ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 року Справа № 914/2887/16

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Студенця В.І.,

суддів:Могил С.К., Палія В.В.

за участю представників сторін:від позивача - не з'явився, від відповідача - Олійник О.В., від третьої особи - не з'явився,

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Іст-Захід-Логістик"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду

від 11.04.2017

у справі № 914/2887/16

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Харвест Трейд"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Іст-Захід-Логістик"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

простягнення 95 568, 09 грн,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харвест Трейд" (далі - ТОВ "Харвест Трейд") звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст-Захід-Логістик" (далі - ТОВ "Іст-Захід-Логістик") про стягнення 95 568, 09 грн збитків.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.11.2016 порушено провадження у справі №914/2887/16 за позовом ТОВ "Харвест Трейд" до ТОВ "Іст-Захід-Логістик" про стягнення 95 568, 09 грн збитків. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5.) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Рішенням Господарського суду Львівської області (суддя Кидисюк Р.А.) від 31.01.2017 позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Іст-Захід-Логістик" на користь ТОВ "Харвест Трейд" 51 367, 07 грн збитків та 770, 52 грн судового збору; відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення 44 201, 02 грн збитків.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Юрченко Я.О. - головуючий суддя, судді Зварич О.В., Хабіб М.І.) від 11.04.2017 рішення Господарського суду Львівської області від 31.01.2017 скасовано і прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Іст-Захід-Логістик" на користь ТОВ "Харвест Трейд" 95 568, 09 грн збитків та 1 433, 52 грн судового збору за подання позовної заяви та 1 576, 87 грн за перегляд судового рішення в апеляційній інстанції.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2017, ТОВ "Іст-Захід-Логістик" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, а рішення Господарського суду Львівської області від 31.01.2017 залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме ст. 30 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення, ст. 22 ЦК України, а також норми процесуального права - ст.ст. 32, 43, 93 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.10.2017 касаційну скаргу ТОВ "Іст-Захід-Логістик" прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 08.11.2017.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 06.11.2017 №08.03-04/5440 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи №914/2887/16 у зв'язку з перебуванням судді Селіваненка В.П. на лікарняному.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи для розгляду справи №914/2887/16 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Студенець В.І., судді Могил С.К., Палій В.В.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.09.2016 між ТОВ "Іст-Захід-Логістик" (виконавець) та ТОВ "Харвест Трейд" (замовник) укладено договір №05092016 про перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі - договір), відповідно до п.2.1. якого виконавець бере на себе зобов'язання у межах даного договору доставити автомобільним транспортом довірений йому відправником вантаж (згідно з товарно-транспортною накладною, відповідно до узгоджених сторонами Заявок, а також відповідно до чинного законодавства України, вимог міжнародних Конвенцій і угод в галузі міжнародних перевезень, Статуту автомобільного транспорту України, Правил перевезень вантажів, та інших законодавчих та нормативних актів, що регулюють правові відносини в галузі перевезень вантажів в межах України та в міжнародному сполученні.

На підставі укладеного договору сторонами було підписано заявку №30092016 від 30.09.2016 на перевезення товару цибуля швидкозаморожена за митну територію України за адресою: H-5300 Karcag, Puspokladananyi street 82, Agrosprint Kff.

В п.7 заявки сторони погодили, що температурний режим перевезення: -20°С (мінус 20 градусів Цельсія) і перевізник у будь-якому випадку несе відповідальність за температурний режим і вантаж "Клієнта" під час його транспортування (п. 14 заявки).

Відповідно до п. 20 заявки під час завантаження, температура палет з товаром складає 18°С. При перевезенні замороженого товару перевізник повинен дотримувати температурний режим у рефрижераторному фургоні від мінус 20°С до мінус 22°С. При підвищенні температури в палетах більше ніж на 2°С, що спричиняє псування продукту, та відмову від товару покупцем, перевізник повинен сплатити клієнту вартість товару, яка заявлена в інвойсі по даній угоді.

Для здійснення перевезення був залучений ФОП ОСОБА_5.

На виконання умов договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом на підставі заявки від 30.09.2016 № 30092016 здійснювалось перевезення товару цибуля швидкозаморожена за митну територію України за адресою: H-5300 Karcag, Puspokladananyi street 82, Agrosprint Kff.

В порушення умов договору та заявки від 30.09.2016 температура у рефрижераторному фургоні замість встановлених від -22°С до -20°С складала від -15,7 °С до -12 °С, що мало наслідком псування товару (акт невідповідності температурного режиму підписаний водієм автомобіля Вольво НОМЕР_1, НОМЕР_2). Вищезазначений факт підтверджено висновком незалежної експертизи Т-2016/142.

Відповідно до інвойсу HT000000113 від 30.09.2016 ціна товару складала 5 878, 8 євро, а саме: заморожена цибуля 2 класу вагою 15 975, 00 кг вартістю 0,26 Євро за кілограм на загальну суму 4 153, 50 Євро та заморожена цибуля 1 класу вагою 4 860, 00 кг вартістю 0, 355 Євро за кілограм на загальну суму 1 725, 30 Євро.

Згідно з листом від 06.10.2016, внаслідок псування товару, покупець (Agrosprint kft.) погодився прийняти товар за ціною 0, 12 євро за кілограм.

Як вбачається з платіжного доручення в іноземній валюті, на рахунок позивача від покупця товару зараховано 2 500, 20 євро. Вказаний платіжний документ містить посилання на інвойс № НТ000000113 від 30.09.2016 та інвойс № НТ25102016 від 25.10.2016 .

ТОВ "Харвест Трейд" 11.10.2016 на адресу ТОВ "Іст-Захід-Логістик" направило претензію з вимогою про відшкодування 95 568, 09 грн, яка була залишена останнім без задоволення.

Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення збитків, а саме у розмірі 51 367, 07 грн, місцевий господарський суд виходив з того, що суд підтверджує наявність вини перевізника, але, разом з тим, вважав, що відсутні докази, які б свідчили про вартісну величину втрати якості продукту. З огляду на те, що експертизу за таких обставин не можливо здійснити, суд не вправі задовольнити позовні вимоги щодо збитків, які розраховуються за домовленістю позивача та вантажоодержувача (без урегулювання цього питання з перевізником).

З урахуванням обставин, що склалися, суд першої інстанції зазначив, що прийнятною для уцінки товару є зменшення його вартості на 25% від ціни товару другого класу, а тому збитки ТОВ "Харвест Трейд" становлять 51 367, 07 грн.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог та приймаючи нове рішення про повне задоволення позовних вимог, виходив з того, що хоча в CMR вказано лише про заморожену цибулю 2 класу, однак вона містить посилання на інвойси, в яких вказано про перевезення 1-го та 2-го класу цибулі, в консультативному висновку вказано, що якість продукту не відповідає вимогам якості класу І або ІІ, встановлених договором, в експортно-імпортній декларації також міститься посилання на інвойс та посвідчення про якість для товару 1-го та 2-го класів, а отже товар, що перевозився був цибулею 1 та 2 класу.

Також, судом апеляційної інстанції зазначено, що у п.20 заяви сторони погодили, що у разі недотримання температурного режиму перевізником та відмову від товару покупцем, перевізник повинен сплатити клієнту вартість товару, яка вказана в інвойсі, а тому заявлені збитки у розмірі 95 567, 95 грн є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ "Харвест Трейд" до ТОВ "Іст-Захід-Логістик" стягнення 95 567, 95 грн збитків, що становить різницю між сплаченою отримувачем сумою та фактичною вартістю товару, вказаною в інвойсі.

За змістом статей 224, 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у виді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника.

За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування майнової шкоди не настає (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 березня 2015 р. у справі № 3-18гс15).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.

Згідно із ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в п. 2 ст. 17 (перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути), лежить на перевізнику.

Якщо перевезення виконується транспортними засобами, спеціально обладнаними так, щоб вантаж не підпадав під вплив тепла, холоду, змін температури чи вологості повітря, перевізник не може посилатись на підпункт d пункту 4 ст. 17 (перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата чи ушкодження вантажу є наслідком особливого ризику, нерозривно пов'язана з -природними властивостями деяких вантажів, внаслідок яких вони піддаються повній або частковій втраті чи пошкодженню, зокрема, внаслідок поломки, корозії, гниття, усушки, нормального витоку або дії молі чи шкідників) якщо тільки він не доведе, що всі заходи, які він був зобов'язаний вжити з урахуванням обставин, були ним вжиті, і що він дотримувався будь-яких наданих йому спеціальних інструкцій.

Якщо, відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов'язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення (ч. 1 ст. 23 Конвенції).

Відповідно до ст. 25 Конвенції у випадку пошкодження вантажу перевізник сплачує суму, що відповідає знеціненню вантажу, яке обчислюється з вартості вантажу, яка встановлена відповідно до пунктів 1, 2 і 4 статті 23.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що сторони у п.20 заявки погодили, що у разі недотримання температурного режиму перевізником та відмови від товару покупцем, перевізник повинен сплатити клієнту вартість товару, яка заявлена в інвойсі.

Виходячи з фактичних обставин справи встановлених судом апеляційної інстанції, зокрема факту порушення перевізником температурного режиму під час перевезення, а відповідно і псувавання вантажу, врегулювання сторонами у п.20 заявки відповідальності перевізника у розмірі вартості товару, заявленій в інвойсі, колегія суддів вважає обгрунованим висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача збитків у розмірі 95 568, 09 грн.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ТОВ "Іст-Захід-Логістик", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст-Захід-Логістик" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 у справі №914/28/87/16 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Могил С.К.

Палій В.В.