П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 січня 2014 року м. Рівне
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області ОСОБА_1, з участю ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, на постанову судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 17 грудня 2013 року, якою його притягнено до адміністративної відповідальності за ст.ст. 130 ч.1, 124 КУпАП,–
В С Т А Н О В И В:
Зазначеною постановою ОСОБА_2 визнаний винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 130 ч.1, 124 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк два роки.
ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 07 листопада 2013 року, о 18 год. 40 хв., по вул. Грушевського в м. Дубно Рівненської області, керуючи автомобілем «ІЖ 2125», д.н.з. А2840РВ, з ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп’яніння у встановленому законом порядку відмовився. При цьому, по вул. Пушкіна м. Дубно, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не надав переваги в русі автомобілю НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого водій допустив зіткнення, в результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з даною постановою, просить її скасувати в частині накладення на нього адміністративного стягнення та накласти на нього стягнення не пов’язане з позбавленням права керування транспортними засобами.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що судом не взято до уваги те, що постанова винесена судом першої інстанції без повного дослідження матеріалів справи, а стягнення призначене йому з порушенням вимог ч.2 ст.33 КУпАП. Вказує, що суд застосувавши стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, залишив його без засобів для існування, оскільки він працює водієм та має на утриманні трьох малолітніх дітей, на яких сплачує аліменти.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати постанову суду, дослідивши матеріалами справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
____________________________________________________________________
Справа № 559/3629/13-п Суддя у І інстанції Ходак С.К.
Провадження №33/787/8/2014
Категорія: ст.ст. 130 ч.1, 124 КУпАП Суддя в апеляційній інстанції ОСОБА_1
Висновок судді про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 130 ч.1, 124 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується сукупністю зібраних і перевірених в судовому засіданні доказів, яким суддя надав належну юридичну оцінку і навів у постанові, зокрема поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с.5, 6), схемою пригоди від 07.11.2013 року (а.с.11), поясненнями самого ОСОБА_2 (а.с.12) та свідка ОСОБА_3 – учасника дорожньо-транспортної пригоди (а.с.13), а також визнавальними показами, даними ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції.
При накладенні стягнення на ОСОБА_2 суддя, у відповідності до ст.ст. 33, 36 КУпАП, врахував характер вчинених ним правопорушень, особу правопорушника, відсутність обставин, що пом’якшують відповідальність, та дійшов правильного висновку про визначення стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме у виді двох років позбавлення права керування транспортними засобами.
Разом з тим, про правомірність накладеного судом стягнення свідчить і той факт, що ОСОБА_2 в апеляційній скарзі покликався на ту обставину, що стягнення у виді позбавлення права керування ним транспортними засобами залишить його без засобів для існування, оскільки він працює водієм. На підтвердження цього він долучив до апеляційної скарги довідку з місця роботи, згідно якої останній працює у ТзОВ фірмі «БРІС» ЛТД на посаді водія автоколони м. Дубно з 01.03.2013 року (а.с.25). Однак як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 як при складенні щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення та наданні ним пояснень від 07.11.2013 року, так і під час розгляду справи в суді першої інстанції, свідомо замовчував місце роботи вказуючи, що ніде не працює, намагаючись таким чином ввести суд в оману.
А тому враховуючи вищенаведене, призначене ОСОБА_2 стягнення є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети – виховного впливу та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Таким чином, постановлене судом першої інстанції рішення є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, –
П О С Т А Н О В И В:
Постанову судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 17 грудня 2013 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.ст.124, 130 ч.1 КУпАП залишити без змін, а його апеляційну скаргу – без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Рівненської області ОСОБА_1