П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 жовтня 2013 року м. Рівне
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області ОСОБА_1, з участю ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, на постанову судді Рівненського районного суду Рівненської області від 26 вересня 2013 року, якою його притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,–
В С Т А Н О В И В:
Зазначеною постановою ОСОБА_2 визнаний винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 11 серпня 2013 року, о 10 год. 45 хв., по вул. Шевченка в с. В.Олексин Рівненського району Рівненської області, керуючи автомобілем НОМЕР_1, при зустрічному роз’їзді не дотримався безпечного інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
В апеляційній скарзі скаржник, не погоджуючись з даною постановою, просить її скасувати та закрити провадження у справі. Вважає, що дана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неналежного та неповного дослідження обставин справи.
Заслухавши ОСОБА_2, який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок судді про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП за обставин, зазначених в постанові, підтверджується наявними у справі доказами.
Посилання ОСОБА_2 про недоведеність його вини у вказаному правопорушенні спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення серії АА2 №844483 від 11.08.2013 року, схемою пригоди, складеною з участю понятих. Протокол і схема складені з участю ОСОБА_2 та підписані ним (а.с.1-2).
Відповідно до п. 13.3 Правил дорожнього руху під час обгону, випередження, об’їзду перешкоди чи зустрічного роз’їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху. Цих вимог ОСОБА_2 не дотримано.
________________________________________________________________
Справа № 570/3821/13-п Суддя у І інстанції Красовський О.О.
Провадження №33/787/191/2013 Суддя в апеляційній інстанції ОСОБА_1
Категорія: ст.124 КУпАП
Так, з пояснень ОСОБА_4, наявних в матеріалах справи, вбачається, що автомобіль ГАЗ виїхав на його смугу руху та допустив зіткнення, після чого автомобіль ГАЗ проїхав ще певну відстань та зупинився на своїй смузі, а його автомобіль ВАЗ залишився на місці зіткнення. Пояснення потерпілого ОСОБА_4 також стверджуються схемою пригоди, згідно якої автомобіль ОСОБА_4 ВАЗ знаходиться в крайньому правому положенні на своїй смузі руху, а автомобіль ОСОБА_2 ГАЗ перебуває на відстані 0,8 м від автомобіля ВАЗ на своїй смузі.
Порушень водієм автомобіля ВАЗ в даній ДТП, згідно з матеріалами справи, встановлено не було. Цей транспортний засіб рухався прямо своєю смугою руху і даних про перевищення швидкості немає.
Що стосується пояснень свідка ОСОБА_5 про раптову появу із-за повороту автомобіля ВАЗ, водій якого ОСОБА_4 не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з автомобілем ОСОБА_2, то за своїм змістом пояснення вказаного свідка не спростовують вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення.
Пояснення потерпілого ОСОБА_4 про винуватість ОСОБА_2 підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були очевидцями події та вказали, що їхали в автомобілі ВАЗ під керуванням ОСОБА_4, на повороті на їхню смугу руху виїхав автомобіль ГАЗ, після чого сталося зіткнення, в подальшому водій автомобіля ГАЗ від’їхав від місця зіткнення, а згодом пояснював, що об’їжджав вибоїну.
Будь-яких підстав не довіряти вищенаведеним доказам немає, оскільки вони повністю узгоджуються між собою та іншими фактичними обставинами справи, а тому суд підставно обґрунтував ними свої висновки.
Таким чином, з урахуванням усіх обставин справи суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про порушення ОСОБА_2 п. 13.3 Правил дорожнього руху України. Твердження останнього про відсутність його вини у ДТП були предметом ретельного дослідження суду і у постанові суду спростовані з наведенням відповідних мотивів.
З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови суду та задоволення апеляційної скарги не вбачаю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Рівненського районного суду Рівненської області від 26 вересня 2013 року щодо нього – без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Рівненської області ОСОБА_1