Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

УХВАЛА Іменем України

№512/2010

03 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді: Мельничук Н.М.

суддів: Велидчука В.М. та Заліщука М.С.

з участю

прокурора Філя B.C.

засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Олевського районного суду Житомирської області від 25 травня 2010 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимий,

засуджений за ч.2 ст. 286 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

Запобіжний захід - тримання під вартою.

Строк відбування покарання обчислюється з 22.10.2009 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Гергала JI.B. 7739 гривень відшкодування матеріальної шкоди та 100 000 гривень відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто із засудженого 580,93 грн. судових витрат за проведення експертизи.

Згідно з вироком 21.10.2007 року близько 02-ї години, ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки ”Москвич-2140” державний реєстраційний номер - В714910, рухаючись по вулиці Житомирській в с. Зубковичі Олевського району Житомирської області в напрямку м. Олевська зі швидкістю близько 60 км/год, порушив п.п. 2.3(б), 12.3 Правил дорожнього руху внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2JL, який лежав на проїзній частині дороги, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження, які заходяться у причинному зв’язку з настанням смерті останнього на місці пригоди.

До суду надійшла апеляція від засудженого, в якій він ставить питання про перегляд вироку суду та призначені йому справедливе покарання. Зазначає, що суд дав неправильну оцінку доказам та ставить під сумнів висновок судово-медичної експертизи щодо наїзду на потерпілого. Працівники швидкої не захотіли забирати потерпілого до лікарні без працівників міліції перед наїздом на нього.

Заслухавши доповідь судді, засудженого, підтримавшого апеляції заперечення прокурора проти апеляції, перевіривши вирок суду в межах апеляції, передбачених ст.365 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Безпідставним є посилання у апеляції на те, що суд не дав належної оцінки доказам по справі.

Як вбачається з матеріалів справи суд ретельно дослідив докази зібрані досудовим слідством, дав їм належну оцінку у вироку і прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав висновки трьох судово-медичних експертиз по даній справі правдивими, так як вони узгоджуються з іншими доказами дослідженими судом.

У ОСОБА_2 були виявлені тяжкі тілесні ушкодження отримані при ДТП, та які виникли при перекочуванні коліс автомобіля через тіло потерпілого. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_3 тілесних ушкоджень не характерних для дорожньо-транспортної травми не виявлено ( т.1 а.с. 150).

Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи у всіх варіантах водій автомобіля М-2140 держномер В 7149 10 ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_2

Доводи засудженого, про суворість призначеного йому покарання необгунтовані.

Суд 1 інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_4, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом’якшують покарання.

Даний злочин відноситься до категорії тяжких, збитки не відшкодовані. Потерпілий просив суворо покарати винного, так як від його злочинних дій загинула молода людина.

При призначенні покарання судом також враховано щире каяття та сприяння розкриттю злочину і тому йому призначено покарання ближче до мінімального передбаченого санкцією статті 286 ч.2 КК України.

Підстави для зміни вироку за мотивами, викладеними в апеляції, відсутні.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати у кримінальних справах , -

ухвалила:

апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Олевського районного суду Житомирської області від 25 травня 2010 року відносно нього – без зміни.

Судді: