ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 року Справа № 910/5917/17

Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,

суддів:Могил С.К., Палія В.В.,

за участю представників сторін позивача - Гайсін Р.К.; відповідача - Собко О.В.; прокурора - Скибенко О.І.;

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду

від17.08.2017

та на рішенняГосподарського суду міста Києва

від26.06.2017

у справі№ 910/5917/17

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз"

доПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

прозобов'язання вчинити дії

за зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз"

за участюпрокуратури

простягнення 56 939 367, 51 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" (далі - ТОВ "Карпатигаз") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - ПАТ "Укргазвидобування") про зобов'язання передати ТОВ "Карпатигаз" як оператору спільної діяльності за договором № 3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002, укладеним між ПАТ "Укргазвидобування", компанією Місен Ентерпрайзіс АБ та ТОВ "Карпатигаз", видобуті в грудні 2016 року, січні 2017 року та лютому 2017 року 146 519, 043 тис. м3 природного газ, 7 261, 055 тон газового конденсату, 471, 884 тон нафти за актами приймання-передачі природного газу, газового конденсату, нафти.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2017 порушено провадження у справі № 910/5917/17 за позовом ТОВ "Карпатигаз" до ПАТ "Укргазвидобування" про зобов'язання вчинити дії.

До прийняття рішення по суті спору ТОВ "Карпатигаз" подало заяву про збільшення позовних вимог, в якій просило зобов'язати ПАТ "Укргазвидобування" передати ТОВ "Карпатигаз" як оператору спільної діяльності за договором № 3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002, укладеним між ПАТ "Укргазвидобування", компанією Місен Ентерпрайзіс АБ та ТОВ "Карпатигаз", видобуті в грудні 2016 року, січні 2017 року, лютому 2017, березні 2017 року, квітні 2017 року 244 177, 706 тис. м3 природного газу, 11 829, 587 т газового конденсату, 890, 439 т нафти за актами приймання-передачі природного газу, газового конденсату, нафти.

До прийняття рішення по суті спору ПАТ "Укргазвидобування" подало зустрічний позов до ТОВ "Карпатигаз" про стягнення заборгованості у сумі 26 460 975, 79 грн, пені у сумі 1 726 883, 63 грн, компенсаційної плати у розмірі 3% річних в сумі 187 122, 50 грн, інфляційних втрат у сумі 703 237, 14 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2017 зустрічну позовну заяву ПАТ "Укргазвидобування" прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

До прийняття рішення по суті спору ПАТ "Укргазвидобування" подало заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просило стягнути із ТОВ "Карпатигаз" заборгованість у сумі 52 954 385, 92 грн, пеню у сумі 2 860 019, 44 грн, компенсаційної плати у розмірі 3% річних в сумі 317 502, 65 грн, інфляційних втрат у сумі 807 459, 50 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Літвінова М.Є.) від 26.06.2017 первісні позовні вимоги задоволено, суд зобов'язав ПАТ "Укргазвидобування" передати ТОВ "Карпатигаз" як оператору спільної діяльності за договором № 3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002, укладеним між ПАТ "Укргазвидобування", компанією Місен Ентерпрайзіс АБ та ТОВ "Карпатигаз", видобуті у грудні 2016 року, січні 2017 року, лютому 2017 року, березні 2017 року та квітні 2017 року 244 177, 706 тис.м.куб. природного газу, 11 829, 587 т газового конденсату, 890, 439 тон нафти за актами приймання-передачі природного газу, газового конденсату, нафти. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді Тищенко А.І., Отрюх Б.В.) від 17.08.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2017 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 та рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2017, ПАТ "Укргазвидобування" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю, зустрічний позов - задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального права, зокрема ст.ст. 321, 356, 526, 530, 538, 901, 903 ЦК України, та норми процесуального права, а саме: ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 35 ГПК України.

При цьому ПАТ "Укргазвидобування" посилається на те, що були наявні об'єктивні підстави для зупинення виконання ним своїх обов'язків за договором, яким судами попередніх інстанцій не було надано належної правової оцінки.

Окрім того, скаржник зазначає про те, що господарськими судами безпідставно та неправомірно було відмовлено в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Компанії Місен Ентерпрайзіс АБ.

Також ПАТ "Укргазвидобування" вказує на те, що суди попередніх інстанцій безпідставно відмовили в задоволенні зустрічного позову про стягнення заборгованості за надані послуги, незважаючи на те, що в цих же рішеннях встановили факт надання таких послуг.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.09.2017 касаційну скаргу ПАТ "Укргазвидобування" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.09.2017. Цією ж ухвалою зупинено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2017, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2017, у справі № 910/5917/17 до закінчення його перегляду в порядку касації.

На адресу суду 27.09.2017 від ТОВ "Карпатигаз" надійшов відзив на касаційну скаргу ПАТ "Укргазвидобування", в якому товариство просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

У засіданні суду, призначеному на 27.09.2017, оголошено перерву до 04.10.20177.

У засіданні суду, призначеному на 04.10.2017, сторонами було подано заяву про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.10.2017 продовжено строк розгляду спору у справі на 15 днів та відкладено розгляд касаційної скарги на 25.10.2017.

На адресу суду 23.10.2017 від ТОВ "Карпатигаз" надійшли письмові заперечення на пояснення відповідача.

ПАТ "Укргазвидобування" через канцелярію суду 24.10.2017 було подано письмові пояснення по справі.

У засіданні суду, призначеному на 25.10.2017, ТОВ "Карпатигаз" було подано клопотання про відкладення розгляду справ.

У засіданні суду, призначеному на 25.10.2017, оголошено перерву до 08.11.2017.

На адресу суду 03.11.2017 від Заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, надійшла заява про вступ прокурора у справу для представництва інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру".

В обґрунтування поданої заяви прокурор посилається на те, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52017000000000607 від 08.09.2017 встановлено, що договір про спільну діяльність № 3 від 10.06.2002 та договір про надання послуг № УГВ2949/06-11, з яких виникли спірні правовідносини, мають ознаки недійсності, у зв'язку з чим Національним антикорупційним бюро України було подано до Господарського суду міста Києва позов про визнання договору про спільну діяльність № 3 від 10.06.2002 та договору про надання послуг № УГВ2949/06-11 недійсними.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" (учасник-1), ТОВ "Карпатигаз" (учасник-2) та Компанією Місен Ентерпрайзіс АБ 25.02.2011 було укладено додаткову угоду № 4 про внесення змін та доповнень до договору № 3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002, укладеного між ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Карпатигаз".

За умовами даного Договору учасник-1 та учасник-2 вирішили залучити до спільної діяльності ти включити до складу учасників договору учасника-3 - Компанію Місен Ентерпрайзіс АБ.

При цьому учасники зобов'язалися спільно діяти без утворення юридичної особи для досягнення мети, а саме збільшення видобутку вуглеводнів на ліцензійних ділянках учасника 1 за рахунок підвищення ступеню вилучення, залучення до розробки недренованих або нових запасів, проведення робіт з поліпшення інфраструктури учасника 1, капітального ремонту та відновлення свердловин учасника 1, буріння нових свердловин, удосконалення процесів видобутку, підготовки, транспортування та поглиблення переробки вуглеводнів з метою отримання прибутку. Учасники домовились, що спільна діяльність може здійснювати будь-яку господарську діяльність, не заборонену законодавством України з метою отримання прибутку.

Між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (виконавець) та ТОВ "Карпатигаз", як оператором спільної діяльності між ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", ТОВ "Карпатигаз" та Компанією Місен Ентерпрайзіс АБ" за договором про спільну діяльність № 3 від 10.06.2002 (замовник) 20.04.2011 було укладено договір № УГВ2949/06-11 на надання послуг по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню природного газу, нафти та газового конденсату, відповідно до п. 1.1. якого на виконання умов договору № 3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002:

1.1.1. виконавець надає замовнику на відремонтованих, відновлених або нових свердловинах, які є об'єктами спільної діяльності за договором № 3, послуги по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню природного газу, нафти та газового конденсату замовника та передає замовнику обсяг товарного природного газу, нафти та газового конденсату у пункті поставки, визначеному п. 2.5. цього договору.

1.1.2. виконавець надає замовнику на родовищах, об лаштованих компресорними станціями (установками) за рахунок спільної діяльності за договором № 3, послуги по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню природного газу та газового конденсату замовника, видобутого за допомогою компресорних станцій (установок), та передає замовнику обсяг товарного природного газу та газового конденсату у пункті поставки, визначеному в п. 2.5. даного договору.

Замовник зобов'язався оплатити виконавцю вартість наданих послуг згідно з п. 3.1. даного договору (п. 1.2. договору).

Пунктом 2.1. договору на виконавця покладено обов'язок якісно надавати послуги по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню природного газу, нафти та газового конденсату Замовника.

Згідно з п. 2.5. договору (в редакції додаткової угоди 1 від 01.12.2011) виконавець зобов'язаний передати замовнику вуглеводні у пункті поставки. За цим Договором пунктом поставки для газу є магістральний трубопровід, для нафти, видобутої на Яблунівському родовищі, - залізнична станція "Сенча", для газового конденсату, видобутого із Єфремівського ГКР - Єфремівська ПГРС, для Західно-Хрестищенського ГКР - Хрестищенські ГКС, а для інших рідких вуглеводнів є ТЦСК "Базилівщина" та (чи) залізнична станція "Мерчик". На об'єктах спільної діяльності за Договором № 3, УКПГ яких обладнані пунктами наливу, пунктом поставки є ці УКПГ.

Відповідно до п. 2.6. договору замовник зобов'язується своєчасно проводити оплату послуг виконавця згідно з п. 4.2. даного договору.

Пунктом 3.1. договору №УГВ2949/06-11 (в редакції додаткової угоди №3 від 27.10.2015) передбачено, що вартість всіх видів послуг по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню вуглеводнів визначена протоколом узгодження договірної ціни, що є додатком №1 до додаткової угоди №3 від 27.10.2015, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 4.1 договору №УГВ2949/06-11 на підставі актів приймання-передачі вуглеводнів, які складаються сторонами на пунктах поставки вуглеводнів, виконавець складає та разом із замовником підписують акти приймання-передачі наданих послуг по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню природного газу, газового конденсату та нафти не пізніше п'ятого робочого дня місяця, наступного за звітним.

Оплата за послуги здійснюється шляхом передоплати у розмірі 25% від вартості фактично наданих послуг за попередній місяць до 20 числа поточного місяця на підставі наданого оригіналу рахунку-фактури та сплати решти суми по факту надання послуг після підписання відповідних актів приймання-передачі наданих послуг до 20 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг (п. 4.2. договору №УГВ2949/06-11 в редакції додаткової угоди №2 від 31.03.2015).

Пунктом 5.1. договору №УГВ2949/06-11 передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та діє до припинення дії договору №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Сторони 27.10.2015 уклали додаткову угоду №3 до договору, якою доповнили пункт 1.1. договору підпунктом наступного змісту: пункт 1.1.3. Перелік та найменування послуг, що виконавець надає замовнику по даному договору, наведений у додатку № 1 до додаткової угоди №3 від 27.10.2015, що є його невід'ємною частиною.

Крім того, вищевказаною додатковою угодою сторони змінили пункт 3.1. договору, включаючи підпункти 3.1.1.-3.1.4., та визначили, що вартість всіх видів послуг по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню вуглеводнів визначена Протоколом узгодження договірної ціни, що є Додатком № 1 до Додаткової угоди № 3 від 27.10.2015, що є невід'ємною частиною Договору.

Також сторонами 27.10.2016 було погоджено протокол узгодження договірної ціни, відповідно до якого вартість послуг з видобутку, збору, підготовки та транспортування природного газу (подача 1 тис. м3 газу) склала 531, 42 грн; послуг з видобутку, збору, підготовки, транспортування та компремування природного газу, який безпосередньо після ДКС транспортується в магістральні газопроводи (подача 1 тис. м3 газу) - 793, 50 грн; послуг з видобутку, збору, підготовки та транспортування нафти та газового конденсату (подача 1 т. конденсату та нафти) - 1 062, 78 грн.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що ПАТ "Укргазвидобування" направляв ТОВ "Карпатигаз" для підписання акти приймання-передачі наданих послуг за грудень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року та рахунки-фактури для здійснення передоплати послуг за відповідний місяць.

Одночасно, ПАТ "Укргазвидобування" повідомляло ТОВ "Карпатигаз", що оскільки останнє систематично порушує умови договору, ПАТ "Укргазвидобування" на підставі ч. 3 ст. 538 ЦК України зупиняє фактичну передачу обсягів природного газу, газового конденсату та нафти до повного виконання позивачем умов договорів.

У відповідь своїми листами ТОВ "Карпатигаз" повідомляло ПАТ "Укргазвидобування" про те, що акти приймання-передачі наданих послуг можуть бути складені та підписані сторонами лише після підписання сторонами актів приймання-передачі вуглеводнів, у зв'язку з чим ТОВ "Карпатигаз" просило направити на його адресу підписані з боку ПАТ "Укргазвидобування" акти приймання-передачі вуглеводнів. Проте, ПАТ "Укргазвидобування" зазначені акти надані не були.

Відповідно до актів приймання-передачі наданих послуг, як встановлено господарськими судами, обсяг видобутих вуглеводнів складає: у грудні 2016 року - 50 365,956 тис.м.куб. природного газу, 2 519,643 т газового конденсату, 193,924 т нафти; у січні 2017 року 50 590,671 тис.м.куб. природного газу, 2 496,148 т газового конденсату, 179,595 т нафти, у лютому 2017 року 45 562,416 тис.м.куб. природного газу, 2 245,264 т газового конденсату, 98,365 т нафти, у березні 2017 року 50 796,236 тис.м.куб природного газу, 2 444,825 т газового конденсату, 163,317 т нафти, у квітні 2017 року 46 862,427 тис.м.куб. природного газу, 2 123,707 т газового конденсату, 255,238 т нафти.

Предметом спору за первісним позовом є матеріально-правова вимога ТОВ "Карпатигаз" до ПАТ "Укргазвидобування" про зобов'язання передати ТОВ "Карпатигаз" як оператору спільної діяльності за договором № 3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002, укладеним між ПАТ "Укргазвидобування", компанією Місен Ентерпрайзіс АБ та ТОВ "Карпатигаз", видобуті в грудні 2016 року, січні 2017 року, лютому 2017, березні 2017 року, квітні 2017 року 244 177, 706 тис. м3 природного газу, 11 829, 587 т газового конденсату, 890, 439 т нафти за актами приймання-передачі природного газу, газового конденсату, нафти.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги за первісним позовом, виходили з того, що умови договору №УГВ2949/06-11 дають підстави для висновку, що сторонами погоджено такий порядок надання послуг з видобутку, збору, підготовці та транспортуванню природного газу, нафти та газового конденсату, відповідно до якого виконавець, який, власне, здійснює надання послуг, що є предметом договору, складає та передає замовнику для підписання акт приймання-передачі вуглеводнів, які є об'єктами видобутку, збору, підготовки та транспортування, після чого сторонами підписуються акти приймання-передачі наданих послуг з видобутку, збору, підготовки та транспортування.

Окрім того, господарськими судами встановлено, що ПАТ "Укргазвидобування" підтвердило факт невиконання ним умов договору №УГВ2949/06-11 від 20.04.2011, обґрунтовуючи це обставинами зупинення виконання договору на підставі статті 538 ЦК України.

При цьому відповідно до розпорядження ПАТ "Укргазвидобування" №240-р від 16.11.2016 "Щодо припинення передачі вуглеводнів" з метою захисту прав і інтересів товариства та запобігання завданню збитків товариству, зобов'язано призупинити передачу вуглеводнів ТОВ "Карпатигаз" як оператору ДСД №3 від 10.06.2002, які видобуваються за договором про спільну діяльність №3 від 10.06.2002 та договором про надання послуг №УГВ2949/06-11 від 20.04.2011, починаючи з жовтня 2016 року та відповідно не здійснювати підписання актів приймання-передачі зазначених вуглеводнів.

Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що норми ст. 538 ЦК України встановлюють право сторони зупинити виконання свого обов'язку у випадку невиконання іншою стороною свого обов'язку в межах єдиного зобов'язання, що передбачає зустрічне виконання (виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку). З огляду на зазначене, посилання ПАТ "Укргазвидобування" на обставини неналежного виконання ТОВ "Карпатигаз" умов договору про спільну діяльність №3 як на підставу непідписання актів приймання-передачі вуглеводнів, складання яких передбачено договором №УГВ2949/06-11 від 20.04.2011, господарськими судами визнано необґрунтованим, оскільки зазначені договори є окремими (різними) правочинами, відтак, навіть у випадку доведення обставин неналежного виконання однією із сторін умов договору, це не може бути правомірною підставою невиконання другою стороною свого зобов'язання, встановленого умовами іншого правочину, оскільки права та обов'язки сторін за даними зобов'язаннями не є зустрічними.

Окрім того, судами попередніх інстанцій, з посиланням на ст. 35 ГПК України, було враховано висновки господарських судів у справі №910/21002/16, зокрема, що законом (Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України) не передбачено права на односторонню відмову від договору №УГВ2949/06-11 від 20.04.2011 з причин, вказаних ПАТ "Укргазвидобування", а саме, у зв'язку із неналежним виконанням ТОВ "Карпатигаз" умов договору про спільну діяльність №3. При цьому господарські суди у справі №910/21002/16 дійшли висновку, що ПАТ "Укргазвидобування" в односторонньому порядку відмовляється від належного виконання умов договору №УГВ2949/06-11, тим більше, що таке невиконання своїх обов'язків на майбутнє схвалено у розпорядженні №240-р від 16.11.2016, виданому Першим заступником Голови Правління - виконавчим директором відповідача О.М. Романюком.

З врахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій при розгляді даного спору вважали, що факт відсутності у ПАТ "Укргазвидобування" права на односторонню відмову від виконання договору №УГВ2949/06-11 від 20.04.2011 є преюдиційним та не підлягає повторному доведенню.

Таким чином, господарські суди дійшли висновку, що ПАТ "Укргазвидобування" незаконно та з порушенням умов договору №УГВ2949/06-11 від 20.04.2011 не передає ТОВ "Карпатигаз" видобуті у грудні 2016 року, січні - квітні 2017 року вуглеводні та не надає підписані акти приймання-передачі цих вуглеводнів.

Предметом спору за зустрічним позовом є матеріально-правова вимога ПАТ "Укргазвидобування" до ТОВ "Карпатигаз" про стягнення заборгованості у сумі 26 460 975, 79 грн, пені у сумі 1 726 883, 63 грн, компенсаційної плати у розмірі 3% річних в сумі 187 122, 50 грн, інфляційних втрат у сумі 703 237, 14 грн.

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про передчасність вимог зустрічної позовної заяви, оскільки сторонами не підписувались акти приймання-передачі вуглеводнів та акти приймання-передачі наданих послуг, через що, зокрема, неможливо визначити передбачений умовами договору №УГВ2949/06-11 розмір попередньої оплати.

Разом з тим, колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.

Згідно з ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Це правило має загальний характер та розповсюджується на будь-які зустрічні зобов'язання.

Відповідно до ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Згідно із ст. 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Виходячи з наведеного, у нормі ч. 2 ст. 1131 ЦК України проявляється принцип диспозитивності в регулюванні сторонами умов договору про спільну діяльність, в тому числі й щодо форми такого регулювання. Зокрема, законодавець не перелічує коло умов договору про спільну двяльність, а мимохідь згадує окремі з них, додаючи всі умови, що визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Однією з основних засад цивільного законодавства, згідно із ст. 3 ЦК України, є свобода договору.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Таким чином, законодавець не обмежує право сторін договору про спільну діяльність детальніше врегулювати певні правовідносини, що виникли з даного договору у окремому договорі.

Суди попередніх інстанцій, встановивши, що договір № УГВ2949/06-11 на надання послуг по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню природного газу, нафти та газового конденсату від 20.04.2011 укладений на виконання умов договору № 3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002, не дали належної правової оцінки такій обставині, не дали правової оцінки умовам договору № 3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002 з врахуванням додаткової угоди № 4 до договору № 3 про спільну діяльність.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутня належним чином засвідчена копія повного тексту додаткової угоди № 4 від 25.02.2011 до договору № 3 про спільну діяльність, що відповідно унеможливило встановлення судами попередніх інстанцій правового статусу кожного з його учасників, а саме повного обсягу їх цивільних прав та обов'язків.

З урахуванням викладеного, господарські суди не встановили та не перевірили чи не виник обов'язок щодо передання вуглеводнів оператору спільної діяльності саме на підставі договору про спільну діяльність.

Окрім того, судами попередніх інстанцій не було надано належної правової оцінки тій обставині, що позовні вимоги заявлено ТОВ "Карпатигаз" як оператором спільної діяльності за договором № 3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002, тобто позивач посилається на свій правовий статус саме відповідно до договору про спільну діяльність, а не договору про надання послуг №УГВ2949/06-11.

Так, згідно з п. 1.1.21 договору про спільну діяльність оператор - це учасник, уповноважений вести справи спільної діяльності від імені всіх учасників цього договору відповідно до положень цього договору і додатків до нього, представляти спільні інтереси учасників, що виникають із спільної діяльності у відносинах із будь-якими третіми особами.

Також, як наслідок, судами попередніх інстанцій не було надано належної правової оцінки доводам ПАТ "Укргазвидобування" про необхідність залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Компанії Місен Ентерпрайзіс АБ.

З огляду на наведене положення п. 1.1.21 договору про спільну діяльність, оператор уповноважений представляти спільні інтереси учасників, що виникають із спільної діяльності у відносинах із будь-якими третіми особами.

Відповідно до ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом (ч. 3 ст. 238 ЦК України).

ТОВ "Карпатигаз" посилається на п. 6.2 договору про спільну діяльність, в якому передбачено, що учасники надають ТОВ "Карпатигаз" повноваження і права представляти інтереси спільної діяльності та вчиняти дії від імені спільної діяльності у взаємовідносинах з будь-якими державними органами і органами місцевого самоврядування, банками, нотаріальними конторами, органами підприємствами, установами та організаціями в Україні і поза її межами (державними і приватними), фізичними особами, а також у податкових, правоохоронних і судових органах України і інших держав з питань, що стосуються спільної діяльності, діяти у зазначених взаємовідносинах виключно на підставі цього договору без надання учасниками відповідних окремих довіреностей згідно з ч. 2 ст. 1135 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1135 ЦК України у відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства.

Разом з тим, в даному випадку мова йде про представництво інтересів спільної діяльності ТОВ "Карпатигаз" перед третіми особами, проте не в межах самої спільної діяльності. У спорах, які виникають між учасниками договору, кожен з них представляє свої інтереси самостійно, і оператор спільної діяльності відповідно не може представляти інтереси інших учасників у спорі із самим собою, оскільки це суперечить суті правовідносин представництва.

З врахуванням викладеного, оскільки ПАТ "Укргазвидобування" заперечує представництво його інтересів та інтересів Компанії Місен Ентерпрайзіс АБ у даному процесі оператором спільної діяльності - ТОВ "Карпатигаз", колегія суддів вважає передчасним та необґрунтованим висновок місцевого господарського суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про відсутність правових підстав для залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Компанії Місен Ентерпрайзіс АБ.

Щодо застосування судами попередніх інстанцій ст. 35 ГПК України та врахування висновків господарських судів у справі №910/21002/16, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Окрім того, постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2017 у справі №910/21002/16 рішення судів попередніх інстанцій скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Щодо зустрічного позову, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку про наявність правових підстав для задоволення первісного позову в частині зобов'язання ПАТ "Укргазвидобування" передати ТОВ "Карпатигаз" як оператору спільної діяльності за договором № 3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002, укладеним між ПАТ "Укргазвидобування", компанією Місен Ентерпрайзіс АБ та ТОВ "Карпатигаз", видобуті у грудні 2016 року, січні 2017 року, лютому 2017 року, березні 2017 року та квітні 2017 року 244 177, 706 тис.м.куб. природного газу, 11 829, 587 т газового конденсату, 890, 439 тон нафти за актами приймання-передачі природного газу, газового конденсату, нафти, які сторонами також не були складені, разом з тим не знайшли підстав для задоволення зустрічного позову про оплату послуг з видобутку зазначених обсягів вуглеводнів.

При цьому, суди попередніх інстанцій, визначаючи об'єми вуглеводнів, які підлягали передачі ТОВ "Карпатигаз" у зв'язку із задоволенням первісного позову, взяли до уваги ті кількісні показники об'ємів вуглеводнів, які були зазначені у актах приймання-передачі наданих послуг, які, разом з тим, також не були підписані сторонами.

З огляду на викладене, оскільки як було встановлено вище, суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків в частині первісного позову, що впливає на встановлення обставин за зустрічним позовом, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню повністю, як в частині первісного, так і зустрічного позовів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 11110 ГПК України).

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11110 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

За загальними вимогами норм процесуального права, передбаченими статтями 32- 34, 43, 82, 84 ГПК України, обов'язковим є встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Вищого господарського суду України відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2017 у справі № 910/5917/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Могил С.К.

Палій В.В.