів, які належать іншим підприємствам і обліковуються поза балансом. В акті інвентаризації фіксуються наявність готівки, грошових документів, бланки документів суворої звітності, фінансових інвестицій, а також повнота відображення грошових коштів на рахунках у банку (реєстраційних рахунках), дебіторської та кредиторської заборгованостей, зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат і доходів майбутніх періодів, забезпечень (резервів), які створюються відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у державному секторі, міжнародних стандартів та інших актів законодавства.

В інвентаризаційному описі активи наводяться за найменуваннями в кількісних одиницях виміру, прийнятих в обліку, окремо за місцезнаходженням таких цінностей та особами, відповідальними за їх зберігання, з можливим виділенням за субрахунками та номенклатурою.

На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказуються словами число порядкових номерів активів та загальна кількість у натуральних вимірах усіх активів, що записані на цій сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, метрах, кілограмах тощо) вони відображені.

Акти інвентаризації заповнюються з урахуванням об'єктів інвентаризації, при цьому мають бути забезпечені їх ідентифікація та співставлення з даними бухгалтерського обліку.

Інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами. При цьому матеріально відповідальні особи дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка активів відбулася в їх присутності, у зв'язку з чим претензій до членів комісії вони не мають, та що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі активи. При проведенні інвентаризації у разі зміни матеріально відповідальної особи та особа, яка приймає активи, дає розписку про отримання активів, а та, яка передає, - про передачу активів.

Бухгалтерською службою складаються звіряльні відомості активів і зобов'язань, у яких відображаються розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації).

Вартість лишків і нестач цінностей в звіряльних відомостях наводиться відповідно до їх оцінки в регістрах бухгалтерського обліку.

На активи, що належать іншим підприємствам, складаються окремі звіряльні відомості, копії яких надсилаються власнику.

Пунктом 1 розділу ІІІ «Порядок інвентаризації активів та зобов'язань» Положення встановлено порядок інвентаризації основних засобів згідно якого до початку інвентаризації перевіряються:

наявність і стан технічних паспортів та іншої технічної документації на основні засоби;

наявність документів на основні засоби, що здані чи прийняті підприємством в оренду, на зберігання, у тимчасове користування.

При виявленні розбіжностей і неточностей у бухгалтерському обліку або технічній документації вносяться відповідні виправлення й уточнення.

Основні засоби вносяться до інвентаризаційного опису за найменуванням відповідно до основного призначення об'єкта із зазначенням інвентарного номера, виготовлювача, заводського номера (у разі його наявності), року випуску, первісної (переоціненої) вартості, суми зносу, строку корисного використання та інших відомостей.

Під час інвентаризації машин, обладнання та транспортних засобів перевіряються заводські номери кузова, двигуна, шасі тощо.

За змістом п. п. 1, 2 розділу ІV Положення «Перевірка та оформлення результатів інвентаризації», висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов'язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства. У протоколі наводяться: причини нестач, втрат, лишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам. Підприємства можуть додавати до протоколів іншу інформацію, що є суттєвою для прийняття рішень щодо визнання і оцінки активів і зобов'язань та розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності.

Протокол інвентаризаційної комісії затверджується керівником підприємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації.

В порушення вищевказаних вимог Положення ліквідатором Подою В.В. для проведення інвентаризації на підприємстві не була створена інвентаризаційна комісія.

При цьому, оскільки в акті прийому - передачі установчих і бухгалтерських документів ТОВ «Інтрансавтострой» ліквідатору від 17.02.2016р. вказано, що бухгалтерський облік на підприємстві здійснювався у відповідності до діючого законодавства, до складу інвентаризаційної комісії слід було залучити представника бухгалтерської служби або особу, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах.

Ліквідатором Подою В.В. був складений лише один інвентаризаційний опис щодо основних засобів до якого включено будівлю магазину «Престиж» по проспекту Миру, 80 в м. Чернігів та об'єкт незавершеного будівництва по вулиці Квітневій, 21 в м. Чернігів без зазначення їх інвентарних номерів, року побудови, первісної (переоціненої) вартості, суми зносу, строку корисного використання та інших відомостей.

Однак, за даними бухгалтерського обліку на підприємстві рахуються і інші основні засоби, вказані у поданій ліквідатором оборотно - сальдовій відомості по рахунку: 10 Необоротні активи за 01.01.16 - 01.03.16: будівлі та споруди, транспортні засоби, машини та обладнання, інструменти, прилади, інвентар (меблі) і т.і. Інвентаризаційні описи на ці основні засоби складені не були.

Також, ліквідатором не були складені звіряльні відомості активів і зобов'язань, у яких відображаються розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації). Після закінчення інвентаризації не був складений і протокол з наведенням причини нестач, втрат, лишків.

Отже, господарський суд дійшов висновку про те, що інвентаризація майна банкрута ліквідатором належним чином проведена не була.

Матеріалами справи підтверджується, що в березні 2016 року ліквідатором були направлені запити до органів реєстрації з метою виявлення майнових активів банкрута та отримані від них відповіді про те, що за банкрутом зареєстровано сільськогосподарську техніку та транспортні засоби.

Проте, тільки в листопаді 2016 року (через 8 місяців) ліквідатор вжив заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, звернувшись до господарського суду із заявою про накладення арешту на майно та оголошення його в розшук.

Крім того, ліквідатором не було проведено аналіз фінансового становища банкрута.

Зважаючи на те, що дії ліквідатора, визначені приписами ст. 41 Закону про банкрутство, мають бути вчинені у межах встановленого для ліквідаційної процедури строку, господарський суд вважає, що арбітражним керуючим Подою В.В. неналежно виконуються обов'язки ліквідатора банкрута, що є підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, а тому Скарга № 2 підлягає частковому задоволенню.

Вимоги Скарги № 2 про призначення ліквідатором ТОВ «Інтрансавтострой» іншого арбітражного керуючого із застосуванням автоматизованої системи із числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих, на даний час не можуть бути задоволені, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 114 Закону про банкрутство, кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, необхідно надати можливість комітету кредиторів подати відповідне клопотання.

Заперечення ліквідатора, ОСОБА_2 та ТОВ «Інтранслогістик» про те, що ухвалами господарського суду Чернігівської області від 06.12.2016р. та від 22.06.2017р. вже було відмовлено ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» у задоволенні Скарги № 1 та Скарги № 3, а тому ці обставини являються преюдиційними, господарським судом відхиляються.

За правилами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому, преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Враховуючи те, що за результатами розгляду Скарги № 2 господарський суд дійшов висновку про необхідність її часткового задоволення та усунення арбітражного керуючого Поди В.В. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Інтрансавтострой», вимоги Скарги № 4 про зобов'язання цього ж арбітражного керуючого вчинити дії щодо продажу майна банкрута не можуть бути задоволені.

Керуючись ст. 37, 40, 41, 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ст. ст. 32, 33, 35, 43, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» від 12.01.2017р. № 140-3-0-00/7 на дії та бездіяльність арбітражного керуючого Поди В.В. задовольнити частково.

2.Усунути арбітражного керуючого Поду В.В. від виконання повноважень ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «Інтрансавтострой».

3.Зобов'язати комітет кредиторів до 30 листопада 2017 року включно надати пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора банкрута.

4.Зобов'язати арбітражного керуючого Поду В.В. виконувати повноваження ліквідатора банкрута до призначення господарським судом нового ліквідатора банкрута.

5.Скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» від 27.06.2017р. № 140-3-0-00/50 на бездіяльність арбітражного керуючого Поди В.В. залишити без задоволення.

6.Копії даної ухвали надіслати кредиторам та арбітражному керуючому Поді В.В.

Суддя А.С.Сидоренко