Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

УХВАЛА

Іменем України

№429/2010

13 липня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі :

головуючої - судді........ОСОБА_1,

суддів........ОСОБА_2 та ОСОБА_3

з участю

прокурора........ОСОБА_4

адвокатів........ОСОБА_5

засудженого........ОСОБА_6

потерпілої........ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляцією засудженого ОСОБА_6, потерпілої ОСОБА_7, захисника ОСОБА_5 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 05 травня 2010 року.

Цим вироком ОСОБА_6, 26

червня ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого, засуджено за ч.2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід - підписка про невиїзд.

Згідно з вироком 17 листопада 2008 року близько 17 години 35 хвилин ОСОБА_6, керуючи автомобілем Фольксваген ЛT35, державний номерний знак AM 0348 АО, рухаючись в лівій смузі руху по проспекту ОСОБА_8 в напрямку вулиці ОСОБА_9 зі сторони вулиці Ватутіна в районі будинку 14 в м. Житомирі, виявив неуважність до дорожньої обстановки та її зміну, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_10, який перетинав проїзну частину з права наліво відносно напрямку руху автомобіля, тобто порушив вимоги п.п. 1.5, 1.7, 2.3(б), 12.3 Правил дорожнього руху України. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_10 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер цього ж дня у травмпункті №2 ЦМЛ.

В апеляції засуджений просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд або звільнити його від покарання з випробуванням. Вказує на те, що він не мав технічної можливості уникнути наїзду на потерпілого. Суд не врахував неправильну поведінку потерпілого, який поза зоною пішохідного переходу перебігав проїжджу частину, а також те, що він має на утриманні малолітню дитину, яка постійно хворіє, дружина не працює, та він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має ряд захворювань.

Захисник ОСОБА_11 просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, так як справа розглянута однобічно в обвинувальному напрямку без врахування обставин реальної події.

Потерпіла ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, так як вона вважає надмірно суворим покарання призначене судом ОСОБА_6 Зазначає, що суд не врахував, що її покійний чоловік створив аварійну ситуацію, перебігаючи дорогу у невстановленому місці, а також те, що засуджений має малолітню дитину, раніше не судимий.

Заслухавши доповідь судді, засудженого, потерпілу, адвоката, які підтримали свої апеляції, заперечення прокурора проти апеляцій, перевіривши вирок суду в межах апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Винуватість ОСОБА_6 у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України доведена дослідженими у судовому засіданні доказами.

Зокрема, при відтворені обстановки та обставин події від 16.02.2009 р. засуджений в присутності понятих, захисника засвідчив обставини ДТП, вказав на місце наїзду на пішохода та швидкість руху автомобіля в момент наїзду на пішохода (а.с.123-124).

Висновком судово-автотехнічної експертизи № 3/80 від 21.02. 2009 року ї ході проведення якої були покладені вихідні дані встановлені під час огляду дісця ДТП, відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_6 D.I., підтверджується, що порушення водієм ОСОБА_6 вимог п.12.3 Іравил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв’язку з іиникнєнням даної ДТП та її наслідків. ОСОБА_6 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода як при швидкості руху 40-45 км/год., 51,8 км/год., так і 55-60 км/год. (а.с. 133-138). Експерт ОСОБА_12 підтвердив дані ним висновки викладені в автотехнічній експертизі №3/80 від 21.02. 2009 року щодо порушень ПДР України засудженим 17.11.2008 р.

Автомобіль засудженого на момент вчинення ДТП знаходився в технічно- справному стані (а.с.40-46). Зовнішнє освітлення на проспекті ОСОБА_8 поблизу будинку №14 17.11. 2008 р. на момент ДТП було включено (а.с.65).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №181 від 17.12.2008р. ОСОБА_10 внаслідок ДТП отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких настала смерть останнього (а.с. 51-52).

Показаннями свідків водіїв - очевидців ДТП ОСОБА_13, ОСОБА_8, підтверджується, що в момент транспортної пригоди горіло вуличне світло, під час руху було видно праву частину проїзної частини, тротуар. Їх показання в ході досудового, судового слідства послідовні та узгоджуються з протоколом, схемами до протоколу місця ДТП.

Твердження адвоката ОСОБА_5 в своїй апеляції про однобічність розгляду даної кримінальної справи необґрунтовані і спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, яким судом 1 інстанції дана належна оцінка у вироку суду. Як вбачається із матеріалів справи вихідні дані для автотехнічної експертизи були взяті при відтворені обстановки та обставин події з участю ОСОБА_6 та ті, які були встановлені при огляді місця ДТП. По даній справі є три висновки автотехнічних експертиз, з яких вбачається, що засуджений мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода, який проходив проїзну частину дороги не по правилам дорожнього руху, шляхом застосування своєчасного термінового гальмування з моменту виникнення небезпеки руху.

Суд дав належну оцінку показанням засудженого у судовому засіданні, де він вказував на винуватість потерпілого у ДТП.

Безпідставними є доводи в апеляції про суворість призначеного покарання засудженому. Суд 1 інстанції, призначаючи покарання, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. З врахуванням всіх тих обставин, на які посилається у своїй апеляції потерпіла ОСОБА_10, суд призначив винному мінімальне покарання передбачене санкцією ч.2 ст. 286 КК України без позбавлення права керування транспортними засобами.

За таких обставин підстави для скасування вироку, за мотивами викладеними у апеляції, відсутні.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати у кримінальних справах, -

ухвалила:

апеляції ОСОБА_6, потерпілої ОСОБА_7, адвоката ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Богунського районного суду м. Житомира від 05 травня 2010 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.

Судді: