Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2017 року справа №805/1792/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Ястребової Л.В., суддів Васильєвої І.А., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року у справі № 805/1792/17-а за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування вимоги № Ю-55-17 від 09.02.2017 року,

В С Т А Н О В И В:

28 квітня 2017 року Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" (надалі – позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі – відповідач) про скасування вимоги відповідача № Ю-55-17 від 09.02.2017 року про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині суми 922 237,63 грн. (а.с. 3-7).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано вимогу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №Ю-55-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині суми 922 237,63 грн. (а.с. 156-158).

Відповідач, вважаючи, що вищезазначена постанова винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову позивачу відмовити в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що у позивача, станом на 31.01.2017 року наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску, у зв’язку з чим, відповідачем, відносно позивача сформовано вимогу № Ю-55-17 від 09.02.2017 року, яку сформовано на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів та надіслано позивачу у зв’язку з наявністю на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску, чим виконано п. 3 Інструкції № 449. Крім того, апелянт посилається на пункт 28 р. 1 Закону України № 911-VIII від 24.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», вказуючи, при цьому, що зміни, внесені Законом України від 02.09.2014 № 1669-VIIІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, яким передбачалось звільнення суб’єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція від виконання обов’язків щодо своєчасного та в повному обсязі нараховування, обчислення і сплати єдиного внеску втратили чинність з 01.01.2016 року (а.с. 163-168).

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої, апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи - 00191678, місцезнаходження: 87547, Донецька область, місто Маріуполь, вул. К. Лібкнехта, б.177, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 35-36).

Відповідач, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби є суб'єктом владних повноважень, на яке чинним законодавством покладено владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин, у т.ч. щодо питань адміністрування єдиного внеску.

09 лютого 2017 року відповідач, відповідно до ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” та на підставі даних інформаційної системи фіскального органу, винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) форми № Ю-55-17, у зв’язку з тим, що станом на 31 січня 2017 року за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 6979645 грн. 90 коп. (а.с. 9).

Позивач, користуючись своїм правом адміністративного оскарження, звернувся до відповідача зі скаргою за вих. № 286 від 21.02.2017 року про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.02.2017 року № Ю-55-17, але рішенням останнього від 10 березня 2017 року за вих. № 14211/10/28-10-10-4-33 скаргу позивача залишено без розгляду ( а.с. 10-11).

В подальшому, позивач звертався безпосередньо до Державної фіскальної служби України зі скаргою щодо скасування вищевказаної вимоги, проте рішенням останнього від 14.04.2017 року за вих.. № 7958/6/99-99-11-02-02-25 також залишено без розгляду (а.с. 12-14).

Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначив, що відповідач у вимозі включив суми, що були оскаржені в судовому порядку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.04.2016 року по справі № 805/3337/16-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016 року, скасовано вимогу від 03.08.2015 року № Ю-35-11 щодо сплати недоїмки на суму 3 814 744,14 грн. (заборгованість станом на 31.07.2015 року).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.02.2016 року по справі № 805/5199/15-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 року, скасовано вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку МГУ ДФС від 04.09.2015 року № Ю-35-11 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі 3 934 566,55 грн. (заборгованість станом на 31.08.2015 року).

Рішення набрало законної сили 29.12.2016 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2016 року по справі № 805/54/16-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 року скасовано вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку МГУ ДФС № Ю-35-11 від 05 жовтня 2015 року про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму 4 192 938,69 грн. Рішення набрало законної сили 29.12.2016 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.09.2016 року по справі № 805/2474/16-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 року, скасовано вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку МГУ ДФС від 05.05.2016 року № Ю-1-23 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині нарахування недоїмки за період жовтень 2015 року – квітень 2016 року на суму 1 974 484,45 грн. Рішення набрало законної сили 31.01.2017 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року по справі № 805/3871/16-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 року скасовано вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку МГУ ДФС від 05.07.2016 № Ю-1-23 щодо сплати в частині суми 2 049 198,51 грн. Рішення набрало законної сили 21.06.2017 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2017 року по справі № 805/804/17-а, яка набрала законної сили 02 жовтня 2017 року, скасовано вимогу Спеціалізованої держаної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ ДФС від 07.10.2016 року № Ю-55-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині суми 1 234 384 грн. 38 коп.

З урахуванням викладеного, позивач оскаржує спірну вимогу від 09.02.2017 року №Ю-55-17 в частині суми недоїмки у сумі 922 237,63 грн. за період жовтень 2016 року – січень 2017 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що у відповідності до приписів Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», позивач на період проведення антитерористичної операції звільнений від обов’язків платника єдиного внеску.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Спірним питанням даної справи є правомірність формування Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби вимоги від 09.02.2017 року №Ю-55-17.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI (надалі - Закон № 2464-VI), Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669-VІІ).

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п.2 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI).

Частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Згідно частини 8 статті 9 наведеного Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

У відповідності до ч.12 ст. 9 Закону № 2464-VI, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на таке.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” № 1669, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 Закону №1669 встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України 1669 внесено зміни до Закону № 2464 , а саме підпункт б) розділ VIII “Прикінцеві та перехідні положення” було доповнено пунктом 9-3 (який згідно з Законом України від 02.03.2015 р. № 219-VІІІ перейменований в пункт 9-4) такого змісту:

“ 9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідно до матеріалів справи, 05.11.2014 року позивач, відповідно до ст. 9-3 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI звертався до Межрегіонального головного управління Міндоходів – Центрального офісу з обслуговування великих платників за вих. № 17/1792 із заявою про звільнення від виконання своїх обов’язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону 2464-VI, а саме, від нарахування, утримання, сплати єдиного внеску та подання звітності (а.с. 17-18).

Крім того, слід зазначити, що відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються”.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону №1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу”.

Станом на момент розгляду даної справи антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 - триває.

Таким чином, позивач є платником єдиного внеску, який визначений статтею 4 Закону № 2464-VI, та який перебуває на обліку в контролюючому органі, розташованому на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилась антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, яка на даний час триває.

Колегія суддів зазначає, що на момент прийняття оскаржуваної вимоги, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого також включено м. Маріуполь Донецької області, на території якого позивач здійснює господарську діяльність.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що не потребує додаткового засвідчення форс-мажорних обставин, по яким чітко визначено критерій та встановлено звільнення від сплати Законами № 1669-VII (у відповідній редакції) та № 2464-VI, при цьому, позивач надав у якості доказу сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили (а.с. 21-22,23-24).

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що позивач на період проведення антитерористичної операції звільнений від обов’язків платника єдиного внеску.

Слід зазначити, що Закон № 1669 не скасовує обов'язків платника податків (єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), а надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

З огляду на зазначене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що вимога про плату боргу № Ю-17-55 в частині суми 922 237,63 грн. грн. винесена відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив постанову із дотриманням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року у справі № 805/1792/17-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя : Л.В. Ястребова

Судді: І.А. Васильєва

ОСОБА_2